Мікробіологічна діагностика чуми та туляремії

457. У міську інфекційну лікарню надійшов пацієнт із симптомами, що дали можливість ліка-

рю поставити діагноз “туляремія”. Який з методів може бути використаний для ранньої діагно-

стики захворювання?

А. Алергічна проба

458. У міську інфекційну лікарню надійшов пацієнт із симптомами, що дозволяють лікарю по-

ставити попередній діагноз: туляремія. Який з нижчеперелічених методів використовують для

ранньої діагностики в сучасних умовах?

Е. Алергічний

459. У чоловіка 36 років з підозрою на чуму для уточнення діагнозу були пунктовані лімфоуз-

ли (бубони) і вміст посіяний на МПА в чашки Петрі. Через добу на чашках з однорідним рос-

том мікроорганізмів з'явилися стерильні ділянки округлої форми (1-1, 5 мм). Як пояснити поя-

ву цих стерильних плям?

Е. Культура є лізогенною

460. Для виявлення чумної бактерії в мазку зі збільшеного лімфовузла використовували реак-

цію імунофлюоресценції [РІФ], для чого препарат був оброблений люмінесцентною протичум-

ною сироваткою. При мікроскопії в люмінесцентному мікроскопі виявлені бактерії, що світи-

лися. Це було розцінено як присутність у мазку збудника чуми. Люмінесценція чумних бакте-

рій пов'язана з тим, що:

А. Протичумні антитіла зв'язалися з антигенами поверхні чумних бактерій і дають світіння,

461. Від хворого з високою температурою, ознобом, головним болем кашлем, з харкотинням

виділили палички овоїдної форми з біполярним забарвленням, грамнегативні. У мазку з буль-

йонної культури бактерії розташовуються ланцюжками, на агарі утворять колонії R-форми.

Для якого захворювання це характерно?

А. Чума

462. Група стоматологів України повинна поїхати у відрядження в Африку. Однак відомо, що

в цій країні в середньому щороку хворіють на чуму кілька сотень людей. Яку з перерахованих

вакцин потрібно використовувати для профілактики чуми?

B. Живу вакцину EV

463. З метою підтвердження діагнозу “Туляремія” мисливцю, госпіталізованому на 5 – й день,

хвороби варто провести для ранньої діагностики:

C. Алергічну пробу

464. У селищі К. у декількох господарствах була виявлена масова загибель гризунів. Виникла

підозра, що причиною може бути чума. Які постмортальні дослідження тварин варто провести

з метою екстреного встановлення збудника інфекції?

A. Реакція кільцепреципітації

465. Вірогідність бактеріологічного дослідження при діагностиці чуми підвищується при за-

стосуванні реакції імунофлюоресценції. Опишіть отриману при цьому мікроскопічну картину.

B. Дрібні овоїдні палички з яскраво-зеленим світінням

466. У хворого з підозрою на чуму узятий на дослідження пунктат з пахових лімфовузлів. Ма-

теріал посіяний на тверде живильне середовище. Який вид повинні мати колонії у випадку

підтвердження діагнозу “чума”?

A. “Мереживної хусточки”

467. При мікроскопії мокротиння хворого з попереднім діагнозом “гостра пневмонія” виявлені

хаотично розташовані мікроорганізми овоїдної форми довжиною до 2 мкм, інтенсивно забарв-

лені на полюсах. Який найбільш ймовірний діагноз можна поставити на підставі отриманих

даних?

A. Легенева форма чуми

468. В одному з гірських селищ мала місце масова загибель гризунів. Одночасно хворіло насе-

лення цієї місцевості. Хвороба супроводжувалася швидким підвищенням температури тіла до

40oС, вираженою інтоксикацією, збільшенням пахових лімфовузлів. У препаратах-мазках із

трупного матеріалу були виявлені грамнегативні палички овоїдної форми з біполярним забар-

вленням. Які мікроорганізми є збудниками цього інфекційного захворювання?

