8. Живлення та енергозбереження процесорів старших поколінь фірми Intel

Ранні моделі процесорів працювали на одній напрузі живлення. З розвитком технології виготовлення ІМС збільшувалась кількість транзисторів на кристалі, об'єм кеш-пам'яті зростав. Це дозволило зменшитись напрузі живлення елементів ядра процесора і з'явились 2 вида напруги живлення для процесорів: зовнішнє і внутрішнє-для живлення ядра процесора. В процесорах Pentium4 шина живлення і шина даних розділені та їх роз'єми .теж окремо. Це дозволило шині даних працювати чітко на високих частотах не залежно від паразитних наводок шин живлення.

Чим більша частота процесору, тим більша напруга живлення ядра і більше нагрівається ІМС процесора. Перегрів процесора призведе до некоректної орботи ПК. Для охолодження застосовують комплект вентилятор+радіатор.

Процесори фірми Intel найбільш стійкі до підвищення температури, тому що внутрі корпусу процесору є спеціальна схема контролю, яка вимірює температуру внутрі процесора. При збільшенні температури схема понижає рабочу частоту процесора.Інші фірми-виробники процесорів не мають такої схеми контролю температури внутрі ІМС процесора, а спеціальний датчик на системній платі, який не зовсім точно відображає температуру процесора – це їх недолік.

Технології енергозбереження розроблені для процесорів фірми: Intel – технологія Speed Step працює таким чином, що під час низької загрузки процесора процесор переводится у стан «Halt» і знижається його напруга живлення.

Технології енергозбереження Cool’n’Quit розроблені для процесорів фірми АМД. При низькій загрузці процессора знижується частота, напруга живлення та швидкість обертання вентилятора. Така ж технологія розроблена і для ноутбуків PowerNow, під час роботи якої снижується частота роботи процессора та напруга живлення, якщо від працює з малою загрузкою.

9. Основні групи команд процесора

У загальному випадку система команд процесора містить у собі наступні чотири основні групи команд: команди пересилки даних; арифметичні команди, логічні команди; команди переходів.

Команди пересилки даних не вимагають виконання ніяких операцій над операндами. Операнди просто пересилаються (точніше, копіюються) із джерела (Source) у приймач (Destination). Джерелом і приймачем можуть бути внутрішні регістри процесора, комірки пам'яті чи пристрою вводу/виводу. АЛП у даному випадку не використовується.

Арифметичні команди виконують операції додавання, віднімання, множення, ділення, збільшення на одиницю (інкементування), зменшення на одиницю (декрементування) і інші. Цим командам потрібно один чи два вхідних операнди. Формують команди один вихідний операнд.

Логічні команди виконують над операндами логічні операції, наприклад, логічне І, логічне АБО, операцію "Нерівнозначність", очищення, інверсію, різноманітні зсуви (вправо, вліво, арифметичний зсув, циклічний зсув). Цим командам, як і арифметичним, потрібно один чи два вхідних операнди, і формують вони один вихідний операнд.

Команди переходів призначені для зміни звичайного порядку послідовного виконання команд. З їхньою допомогою організуються переходи на підпрограми і повернення з них, усілякі цикли, розгалуження програм, пропуски фрагментів програм і т.д. Команди переходів завжди змінюють уміст лічильника команд. Переходи можуть бути умовними і безумовними. Саме ці команди дозволяють будувати складні алгоритми обробки інформації.