- •6. Властивості відчуттів
- •7.Поняття про відчуття.Значення відчуттів у пізнавальній діяльності людини.
- •24.Фізіологічні основи темпераменту.Типи вищої нервової діяльності і темпераменти.
- •26.Поняття про волю.Вольові зусилля.
- •46.Поняття про мову та її ф-ції.Види мовлення.
- •53.Галузі психології та її характеристика.
- •36.Вищі почуття:моральні,інтелектуальні,естетичні.
- •41.Поняття про діяльність.Структурні компоненти діяльності.
- •58.Шляхи створення уявних образів.
- •50.Характеристика вольових якостей людини.
- •12.Фізіологічні механізми памяті.Процеси памяті.
- •4.Фізіологічні основи мислення,розумові дії та операції мислення.
- •13.Основні властивості уваги.
- •20.Характеристика видів памяті.
- •22.Загальне поняття про темперамент та його типи.
- •23.Значення волі в життя людини.Фізіологічні основи волі.
- •25.Основні види діяльності:гра,навчання,праця.
- •28.Память та її роль в житті людини.Поняття про асоціації.
- •31.Психологічна характеристика типів темпераментів.
- •54.Основні форми мислення поняття,судження та умовиводи.
- •59.Види і форми уваги.
- •60.Аналіз вольової дії:підготовчий етап,виконавчий етап.
- •3.Поняття про слухові,нюхові,смакові,рухові та органічні відчуття.
- •16.Види уяви:мимовільна,довільна,відтворююча,творча.
- •21.Ілюзії та їх види.Спостереження та спостережливість.
- •33.Фізіологічні основи сприймання.Роль минулого досвіду людини у сприймані.
- •38.Якості розуму.Види мислення.
- •47.Загальна характеристика нервової системи людини.Ф-ції нервової системи.
- •39.Види відчуттів.Характеристика слухових та зорових відчуттів та їх значення у пізнані людиною зовнішнього світу.
- •37.Динаміка нервових процесів.Перша і друга сигнальні системи.
- •48.Сприймання.Спільне і відміне між відчуттями і сприйманнями.
- •55.Загальне поняття про психіку.Психічні процеси,стани та властивості особистості.
- •32.Поняття про характер.Фізіологічні основи характеру.
- •44. Риси характеру людини.
- •1.Свідомість та самосвідомість людини. Суспільна пророда свідомості.
- •8.Фізіологічні механізми емоцій і почуттів.Позитивні і негативні,стенічні і астенічні почуття та емоцій.
- •9.Фізіологічні основи уваги.Причини нестійкої уваги.
- •14.Загальне поняття про емоції та почуття.Зовнішні прояви емоції.
- •17.Здібності.Задатки як природні передумови розвитку здібностей.
- •34.Мрія як особливий вид творчої уяви.Роботавчителя по розвитку та вихованю уяви дітей молодшого шлідьного віку.
- •40.Уявлення та уява,їх фізіологічні основи.
- •42.Види здібностей.Звязок здіюностей з інтересами та нахалами.Умови розвитку здібностей у дітей.
- •43.Основні та допоміжні методи психологічного дослідження.
- •45.Поняття про звички та процес їх утворення.Виховання корисних звичок і боротьба з шкідливими.
- •49.Спримованість особистості.Потреби,
- •51.Увага.Значення уваги в житті людини.
- •52.Афекти,настрої.Пристрасть стресові стани.
- •56.Характеристика мимовільного та довільного,механічного і смислового
- •35.Мислення як опосередковане і узагальнене відображення дійсності.Значення мислення.
- •18.Врахування темпераментів дітей в навчально-виховній роботі.
- •19.Рефлекторна діяльність мозку.Системність у роботі мозку.
- •27.Поняття про особистість та індивідуальність.
31.Психологічна характеристика типів темпераментів.
Основні типи темпераменту (сангвінік, флегматик, холерик, меланхолік) Сангвінік - людина із сильною, зрівноваженою, жвавою нервовою системою.Він любить жарт,душа компанії.Це товариська людина, що легко вступає в контакт із новими людьми, і тому в неї широке коло знайомств,якщо візьмуться за справу то доведуть її до кінця.Флегматик - людина із сильною, зрівноваженою, але інертною нервовою системою. Настрій стабільний, рівний,флегматик не любить змінювати звички, розпорядок життя, роботу і друзів.Він важко і повільно пристосовується до нових умов.Флегматикам підходить робота, яка вимагає методичності, тривалої працездатності й холоднокровності.Холерик - це людина, нервова система якої визначається перевагою збудження над гальмуванням.Холерик нетерплячий, і коли захоплюється, то його важко зупинити.Вони цілеспрямовані,вперті,наполегливі,є завжди душею компанії,ніколи не доводять справу до кінця.Меланхолік - людина з слабкою нервовою системою, яка має підвищену чутливість навіть до слабких подразників, а сильний подразник може викликати в неї зрив, розгубленість.Він часто буває подавленим, невпевненим у собі, тривожним, успішно виконувати доручену справу, але він замкнений при зустрічі з новими людьми, нерішучий у нових ситуаціях.
54.Основні форми мислення поняття,судження та умовиводи.
Розрізняють три основні форми мислення: поняття, судження і умовивід.Поняття - це форма мислення, в якій відбиваються загальні і притому суттєві властивості предметів явищ.Кожен предмет, кожне явище мають багато різних властивостей, ознак. Ці властивості, ознаки можна розділити на дві категорії - суттєві і несуттєві.Поняття існує у вигляді значення слова, позначається словом.У цьому відношенні поняття істотно відрізняється від сприйняття і уявлення пам'яті: сприйняття і уявлення конкретні, образні, наочні; поняття володіє узагальненими, абстрактним, що не наочним характером.У судженнях відбиваються зв'язки і відносини між предметами і явищами навколишнього світу та їх властивостями та ознаками. Судження - це форма мислення, що містить твердження або заперечення будь-якого положення щодо предметів, явищ або їх властивостей.Судження бувають загальними, приватними і одиничними.Умовивід - така форма мислення, в процесі якої людина, зіставляючи і аналізуючи різні судження, виводить з них нове судження. Типовий приклад умовиводи - доказ геометричних теорем.Людина користується в основному двома видами умовиводів - індуктивними і дедуктивними.
59.Види і форми уваги.
У психології розрізняють різні види уваги, які тісно пов'язані між собою
1.Залежно від змісту діяльності 2. Залежно від ступеня вольової регуляції
-зовнішня,-внутрішня. -мимовільна,-довільна,-післядовільна.
Поділ уваги на зовнішню і внутрішню, звичайно, умовний, але ці форми вияву уваги мають свої особливості, на які потрібно зважати, організовуючи й керуючи навчальною, трудовою та спортивною діяльністю людини.Мимовільна увага в своєрідних формах властива і тваринам. Довільна увага - специфічно людська форма уваги, яка історично виникла в трудовій діяльності.