E. Паличка чуми

469. Лікар запідозрив у хворого бубонну форму туляремії і направив досліджуваний матеріал

до бактеріологічної лабораторії для проведення бактеріологічного методу діагностики. У чо-

му особливість цього методу в даному випадку?

A. Виділяють чисту культуру від заражених лабораторних тварин

470. У мисливця за ондатрами підвищилася температура тіла до 39о С, з'явилися головні болі,

слабкість. На шкірі в області шиї утворилася неглибока виразка. Із зіскрібу виразки виготовле-

ний препарат. Виявлені грамнегативні рівномірно пофарбовані, дуже дрібні палочкоподібні і

кокоподібні мікроорганізми, що не мають капсул. Про збудника якого захворювання можна

думати в даній ситуації, якщо врахувати описану морфологію мікроорганізмів, рід занять хво-

рого і клінічну картину?

A.Туляремії

471 У лабораторії особливо небезпечних інфекцій проводиться мікроскопічне дослідження

патологічного матеріалу, забарвленого за Гінсом-Буррі, від хворого з підозрою на чуму. Яку

властивість збудника дозволяє визначити даний метод?

С. Капсулоутворення

Мікробіологічна діагностика туберкульозу та актиномікозу. Ураження порожнини рота

за умов туберкульозу. Актиномікоз ротової порожнини

472. У дитини 7 років уперше виявлена різко-позитивна проба Манту на туберкулін. Про що

свідчить її результат?

В. Про інфікування туберкульозною паличкою

473. При оформленні дитини в школу для рішення питання про необхідність ревакцинації пос-

тавлена проба Манту, що виявилася негативною. Про що свідчить даний результат проби?

А. Про відсутність клітинного імунітету до туберкульозної палички

474. При вивченні мокротиння, узятого від хворого з підозрою на туберкульоз, приготували

препарат і забарвили його за Цілем-Нільсеном. Яка повинна бути мікроскопічна картина для

підтвердження попереднього діагнозу?

А. Тонкі бактерії червоного кольору на блакитному тлі

475. В мазку з мокротиння хворого на туберкульоз, забарвленому за Цілем-Нільсеном, міко-

бактерії туберкульозу не виявлені. Якими методами можна збільшити вірогідність бактеріос-

копічного виявлення збудника в мокротинні?

Е. Методами флотації і гомогенізації

476. Для попередження якого з перерахованих захворювань використовується вакцина з живих

атенуйованих бактерій?

Д. Туберкульоз

477. Хворому на туберкульоз, в анамнезі якого була відкрита легенева форма захворювання,

проведено мікроскопічне дослідження мокротиння з метою виявлення збудника. Який метод

забарвлення був використаний?

А. Метод Ціля-Нільсена

478. У хворого чоловіка в шийно-щелепній області виявлений твердий флегмоноподібний ін-

фільтрат синьо-багрового кольору з численними фістулами, з яких виділяється гній з неприєм-

ним запахом. Для підтвердження діагнозу актиномікоз при мікроскопічному дослідженні гною

бактеріолог повинен виявити:

С. Друзи

479. До коледжу зарахований юнак 16 років з сільської місцевості. При плановій постановці

реакції Манту виявилося, що в цього юнака вона негативна. Яка найбільш раціональна тактика

лікаря?

Е. Зробити щеплення БЦЖ

480. Дитині 6 років, у якої запідозрений активний туберкульозний процес, проведена діагнос-

тична реакція Манту. Який імунобіологічний препарат при цьому був використаний?

Д. Туберкулін

481. У пологовому будинку планується вакцинація дітей проти туберкульозу. Який з перера-

хованих препаратів необхідно мати для цього?

