16.Основні поняття , прийоми та операції технології стрижки

Операцію стрижки проводять машинкою, прямими ножицями або бритвою за допомогою гребінця чи без нього. Працюючи машинкою, як правило, можна застосовувати гребі-нець або працювати без нього. Машинку вводять у волосся від крайо-вої лінії росту волосся. Стрижуть проти росту волосся з виведенням машинки вгору на себе.  стояти навпроти ділянки, яку підстригають;

— гребінець установлюють зубцями вперед на лінію волосся і повертають таким чином, щоб зубці утворили кут до поверхні голови. Стрижку здійснюють у напрямку, протилежному природному положенню волосся;

— гребінець утримують у фіксованому положенні, зістригають волосся переміщенням машинки з правого на лівий бік;

— якщо у перукаря робоча рука ліва, то машинку переміщують з лівого на правий бік;

— після стрижки кожної ділянки необхідно зупинитись, вивести гребінець із волосся, повторити всю послідовність на наступній ділянці, використовуючи попередню як напрямну

17.Особливості художнього проектування колекції перспективних зачісок

1.якість волосся, його початковий колір, як піддається укладці, природністьхвилі;

2.вік людини;

1.               індивідуальні особливості;

2.               професія, характер, стиль особи;

3.               тип обличчя: форма обличчя та йогоіндивідуальні особливості;

4.               співвідношення тіла з головою та зачіскою;

5.               зріст людини відповідно до зачіски.

18.Форма та її основні властивості

Форма - це загальний контур зачіски, видимий під будь-яким кутом зору. Вона тривимірна і змінюється залежно від кута зору.

Геометричний вид форми та її частин. Для оцінки об'ємної форми важливі два ракурси: вигляд зачіски в анфас, зі сторони обличчя, та вигляд збоку. Форми за виглядом нагадують геометричні фігури — кулі, конуси, куби та ін. Загальна форма зачіски дає уявлення про ідею зачіски, ЇЇ призначення й художній задум. Заповнюючи контур деталями, можна ще виразніше передати ідею зачіски, підсилюючи декоративність її рішення. Форма характеризується поверхнею

19.Композиційні засоби : динамічність і статистичність

Динамичнойявляется композиция, в которой обязательно присутствует развитие, изменение, определенная направленность, движение. В динамичной композиции взгляд воспринимает элементы в определенном порядке. Таким образом, с помощью динамики можно привлечь внимание к главному элементу или главной части композиции. В динамичной композиции текстура волос как правило активная, этого можно добиться используя различные методы накрутки, тупирову, начес.

Статика– это качество противоположное динамике, это отсутствие зрительного движения. Статика подчеркивает состояние покоя, устойчивости, неподвижности во всем построении композиции.Статика и динамика всегда относительны и достаточно часто присутствуют в одной композиции.

20.Основні поняття технологій фарбування та укладання волосся

21.Технологічна розробка нових моделей зачісок

масштабність та пропорційність зачіски…

22.Силует зачіски

Це поширене двомірне сприйняття форми зачіски тобто її контур. Силует – це найбільш точна характеристика форми. Види: скульптурний , декоративний, напів прилеглий.

Скульптурний – повторює форму черепа. Зачіски мають невеликий об’єм,такі зачіски виконують на голові яке має ідеальну форму, у протилежному випадку вони лише привертають увагу до можливих недоліків.

Декоративний – змінює окреслення голови приховує недоліки форми черепа і разом з цим уносить зміни у пропорції.

Напів прилеглий – увібрав в себе властивість двох попередніх

23.Досягнення гармонійного сполучення зачіски та зовнішності людини

24.Крапка,лінія,пляма як художні засоби створення ескізів

25. Застосування кольору у художньому проектуванні зачіски

26.Вимоги до портфоліо дизайнера зачіски

27. Дизайн зачіски, стилю та візажу - це мистецтво створенняя привабливого обліку людини, зазначеного власною лінією дизайнеру на основі аналізу існуючих модних течій та тенденцій в іміджі сучасної людини.

