Порядок вирішення колективних трудових спорів, конфліктів

Відповідно до Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» колективний трудовий спір (конфлікт) – це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин по:

а) встановленню нових або зміні існуючих соціально-економічних умов праці і виробничого побуту;

б) укладанню або зміні колективного договору, угоди;

в) виконанню колективного договору, угоди або окремих їх положень;

г) невиконанню вимог законодавства про працю.

З питань «а» і «б» колективні трудові спори (конфлікти) розглядає примирна комісія; з питань «в» і «г» – трудовий арбітраж.

Примирна комісія створюється за ініціативою однієї із сторін на виробничому рівні в триденний строк і розглядає спір протягом 5 днів. Примирна комісія на галузевому або територіальному рівні створюється в п'ятиденний строк і розглядає спір протягом 10 днів. Примирна комісія на національному рівні створюється в десятиденний строк і розглядає спір протягом 15 днів.

Після прийняття рішення примирна комісія закінчує свою роботу.

Трудовий арбітраж – це орган, що складається з залучених сторонами фахівців, експертів. Створюється протягом 3 днів у випадку, якщо:

а) примирна комісія не ухвалила узгодженого рішення;

б) трудовий спір виник з питань виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, про невиконання вимог законодавства про працю.

Трудовий арбітраж повинен ухвалити рішення в десятиденний строк з дня його створення. Рішення ухвалюється більшістю голосів його членів, оформлюється протоколом і підписується всіма його членами. Воно є обов'язковим для виконання, якщо сторони попередньо про це домовилися.

З метою попередження виникнення колективних трудових спорів, їх прогнозування, сприяння своєчасному їх вирішенню, здійснення посередництва для вирішення таких спорів створена Національна служба посередництва і примирення.

У випадку, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору (конфлікту) працівники маю право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Це право гарантується статтею 44 Конституції України, порядок проведення страйку встановлюється Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

Плани семінарських занять з курсу «трудове право»

Тема 1. Поняття предмету та методу трудового права України. Джерела трудового права.

1 Предмет та метод трудового права.

2.Джерела, які регулюють трудові відносини: міжнародні документи та законодавство України.

3.Поняття та класифікація суб’єктів трудового права.

Питання для самостійної роботи

1. Функції трудового права.

2. Принципи трудового права.

3. Система трудового права

4. Конституція України як джерело трудового права.

5. Міжнародно-правові акти про працю як джерело трудового права

6. Кодекс законів про працю як джерело трудового права.

Тестові завдання:

1.Вкажіть, в яких із зазначених випадках застосовуються норми трудового права:

а) токар працює на державному машинобудівному підприємстві;

б) водій працює у приватній фірмі;

в) майстер по ремонту телевізорів працює самостійно, як приватний підприємець.

2. До змісту правового статусу суб'єктів трудового права належить:

а) наявність трудової право дієздатності;

б) закріплення суб'єктивних трудових прав і обов'язків;

в) встановлення гарантій прав і обов'язків;

г) визначення відповідальності при невиконанні трудових обов'язків.

3. Визначення поняття „ трудові правовідносини ” включає:

а) вид суспільних відносин;

б) їх врегулювання нормами трудового права;

в) забезпечення працівників належними умовами праці

г) визначення тривалості трудових відносин

4. Які відносини регулює трудове право?

а) між робітником і роботодавцем;

б) між трудовим колективом і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом;

в) між профспілковими організаціями та робітниками;

г) пенсійне забезпечення;

д) соціальне страхування.

5. Види суб'єктів трудового права:

а) працівники;

б) власник підприємства;

в) трудові колективи;

г) будь-яка юридична особа

д) громадські організації.

6. Ознаками трудових правовідносин є:

а) включення працівників до складу трудового колективу;

б) виконання певної трудової функції;

в) додержання трудового режиму;