- •Діагностика пізнавальної сфери молодшого школяра
- •Визначення обсягу сприймання
- •Діагностика міжпредметної спостережливості
- •Оцінка рівня спостережливості
- •Сприймання часу
- •Оцінка результатів
- •2. Діагностичні методики обстеження уваги
- •2.1. «Простав значки» Оцінка переключення і розподілу уваги.
- •Оцінка результатів:
- •Висновки про рівень розвитку:
- •2.2. Дослідження обсягу уваги
- •Оцінка результатів:
- •2.3. Визначення продуктивності і стійкості уваги
- •Оцінка результатів
- •2.4. Оцінка розподілу уваги
- •2.5. Оцінка переключення уваги
- •2.6. «Розстановка чисел» Оцінка сформованості довільної уваги, розподілу
- •Оцінка результатів
- •2.7. Оцінка розподілу і стійкості уваги
- •3 Діагностичні методики обстеження пам’яті
- •3.1. Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті
- •3.2. «Пам'ять на образи» Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті
- •Оцінка результатів:
- •3.3. Визначення ефективності запам’ятовування двозначних чисел (Механічна пам'ять)
- •3.4. «Вивчи слова» Визначення особливостей динаміки процесу заучування
- •Оцінка результатів:
- •3.5. Визначення рівня опосередкованого запам’ятовування
- •Оцінювання результатів
- •3.6. Дослідження обсягу смислової пам’яті
- •Обробка результатів:
- •4 Діагностика мислення
- •4.1. « Формування понять» Визначення рівня словесно-логічного мислення
- •Висновки про рівень розвитку
- •4.2. «Уміння рахувати усно» Визначення математичних здібностей
- •Висновки про рівень розвитку
- •4.2. «Матриці Равена» Оцінка наочно-образного мислення
- •Висновки про рівень розвитку
- •4.3. «Виключення слів» Визначення спільних рис (Вербальний тест)
- •Оцінка результатів:
- •Шкала оцінювання (за Марцинківською т.Д.)
- •4.4. «Четвертий зайвий» Визначення спільних рис (Невербальний тест)
- •Оцінка результатів:
- •Шкала оцінювання (за Марцинківською т.Д.)
- •4.5. Словесні пропорції Оцінка логіки мислення
- •5 Діагностика уяви
- •5.1. «Придумай розповідь»
- •Висновки про рівень розвитку
- •«Намалюй що-небудь» Оцінка невербальної фантазії
- •«Речення»
- •Оцінка результатів
- •«Короткий тест творчого мислення» (кттм) Субтест п. Торренса
- •Оцінка результатів:
- •Інтерпретація
- •Дослідження продуктивності уяви
- •Обробка результатів
- •Аналіз результатів
- •Дослідження індивідуальних особливостей уяви Визначення рівня складності уяви її стереотипності чи оригінальності
- •Обробка результатів
- •Визначення рівня складності уяви
- •Визначення ступеня стереотипності уяви
- •Аналіз результатів
- •Додатки
- •Список використаної літератури
3 Діагностичні методики обстеження пам’яті
3.1. Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті
Обладнання: два малюнки з ламаними лініями (Див. додаток 10 А, Б), трафаретні рамки (Див. додаток 11 А, Б), ручка.
Дитині почергово пропонується розглянути два малюнки з ламаними лініями. Після демонстрації кожної частини малюнка, дитина отримує трафаретну рамку з проханням намалювати на ній всі лінії, які вона побачила і запам’ятала на кожній частині демонстрованого малюнку. За результатами двох досліджень встановлюють середню кількість ліній, які він правильно відтворив по пам’яті.
Правильно відтвореною вважається лінія, довжина і орієнтація якої не набагато відрізняється від довжини і орієнтації відповідної лінії на вихідному малюнку (відхилення початку і кінця лінії не більше чим на одну клітинку, при збереженні кута її нахилу).
Отриманий показник, дорівнює кількості правильно відтворених ліній, розглядається як об’єм зорової пам’яті.
[3, с. 181-182]
3.2. «Пам'ять на образи» Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті
Обладнання: таблиця з 16 образами (Див. додаток 13) секундомір, олівці.
Обстежуваному на протязі 20 секунд демонструється таблиця з 16 образами. Образи необхідно запам’ятати та відтворити за 1 хвилину.
Інструкція: «Вам буде продемонстрована таблиця з образами. Ваше завдання полягає в тому, щоб за 20 секунд запам’ятати якомога більше образів. Через 20 секунд таблицю приберуть, і ви повинні будете замалювати або словесно записати ті образи, які запам’ятали».
Оцінка результатів:
Проводиться за кількістю правильно відтворених образів. Норма – 6 і більше правильних відповідей.
[4, с. 50-51], [10, с. 31]
3.3. Визначення ефективності запам’ятовування двозначних чисел (Механічна пам'ять)
Обладнання: плакат з числами (Див. додаток 12), секундомір, ручка.
1. Дослідник дає інструкцію: «Зараз я зачитаю вам 12 двозначних чисел. Ви повинні уважно слухати та запам’ятовувати числа. Коли я скажу, треба буде записати ці числа, незважаючи на порядок читання». Числа зачитуються за 30 секунд. Набір чисел: 16, 23, 47, 92, 78, 36, 32, 59, 53, 14, 89, 64.
2. Дослідник надає інструкцію: «На плакаті написані 12 пар чисел. Подивіться на ці числа уважно. Коли я сховаю плакат, ви запишете ті пари чисел, які запам’ятали».
Обробка результатів: Відтворення 7 чисел на першому етапі дослідження свідчить про добру механічну слухову пам’ять. Правильно відтворені 8 – 9 пар чисел на другому етапі дослідження свідчать про належний рівень зорової механічної пам’яті.
[10, с. 29]
3.4. «Вивчи слова» Визначення особливостей динаміки процесу заучування
Дитині зачитують 10 слів: стіл, калина, крейда, слон, парк, ноги, рука, хвіртка, вікно, бак (книга, сад, кінь, дзенькіт, рак, будинок, світ, кущ, вода, мед). Дитина повинна повторити слова, що запам’яталися, у будь-якому порядку. При повторному зачитуванні інструкція змінюється: «Послухай і повтори ще раз».
Оцінка результатів:
У нормі: діти запам’ятовують з першого разу 4-5 слів, а всі 10 слів у середньому через 3-5 повторів. Нормальним є «ефект краю» (діти після 1-го читання запам’ятовують краще перші і останні слова), а також наростання числа заучених слів від повтору до повтору (зворотне явище говорить про швидку втомлюваність пам’яті дитини і якихось порушень її діяльності).
[3, с. 190-193], [5, с. 24]