В усі часи важливою складовою неповторного стилю людини була зачіска. Нині професія перукаря перетворилася на високе мистецтво, яке має назву "стиліст", а статус дизайнера зачіски став дуже високим у суспільстві. Оригінальні зачіска, макіяж, підібрані відповідно до останніх модних тенденцій, грають не меншу роль, ніж витончене вбрання чи аксесуари до нього. Та, як зауважила Коко Шанель, «мода минає, а стиль залишається». Тому, аби створювати справді привабливі і підкреслено індивідуальні образи, дизайнер зачіски повинен не тільки відчувати ритми життя, модні стандарти, але і вміти побачити людину в цілому – її особистий стиль життя, поведінку, одяг.

Напрям «Дизайн зачіски» розвиває професійну майстерність у сфері перукарського мистецтва і дозволяє отримати унікальні знання та ексклюзивні можливості Fashion - індустрії через вивчення фахових дисциплін: дизайн форм, сучасний дизайн технології зачіски, стилізація образу, моделювання стилю та іміджу, аналітика світових трендів та інші.

28.фактура поверхні форм

Ці елементи суттєво впливають на зовнішній вигляд форми зачіски. Якщо в моделях статичних форм виправда­не використання чистого кольору — білого, чорного, червоного, то в рухливих формах ці кольори не настільки ефективні.Колір впливає на відчуття легкості (світлі кольори) та важкості (темні кольори). Світлі тони наближують і збільшують. Темні ж діють навпаки. На темному фоні всі інші кольори світліють і навпа­ки. Використання оптичних ілюзій відкриває великі можливості перед майстром.

Колір тісно пов'язаний з фактурою волосся, тобто з характером його будови (товщина, блиск, еластичність). Поняття «фактура» включає в себе і характер поверхні зачіски. Від фактури волосся залежить створення конструктивних і декоративних ліній: напру­жена буде лінія чи в'яла, круглий завиток чи слабкий, триматиметь­ся форма чи ні.

Силует — площинне зорове сприйняття об'ємної форми, чітко обмеженої контурами. За ступе­нем прилягання зачіски до голови силуети умовно поділяють на три групи:

— скульптурний, або прилег­лий силует (рис. 10.17) повторює форму голови, відкриває як її пе­реваги, так і недоліки;

— декоративний силует відступає від природних обрисів голови, маскує та ховає її природні лінії. Візуально змінює як форму голови, так і її природні пропорції, а також пропорції голови щодо фігури людини (рис. 10.18);

— напівприлеглий силует (рис. 10.19) поєднує особливості двох попередніх.

Для зручності силует інколи схематизують,наближаючи його до якоїсь геометричної фігури.

Лінії. Композиція моделі зачіски характеризується лініями. У зачісці розрізняють чотири основні групи ліній:

1. Силуетні, або контурні, створюють зовнішні обриси форми зачіски і дають найбільш загальне уявлення про її форму й ступінь об'ємності, визначають пропорції та виражають напрям моди, їх характер сприяє розкриттю задуму композиції;

2. Конструктивні — це робочі лінії, що використовуються при створенні як окремих деталей, так і форми загалом, їх ще називають технологічними. Різні проділи, від яких волосся отримує напрямок у пасмах, також належать до конструктивних ліній. У готовій зачісці ці лінії можуть бути непомітними;

3. Конструктивно-декоративні — це видимі конструктивні лінії, що мають подвійне навантаження: з одного боку, вони використову­ються при побудові форми, а з іншого — беруть участь в естетично­му вирішенні моделі. Прикладом може бути зачіска із хвилями, виконана холодним способом;

4. Декоративні лінії є вирішальними при розробці фасону. До них належать лінії, утворені різними елементами оформлення локонів, елементи деталей складнішої конфігурації, які наділяють зачіску індивідуальними рисами.

Усі лінії мають бути взаємопов'язані та взаємозумовлені загаль­ним композиційним задумом і будь-які з них можуть бути головними чи підрядними залежно від композиції зачіски. зачіска конкретної людини в рамках історичного стилю або модного циклу визначається масштабністю. Кожен мод­ний цикл задає свій масштаб.

Баланс. Симетрія — це повна рівність однієї половини цілого другій половині, повна відповідність за розташуванням і величи­ною всіх деталей, ліній та інших елементів композиції, що входять у зачіску, відносно осі симетрії. Симетрія несе у собі спокій, рівно­вагу окремих частин і деталей зачіски. Вісь симетрії при цьому є і віссю рівноваги. Рішення композиції може базуватися також на неповній симетрії та на асиметрії (рис. 10.20). І в тому і в іншому разі необхідною умовою гармонійності зачіски є врівноваження асиметричних частин відносно осі рівноваги.

