- •1. Поняття і предмет теорії держави і права
- •2. Поняття і основні ознаки держави
- •3. Суверенітет держави поняття та зміст
- •5. Основні теорії походження держави
- •6.Типологія держави
- •7. Поняття, види, причини зміни історичного типу держави
- •8. Поняття ознаки та принципи правової держави
- •9.Поняття і складові частини громадянського суспільства
- •10. Щляхи формування правової держави в україні
- •11. Поняття та ознаки соціальної держави
- •Незалежно від специфіки тієї чи іншої національної моделі соціальної держави для неї характерні такі спільні ознаки:
- •12. Поняття форми держави та її складові елементи
- •13. Форма державного правління та її класифікація
- •14. Республіканська форма державного правління та її види
- •15.Монархічна форма державного правління та її види
- •17.Складна форма державного устрою
- •18. Унітарна форма державного устрою
- •19.Антидемократичний державний режим
- •20. Демократичний державний режим
- •21. Поняття і класифікація функцій держави
- •22.Форми і методи здійснення функцій держави.
- •23.Поняття та види засобів державного примусу
- •24.Поняття механізму держави та його структура
- •25. Поняття та структура апарату держави
- •26.Принципи організації апарату держави
- •27. Поняття, ознаки та види державного органу
- •29. Пняття та основні риси демократії
- •30 Форми демократії та їх зміст в Україні.
- •31. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •32. Місце держави в політичній системі суспільства
- •33. Проблеми поняття та структури правового статусу особи
- •34. Поняття та класифікація конституційних прав і свобод людини громадянина
- •35. Поняття та класифікація юридичних обов язків людини і громадянина
- •36. Гарантії прав і свобод людини
- •37. Міжнародні стандарти захисту прав людини
- •38. Поняття права. Об єктивне і суб єктивне юридичне право
- •41. Поняття та види соціальних норм
- •42..Норми моралі та їх взаємозв'язок з нормами права
- •43. Співвідношення національного і міжнародного права
- •44. Поняття і ознаки норм права
- •45. Види правових норм
- •46. Структура норм права. Класифікація її елементів
- •47. Способи викладу правових норм у статтях нормативних актів
- •48. Поняття і види джерел права
- •49. Нормативно-правовй акт як джерело (форма) права
- •50. Закон як нормативний акт вищої юридичної сили
48. Поняття і види джерел права
Джерело права — це спосіб зовнішнього вираження і закріплення правових норм, чим засвідчується їх загальнообов'язковість, а також положень, що розкривають, тлумачать зміст права.
Джерелами права в юридичному розумінні в різних правових системах визнаються:
Нормативно-правовий акт — офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Правовий прецедент — джерело права, що являє собою письмове або усне рішення судового або адміністративного органу, якому надається державою формальна обов'язковість, і воно стає нормою, еталоном, зразком при розгляді всіх подібних справ у майбутньому. Близьким, проте до певної міри відмінним, джерелом може розглядатися Судова практика[2].
Правовий (санкціонований) звичай — санкціоноване державою правило поведінки, що склалося історично, у результаті багаторазового повторення людьми певних дій. Санкціонування здійснюється шляхом відсилання до звичаю, а не до текстуального закріплення його в нормативно-правовому акті.
Нормативно-правовий договір (у тому числі Міжнародний договір) — це двостороння або багатостороння угода, яка містить норми права. Договори з нормативним змістом на відміну від більшості індивідуально-правових договорів (наприклад, договору купівлі-продажу, трудового контракту, шлюбного контракту) завжди містять загальні правила поведінки і не мають персоніфікованого, разового характеру.
Релігійні тексти (Коран, Сунна) — документи, які містять церковний канон або іншу релігійну норму, що переплетена з нормами моралі і права, санкціонована державою для надання їй загальнообов'язкового значення і забезпечена нею.
Правова доктрина — це витоки формування права, його джерела, опубліковані праці юристів, які дістали загального визнання.
Принципи права — це основні ідеї, вихідні положення, які закріплені в законі, мають загальну значущість, вищу імперативність (веління) і відображають суттєві положення права.
49. Нормативно-правовй акт як джерело (форма) права
Нормати́вно-правови́й а́кт — офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Іншими словами, нормативно-правовий акт — це документ, прийнятий у визначеному порядку компетентним державним органом, у якому містяться норми права.
Для нормативних правових актів характерні такі ознаки. Вони:
завжди містять хоча б одну норму права;
приймаються лише правотворчими суб'єктами — у межах їх компетенції.
Суб'єктами прийняття нормативних актів є народ, органи державної влади, територіальні громади, органи місцевого самоврядування, органи автономних утворень, можуть бути — громадські організації, підприємства і інші інституції, передбачені законодавством;
створюються з дотриманням певної законодавчо визначеної особливої правотворчої процедури, стадіями якої є розроблення, розгляд та обговорення проектів, ухвалення нормативних актів, їх офіційне опублікування і введення в дію;
ухвалюються суб'єктами правотворчості у формах, визначених законодавством для відповідного акта (так, Верховна Рада України, зокрема, приймає закони[1], Президент України — укази, Кабінет Міністрів України — постанови[2]).