Механізм захисту комерційної таємниці

Дієвий механізм захисту комерційної таємниці від її розголошення як інструмента несумлінної конкуренції на ринку складається з трьох основних елементів:

• організаційних заходів;

• технічних заходів;

• правових заходів.

Організаційні заходи захисту інформації передбачають обмеження доступу до відомостей, що є важливими для компанії. Це означає, що кожен співробітник компанії отримує можливість працювати лише з тими даними, які необхідні для виконання його обов'язків.

Відповідальність за розголошення комерційної таємниці

За порушення прав підприємця щодо збереження комерційної таємниці законодавством України передбачені наступні види відповідальності:

• відповідальність у межах трудових відносин;

• цивільно-правова відповідальність;

• адміністративна відповідальність;

• кримінальна відповідальність.

Головна складність притягнення до відповідальності полягає в тому, щоб довести, що інформація, яка становила комерційну цінність, дійсно була таємницею і не було численних простих у реалізації лазівок доступу до неї для зацікавлених осіб, крім співробітника, який розголосив і використав її.

9. Раціональні пропозиції

10. Наукові відкриття

Науко́ве відкриття́ (рос. открытие, англ. discovery, нім. Entdeckung) — встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання . Відкриття є найвищим науковим рівнем пізнання навколишнього світу. Відносини, пов’язані з науковими відкриттями, регулюються Цивільним кодексом України.

Открытие — новое достижение, совершаемое в процессе научного познания (см. эпистемология, материализм) природы и общества; установление неизвестных ранее, объективно существующих закономерностей, свойств и явлений материального мира. Лежит в основе научно-технической революции, придавая принципиально новые направления развитию науки и техники и революционизируя общественное производство. Результат творческой (эвристической) деятельности.

Научные открытия и изобретения ускорили процесс развития науки и техники, дав факты подтверждающие или опровергающие теории.

В России авторство на научное открытие законом не охраняется (Статья 1259 ГК РФ). Во многих странах осуществлена государственная система выявления, централизованной регистрации научных открытий и закрепления авторского и государственного приоритета. Эта система создаёт благоприятные условия для более широкого использования научного открытия, стимулирует заинтересованность учёных в фундаментальных научных исследованиях, развитии научного творчества. Количество сделанных и эффективно используемых научных открытий и изобретений — один из основных показателей при оценке деятельности научно-исследовательских организаций.

Права автора наукового відкриття

Відповідно до законодавства України, автор наукового відкриття має право:

• надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву.

• отримати диплом, який засвідчує належність відкриття автору.

11. Торгівельні марки

Знак для товарів і послуг (англ. trademark) — позначення, знак^[1] за яким товари та послуги одних осіб відрізняються від товарів та послуг інших осіб^[2]. Такими позначеннями можуть бути слова, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів. У Цивільному кодексі України відносно знаку для товарів і послуг вживається термін «торговельна марка»^[3]. Термін «торговельна марка» є прямим запозиченням із англійської мови. По суті термін «знак для товарів і послуг» та «торговельна марка» означають одне і те саме поняття і тому можуть вживатися як рівнозначні.

Слід зазначити, що знак для товарів і послуг є засобом індивідуалізації товарів та учасників господарського обігу й, із законодавчої точки зору, є об'єктом права інтелектуальної власності, зокрема його деколи відносять до права промислової власності.

Товар може мати марку виробника або посередник привласнить йому приватну марку (марка посередника). Марочна назва може бути

• індивідуальною, у цьому випадку застосовується багатомарочний підхід для однієї і тієї ж категорії товарів (наприклад, пральні порошки «Тайд», «Аріель» компанії «Проктер енд Гембл»),

• колективною для товарного сімейства (наприклад, зубна паста «Колгейт»).

Капітал торгової марки — цінність торгової марки. Визначається тим, наскільки торговій марці довіряє споживач, а також іменним упізнаванням, якістю, в якій споживач упевнений, сильними марочними асоціаціями та іншими активами, такими як патенти, торгові знаки, відносини між каналами розповсюдження.

Ліцензійна марка — товар або послуга, які використовують марочну назву, запропоновану ліцензіату власником торгової марки за певну плату або роялті.

Момент виникнення прав

В Україні, як і в більшості правових систем колишнього Радянського союзу права на знак виникають після моменту реєстрації знака у відповідному державному відомстві. В Україні таким відомством є Державна служба інтелектуальної власності (ДСІВ)

Правовий захист

Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку можуть виступати як окремі фізичні чи юридичні особи, так і декілька осіб (у цьому випадку торговельна марка стає колективною). Фізичними особами, що мають право на торговельну марку можуть бути громадяни України чи інших держав, особи без громадянства, що виконують діяльність на певному підприємстві. Право інтелектуальної власності на торговельну марку іноземними особами реалізується через представників, які мають відповідну реєстрацію згідно з Положенням про представників у справах інтелектуальної власності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України

Майнові права на торговельну марку

Власники свідоцтв, міжнародних реєстрацій або суб'єкти, які мають торговельну марку, що визнана добре відомою, мають певні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку. Згідно зі ст. 495 Цивільного кодексу України до таких прав належать наступні:

1. вільне використання торговельної марки суб'єктами права інтелектуальної власності;

2. виключне право на заборону або перешкоду протиправному використанню цієї марки;

3. виключне право не заперечувати використанню торговельної марки у певних випадках;

4. інші майнові права, передбачені законодавством.

Охорона майнових прав на торговельну марку здійснюється протягом 10 років.