A. Вакцину БЦЖ

482. У бактеріологічну лабораторію направлене мокротиння хворого на туберкульоз. Для бак-

теріоскопічного дослідження препаратів по виявленню туберкульозної палички потрібно ви-

користовувати один із зазначених методів забарвлення:

A. Ціля - Нільсена

483. З центрифугата порції сечі, отриманої від хворого з підозрою на туберкульоз нирок, при-

готували препарат для мікроскопії. Який метод забарвлення препарату використовують для

виявлення збудника?

Д. За Цілем-Нільсеном

484. При мікроскопії препаратів, виготовлених з мокротиння хворого і забарвлених за мето-

дом Ціля-Нільсена виявили яскраво-червоні палички, що розташовуються поодиноко або

групами, нечутливі до дії кислот. На живильних середовищах ознаки рости з'являються на 10-

15 день. До якого виду відносяться виділені бактерії?

A. Micobacterium tuberculosis

485. У мазку, виготовленому з мокротиння хворого на туберкульоз, мікобактерії (БК) не вияв-

лені. Чи можна підвищити імовірність бактеріоскопічного виявлення збудника у мокротинні?

Якщо так, то якими методами?

Д. Методами збагачення досліджуваного матеріалу (цетрифугуванням, флотацією)

486. У чоловіка 36 років з підозрою на туберкульоз нирок було проведене дослідження осаду

сечі. При мікроскопії знайдені кислотостійкі бактерії, але методом Прайса корд-фактор не ви-

явлено. Яке дослідження дозволить найбільш надійно підтвердити або спростувати поперед-

ній діагноз?

A. Зараження лабораторних тварин

487. При підозрі на туберкульоз хворій дитині зробили пробу Манту. Через 24 години в місці

введення алергену з'явилася припухлість, гіперемія і болючість. Які основні компоненти ви-

значають цю реакцію організму?

B. Мононуклеари, Т-лімфоцити і лімфокіни

488. При дослідженні мокротиння хворого за методом Прайса в мазках виявлені червоного ко-

льору паличкоподібні бактерії, що утворюють звиті тяжі. Яка речовина зумовлює склеювання

даних бактерій та їх ріст у вигляді джгутів?

E. Корд-фактор

489. При медичному обстеженні учнів 1 класу поставлена проба Манту. З 35 учнів у 15 проба

Манту була негативною. Що необхідно зробити дітям з негативною пробою Манту?

Д. Ввести вакцину БЦЖ

490. При мікроскопічному дослідженні мазка гною, взятого зі свищового каналу нижньої ще-

78

лепи і забарвленого за Грамом, були виявлені друзи, забарвлені в центрі грампозитивно, а кол-

боподібні утворення – грамнегативно. Збудника якого захворювання нагадує дана морфологія?

E. Актиномікозу

491. У першому класі було проведено медичне обстеження учнів з метою відбору дітей для

ревакцинації проти туберкульозу. Яку з приведених нижче проб при цьому використовували?

A. Проба Манту

492. У дитини 10 років поставлена проба Манту (з туберкуліном). Через 48 годин на місці вве-

дення туберкуліну з'явилася папула розміром до 8 мм у діаметрі. Який тип реакції гіперчутли-

вості розвився після введення туберкуліну?

A. Реакція гіперчутливості IV типу

493. Після введення вакцини БЦЖ новонародженим дітям імунітет до туберкульозу триває до-

ти, поки в організмі є живі бактерії вакцинного штаму. Як найбільш правильно назвати такий

вид імунітету?

C. Нестерильний

494. Хворий тривалий час лікується з приводу хронічної пневмонії. При мікроскопічному дос-

лідженні мокротиння в мазках, забарвлених за методом Ціля- Нільсена, виявлені червоні па-

лички розмірами 0,25-0,4 мкм, розташовані поодиноко, іноді невеликими скупченнями. Яке

захворювання в пацієнта?

A. Туберкульоз легень

495. При проведенні медичного обстеження учнів була поставлена проба Манту. Наявністю

яких з перерахованих специфічних факторів обумовлена позитивна реакція?

