1.2 Грошове забезпечення у системі матеріального забезпечення військовослужбовців

Згідно із Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» держава гарантує військовослужбовцям матеріальне забезпечення, що стимулює зацікавленість громадян України у військовій службі.

Соціальний захист військовослужбовців як функція держави — це система норм права, що гарантують реалізацію конституційних прав та свобод, матеріальне та інше забезпечення у визначених державою розмірах, державне та інші види особистого страхування, а також встановлених законом заходів, застосування яких має усунути або запобігти порушенням соціальних прав військовослужбовців. Сутність соціального захисту полягає в законодавчому забезпеченні реалізації економічних, політичних, соціальних і інших прав, свобод і інтересів громадян. Така постановка питання має конституційний відтінок.

Одним із важливих факторів матеріального забезпечення військовослужбовців є грошове забезпечення. Воно виступає одним із факторів якісного комплектування Збройних Сил.

Грошове забезпечення - це гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення включає виплати військовослужбовцям посадових окладів , окладів за військовим званням, додаткових видів грошового забезпечення.

Кошти на утримання ЗСУ виділяються з державного бюджету України. Державний бюджет – є основним джерелом витрат на оборону. Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» видатки для Міністерства оборони визначені у розмірі 15,2 млрд. грн., із яких майже 65,93% (10 022 ,5 млн. грн.) - видатки на грошове забезпечення та оплату праці .

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік » видатки для Міністерства оборони визначені у розмірі 39,7 млрд. грн.. із яких 14,5 млрд. грн.. по загальному фонду і 125.7 млн. грн.. по спеціальному фонду на оплату праці і грошове забезпечення.

Питання організації грошового забезпечення військовослужбовців, приведення норм грошового забезпечення у відповідність до реального стану життя і діяльності військовослужбовців мають значення не лише для укріплення бойової готовності військ, частин і закладів, підвищення професійної майстерності військовослужбовців, але є визначальними в системі комплектування Збройних Сил України висококваліфікованими спеціалістами.

На сьогоднішній день основним та найбільш важливим стимулом для проходження військової служби та вирішальним фактором забезпечення укомплектованості Збройних Сил кадрами є грошове забезпечення військовослужбовців. З переходом нашої країни до ринкової економіки, всебічним розвитком грошових відносин, грошово-матеріальні блага здобули перевагу над питаннями моралі, честі та гідності. Таким чином саме матеріальні стимули вимагають підвищувати якість і ефективність бойової підготовки особового складу, бойову готовність армії в цілому. Грошове забезпечення є основою матеріального забезпечення військовослужбовців, а тому посилює матеріальну зацікавленість в досягненні високих показників бойової та фізичної підготовки особового складу. Недооцінка належного рівня грошового забезпечення військовослужбовців призводить до недоукомплектованості, небажання громадян України проходити військову службу, низького рівня підготовки особового складу, підриву престижу Збройних Сил України та інших негативних явищ в сучасній українській армії.

В результаті зменшення значення інших видів матеріального забезпечення роль грошового забезпечення у системі матеріального забезпечення суттєво зросла. Ця реакція обумовлює необхідність більш відповідального відношення до проблеми підвищення розмірів грошового забезпечення, що реалізується шляхом удосконалення існуючих і введення нових грошових виплат, безпосередньо залежних від результатів праці військовослужбовців, пов’язуючи все це з економічними реаліями сьогоднішнього дня.

При визначенні розмірів грошових виплат враховується специфіка діяльності військовослужбовця, а саме те, що його праця складається з несення військової служби, яка за кількістю та якістю не є однорідною у різних випадках. Ці різниці в умовах праці військовослужбовців виникають через різні об’єми роботи (взвод, рота, батальйон і т.д.), різні рівні кваліфікації (стан роботи, спеціальна освіта, військове звання, вчений ступінь), різні міри відповідальності, яка визначається службовим положенням військовослужбовця, важливістю дорученої йому справи, різних умов проходження служби. Грошове забезпечення, яке є одною із основних форм забезпечення потреб військовослужбовців, побудоване таким чином, щоб врахувати ці різниці в умовах праці. Це досягається шляхом встановленням різного роду додаткових видів грошового забезпечення для окремих категорій військовослужбовців.

Різні види надбавок у видах Збройних Сил України обумовлені різницею в умовах проходження служби для військовослужбовців сухопутних військ, льотно-технічного складу авіації, підрозділів військ повітряних сил , кораблях військово-морських сил України.

Отже, саме грошове забезпечення виступає основним стимулом військовослужбовців до праці і займає значне місце в системі їх матеріального забезпечення, є компонентом задоволення матеріальних і духовних потреб, визначальним фактором рівня бойової готовності Збройних Сил України.

Приведення норм грошового забезпечення до реальних економічних потреб військовослужбовців укріплюють не лише бойову готовність військ, а й підвищують професійну майстерність особового складу та є визначальними в системі комплектування Збройних Сил України висококваліфікованими спеціалістами.

Ігнорування специфічних особливостей військової служби при оплаті військової праці військовослужбовця тягне за собою зниження престижу військової служби. Саме тому з моменту створення незалежної України укомплектованість посад особовим складом в цілому по Збройним Силам суттєво збільшилась . У зв’язку із ситуацією в Державі чисельність Збройних Сил України набагато збільшилась. Було проведено 3 етапи мобілізації в 2014 році , та заплановано 4 етапи мобілізації в 2015. З початку агресії Росії в Україні чисельність Збройних Сил нараховувало 130 тис. чоловік , а в кінці 2014 вже нараховувалось 200 тис. чоловік. В 2015 році планується збільшити чисельність до 230 тис. чоловік . Метою циклу часткових мобілізацій, які відбудуться у 2015 році, стане створення міцного резерву та заміна особового складу, який вислужив встановлений термін строкової служби

Щодо якісного комплектування Збройних Сил України особовим складом слід звернути увагу на такий фактор, як перехід до професійної армії. Адже професійна армія потребує великих реформ, як в системі грошового забезпечення, так і в Збройних Силах в цілому. В першу чергу для кращої фінансової диференціації в оплаті військової праці різних категорій військовослужбовців потрібно вдосконалити структуру грошового забезпечення Збройних Сил України, умови оплати військової праці.