Ритм. При порівнянні будь-яких однорідних елементів зачіски можливі три види зіставлення та зв'язку. Одним із них є ритм — рівномірний тип змін, що повторюється, або рух у зачісці. Ритм мо­же бути швидким або плавним. Швидкий ритм означає чітко вира­жені переходи, наприклад, тугі локони або круті хвилі. Плавний ритм більше помітний у пишних зачісках або на довгому хвилясто­му волоссі (рис. 10.21). Великі повтори слід застосовувати помірно, бо може виникати монотонність.

Нюанс. Це відношення од­норідних елементів, схожих між собою. Схожість виражена сильніше, ніж різниця, і зв'язок утворюється на явно вираженої схожості.

Контраст. Контрастом на­зивається відношення з яскраво вираженою нерівністю порівню­ваних однорідних елементів. Зв'язок у ньому разі утворю­ється шляхом яскраво вираже­ної різниці та протиставлення (рис. 10.22).

Ритм, нюанс і контраст у композиції використовуються як художні засоби побудови єдності елементів зачіски та їх гармонійного зв'язку в певному масштабі конкретної зачіски.

Типи зачісок. Зачіски можна розподілити на чотири основні типи: зворотні, ацентральні, концентровані та передні, або фронтальні.

Зворотні зачіски. Усе волос­ся зачісується назад (рис. 10.23). Це найпоширеніший тип. який підходить і для чоловіків, і для жінок. Зачіски цього типу мо­жуть виконуватись на довгому і короткому волоссі.

Ацентральні зачіски. Во­лосся спрямоване від маківки в різні боки, відповідно до на­прямку його росту (рис. 10.24). Зачіски цього типу, як і зворот­ні, можуть бути виконані на во­лоссі різної довжини. Підходять як для чоловіків, так і для жінок. Однак при їх виконанні на дов­гому волоссі необхідно вкороти­ти передню частину волосся до довжини, яка зрівняється з довжиною чілки.

Концентровані зачіски. Усе во­лосся, включаючи волосся з ниж­ньої частини потилиці та шиї, зачісується до маківки (рис. 10.25). Волосся для зачісок цього типу мас бути достатньо довгим. Підходять для жінок. 

Передні зачіски. Усе волос­ся спрямоване вперед, до лоба (рис. 10.26). Бажано, щоб волосся нижньої частини потилиці та шиї було довгим, бо воно обов'язко­во повинне діставати до тім'я та поступово переходити в коротку чілку. Через складність виконан­ня зачіски цього типу трапля­ються рідко.

Зачіска і тип волосся. Зв'язок типу зачіски з типом волосся виявляється головним чином - тому, що при деяких типах волос­ся не варто носити певні зачіски. Передусім це стосується про­блемного волосся, тобто того, що має певні косметичні недоліки. Нормальне, здорове волосся легко піддається укладанню, довго тримає надану форму. Такому типу волосся підходять будь-які зачіски — з довгого або короткого волосся, з чілкою

—  кучеряве волосся  не рекомендується стригти  бритвою. Стрижка бритвою ослаблює кутикулу, і волосся починає ще більше закручуватися:

— необхідно ретельно вибирати методи філірування. Краще обрати метод цілеспрямованого врізання для зменшення маси волосся;

— ступінь кучерявості волосся можна зменшитися за допомогою кондиціонера, а використання тепла підсилить ефект;

— на ступінь кучерявості впливає вологість повітря, лак нане­сений на волосся, захистить його від вологи;

— випрямити волосся або надати йому іншої форми можна за допомогою засобів для гарячого укладання.  

