- •1 Питання.
- •2 Питання.
- •3 Питання.
- •4 Питання.
- •5 Питання.
- •6 Питання.
- •7 Питання.
- •8 Питання.
- •9 Питання.
- •10 Питання.
- •11 Питання.
- •12 Питання
- •13 Питання
- •14 Питання
- •15 Питання
- •16 Питання
- •17 Питання
- •18 Питання
- •19 Питання
- •20 Питання
- •21 Питання
- •22 Питання
- •23 Питання
- •24 Питання
- •25 Питання
- •26 Питання
- •27 Питання
- •27. Принципи діяльності державного апарату
- •28 Питання
- •29 Питання
- •30 Питання
- •31. Розподіл влади як принцип правової держави
- •40. Закон поняття та структура .
- •41. Юридичний прецедент як джерело права.
- •42. Співідношення права та моралі
- •43.Форми реалізації права
- •44. Розяснення норм права .
- •45. Юридична відповідальність та державаний примус.
- •46. Ефективність правового регулювання.
- •48. Поняття та види форм права
- •49. Склад правопорушення
- •50. Дія нпа за часом у просторі і за колом осіб .
- •51. Поняття, ознаки, види протиправної поведінки .
- •52. Поняття та сутність юридичної відповідальності
- •53. Юридичні колізії та способи їх усунення.
- •54.Способи тлумачення норм права
- •55. Поняття та елементи правової поведінки .
- •56. Поняття та види правопорушення .
- •57. Методи та стадії правотворчості
- •58. Поняття та форми реалізації норм права
- •59. Способи викладення правових нарм .
- •60. Обєкти правовідносин
- •67. Субєкти права та юридичні обов’язки : поняття та структура
- •68. Поняття та необхідність тлумачення норм права
- •69. Підстави винекнення правовідносин
- •70.Поняття та класифікація функцій права
- •71. Співідношення систем права і законодавства
- •72. Поняття ознаки та види злочинів
- •73.Види юридичної відповідальності
- •Відмінність нормативних актів від актів застосування норм права
- •Галузь права: поняття та характеристика основних галузей права
- •79. Поняття законодавства поняття та структура
- •80. Інститут права поняття та види
- •81 Поняття та класифікація юридичних фактів.
- •82 Види правотворчості
- •83. Предмет та метод правового регулювання як підстава кваліфікації норм права глузі
- •84. Поняття ознаки та види правомірної поведінки
- •85 Правове виховання: поняття, форми, методи
- •86. Поняття та структурні елементи системи права
- •89. Правові системи світу поняття та класифікація
- •90 Класифікація правових норм
- •91. Акти офіційного тлумачення: поняття, ознаки та види.
- •93 Поняття та структура норми права
- •94 Поняття та форми реалізації права
- •96.Поняття та ознаки правовідносин
- •96. Поняття і місце нпа в системі джерел права .
- •97. Систематизація нормативних актів: поняття і види.
- •98. Поняття, ознаки і сутність права.
- •99. Прогалини в праві та способи їх усунення
- •100. Поняття та види нормативно-правових актів.
- •Основні теорії виникнення права.
- •Поняття права в об’єктивному і суб’єктивному розумінні.
- •103 Поняття структура та види правосвідомості
- •104 Способи тлумачення норм права
90 Класифікація правових норм
Під класифікацією, як правило, розуміють розподіл вивчаємих об’єктів по класам на основі визначених критеріїв (загальних ознак).
Вихідні норми визначають цілі, задачі, принципи і напрями регулювання, закріплюють правові категорії і поняття. еред них виділяють:
- норми-начала , що містять положення, які закріплюють первинні основи суспільного і державного ладу
- норми-принципи (установчі) – норми, у яких сформульовані незаперечні вимоги загального характеру, що стосуються усіх або більшості інститутів або норм галузі права
- норми-цілі – які містять прогнози розвитку державного або суспільно-політичного ладу
- норми-дефініції (визначення) – які містять визначення різних правових категорій і понять
2. В залежності від предмета регулювання норми поділяються за галузями
Матеріальні норми призначенні для впливу на суспільні відносини шляхом прямого, безпосереднього регулювання цих відносин. Норми матеріального права закріплюють правовий режим власності, порядок її набуття, структуру державних органів, правовий статус громадян, види юридичної відповідальності і т.д.
Процесуальні норми закріплюють процесуальні форми, необхідні для здійснення і захисту норм матеріального права.
3. За методом правового регулювання норми поділяються на імперативні, диспозитивні, заохочувальні і рекомендаційні.
Імперативні норми являють собою категоричні, суворо обов’язкові розпорядження, які не допускають ніяких відхилень чи іншого трактування, т.т. прямо наказують правила поведінки (це норми кримінального, адміністративного права)
Диспозитивні – це норми в яких встановлюючи той чи інший варіант поведінки, надають суб’єктам можливість вибору варіанту поведінки в межах закону, т.т. свобода вибору поведінки (це норми цивільного, сімейного, трудового права).
Заохочувальні – норми, що встановлюють заходи заохочення за варіант поведінки суб’єктів, який схвалюється державою і суспільством і полягає в сумлінній і продуктивній праці (н-д: виплата премій).
Рекомендаційні – норми, що встановлюють варіант бажаної, з погляду держави, поведінки суб’єктів (типові форми договорів).
4. В залежності від засобів, які використовують для регулювання суспільних відносин норми поділяються на зобов’язуючі, заборонні і дозвільні (правомочні).
Зобов’язуючі – норми, що вказують на необхідність здійснювати певні дії, наділяють суб’єктів певними обов’язками (н-д: громадяни повинні сплачувати податки).
Заборонні – вказують на необхідність утримуватись від здійснення дій певного роду, встановлюються заборони (н-д: особи, які не досягли 18 років не можуть бути опікунами чи піклувальниками).
Дозвільні – вказують на можливість здійснювати певні дії, наділяють суб’єктів певними правами (н-д: подати позов до суду, отримувати пенсію).
5. За функціональною спрямованістю норми поділяються на регулятивні і охоронні.
Регулятивні – встановлюють права і обов’язки суб’єктів правовідносин (це більшість норм: право володіння, користування і розпорядження майном).
Охоронні – встановлюють способи юридичної відповідальності за порушення прав і невиконання обов’язків, закріплених в регулятивних нормах (норми ККУ).
6. За дією у просторі норми поділяються на загальні (закони ВРУ) та місцеві (рішення місцевої адміністрації).
7.За дією у часі норми поділяються на постійні (Конституція України) і тимчасові (діє до введення в дію нового закону).