35.  Основні види ескізів. Ескіз (фр. esquisse) - попередній начерк, що фіксує задум художнього твору, споруди, механізму або окремої його частини. Ескіз - швидко виконаний вільний малюнок, не передбачуваний як готова робота, часто складається з безлічі перекриваючих ліній. Ескізи недорогі і дозволяють художникові зробити начерки і спробувати інші ідеї, перш ніж втілювати їх в живописі. Олівець або пастель більш кращі для ескізів через обмеження у часі, але швидко зроблений начерк акварелі або навіть швидко змодельований макет з глини або м'якого воску може також вважатися ескізом в більш широкому значенні слова. Графітні олівці порівняно новий винахід, художники Ренесансу робили ескізи, використовуючи срібне перо на спеціально підготовленій папері. Всупереч популярній переконання, художники часто використовують гумки при малюнку. Стірательная гумка може застосовуватися для видалення ліній побудови, або для пом'якшення дуже різких ліній. Ескіз - підготовчий нарис до твору, що відображає пошуки найкращого втілення творчого задуму. Ескіз може бути виконаний в різній техніці. Моделювання - дослідження об'єктів пізнання на їх моделях; побудова і вивчення моделей реально існуючих об'єктів, процесів або явищ з метою отримання пояснень цих явищ, а також для передбачення явищ, що цікавлять дослідника. Види ескізів: Образні (мал. 1) - ці ескізи малюють для того, щоб визначити концепцію колекції, поексперементувати на папері. З їх допомогою можна шукати нові образні рішення і багато іншого ... Художні ескізи - це дуже виразний ілюстративний матеріал. Як виконувати даний вид ескізів дизайнер вирішує сам. Підхід до даних ескізами дуже творчий вільний (такі ескізи деколи дуже художні і по них складно розробити дуже конкретну конструкцію і провести відразу відшиваючи) Особисто я сам дуже люблю займатися такою графікою і пізніше це дає мені безліч нових креативних нестандартних рішень як в крої, так і в силуеті, так само це грунтовно впливає на колір і пропорції.

Технічні (мал. 2) - ці ескізи найчастіше малюються за допомогою графічних редакторів (Corel, PhotoShop та ін) а так само від руки і до них докладають технічний опис моделі (такі ескізи зрозумілі конструкторам і технологам, тобто за допомогою даної "форми спілкування" легше налагоджувати виробничий процес).

38.Характер та призначення Арт зачісок

Повинна розкривати художній образ та мати яскраво виражену характерактерність.Такии повинні захоплюватись глядачі та викликати яскраві враження які людина преживає під час споглядання витворів мистецтва.Арт

39.Засоби та прийоми образотворчої виразності

40.Перспективна зачіска Поняття песпетиквна зачіска пішло від слова »перспектива»яке має декілька значень.У данному випадку це означає план.перспективною може бути як ділова так і для молоді зачіска.Пз- це авангард вона відображає майбутню модну лінію у зачісках така зачіска повинна випереджувати сьогоднішній день.найбільш акцентованими є для молоді

41.Основи формоутворення зачіски

Формоутворення – теоретична дисципліна. Яка вивчає закономірності утворення форми, принципи і методи художнього конструювання направлені на створення оптимальної форми виробів.

42.Особливості та класифікація популярних зачісок

Зачіска–  завивка чи фігурне укладання волосся. Зачіску можна створити як з натурального, так із штучного волосся яке включає в себе різноманітні стрічки, мереживо,прикраси. Зачіски слід розподіляти на дві групи:

• побутові

• видовищні.

Видовищні зачіски призначаються для виступів у театрі, а також можуть бути частиною карнавального костюма. Одним із найпоширеніших видів видовищних зачісок є історичні зачіски, які використовують у театрі чи в кінематографі у постановці  історичних фільмів.

Побутові зачіски поділяються на повсякденні  і урочисті. В свою чергу ці дві групи  мають багато підвидів, але такий поділ досить умовний, бо одну і ту саму зачіску молода дівчина може використовувати як повсякденну, а жінки старшого віку – як святкову.

За методом виконання зачіски поділяються на: гарячі завивки ( електричними щипцями ),холодні укладки ( за допомогою пальців, бігудів, затискачів ) і комбіновані, що поєднують у собі декілька способів обробки волосся. Деякі зачіски можна робити за допомогою фена.

Стиль, насамперед, залежить від геометричної форми зачіски, її розміру, фактури і кольорового вирішення. У всі часи зачіски своєю формою виражають певні ідеї. Саме з далеких історичних часів походять наші стійкі уявлення про характер деталей і ліній зачіски, емоційно-психологічний вплив на її стиль. Так, наприклад, локони асоціюються з романтичністю, геометричність ліній свідчить про діловитість, гладенькі зачіски – про елегантність і витончений смак їхніх власників.