A. Т-лімфоцити

496. У хворого після комплексного обстеження поставлений діагноз - лепра. Яка шкірно-

алергічна реакція має вирішальне значення для постановки діагнозу ?

Д. Реакція Міттсуда

497. Хвора 44 р., доярка, звернулася до лікаря зі скаргами на зміни на шкірі шиї.На шкірі ви-

явлено щільний інфільтрат синьо – багряного кольору, сформувався свищ, з якого виділявся

гній з неприємним запахом. При мікроскопії гною виявлені зернисті утворення діаметром 20-

50 мкм, волокнистої структури. Яке захворювання можна запідозрити?

А. Актиномікоз

498. Під час мікроскопічного дослідження біоптату з ураженої ділянки слизової оболонки ро-

тової порожнини виявлені палички, розташовані у вигляді скупчень, що нагадують пачку си-

гар. За Цілем-Нільсеном забарвлюються в червоний колір. Який вид збудника виявлений у

біоптаті?

C. Mycobacterium leprae

499. У хворого на туберкульоз легень на яснах верхньої щелепи з'явилися туберкульозні горб-

ки. Який метод забарвлення доцільно застосувати для підтвердження наявності кислостійких

бактерій у вогнищі?

С. Ціля-Нільсена

500. Для мікроскопічного виявлення збудника мазок харкотиння хворого з підозрою на тубер-

кульоз необхідно забарвити за методом Ціля-Нільсена. Для цього були приготовлені барвни-

ки: карболовий фуксин і метиленовий синій. Який ще реактив необхідний?

А. 5% сірчана кислота

501. В бактеріологічну лабораторію було доставлено харкотиння хворого з підозрою на тубе-

ркульоз. Матеріал передбачається досліджувати мікроскопічно з використанням методу забар-

влення за Цілем-Нільсеном. Для цього мазок обробляють карболовим фуксином при нагрі-

ванні, охолоджують, занурюють в 5% H 2SO4 і дофарбовують метиленовим синім. З якою ме-

тою використовується сірчана кислота?

С. Знебарвлення бактерій, не стійких до кислоти

502. У пацієнтки з підозрою на туберкульоз легень зібрано мокротиння і відправлено

в бактеріологічну лабораторію з метою підтвердження результату бактеріологічним методом.

Коли слід очікувати результату дослідження?

A. Через 3-4 тижні

503. Щоб отримати вакцинний штам туберкульозної палички, Кальмет і Герен вирощували

80

цих мікробів на середовищах, що містять несприятливий чинник – жовч. Зміни яких властиво-

стей мікробів вони хотіли добитися у цьому випадку?

Д. Вірулентных

504. З харкотиння хворого з підозрою на туберкульоз виготовлено препарат та забарвлено за

Цілем-Нільсеном. Які властивості збудника буде враховано для його ідентифікації?

Е. Морфологічні та тинкторіальні

505. При забарвленні препарату з харкотиння хворого було використано наступні барвники та

реактиви: розчин фуксину Ціля, розчин метиленового синього, 5% розчин сірчаної кислоти.

Який спосіб забарвлення було застосовано?

А. Ціля-Нільсона

506. Дитині 4-х років зроблено реакції Манту. Через 60 годин після введення у шкіру тубер-

куліну з’явилося вогнещеве затвердіння та почервоніння шкіри діаметром 15 мм, що було роз-

цінено як позитивний тест. Який вид реакції гіперчутливості лежить в основі цього тесту?

С. Гіперчутливість сповільненого типу

507. У чоловіка 60 років, який страждає на хронічне інфекційне захворювання, з‘явилися

вторинні ураження у ротовій порожнині. Вони мають вигляд дрібних горбиків, розташованих

на яснах верхньої щелепи та твердому піднебінні. При руйнуванні горбиків у центрі

утворюється виразка. Мікроскопія матеріалу з виразки, пофарбованого за Цілем-Нільсеном,

показала наявність тонких прямих або злегка зігнутих кислотостійких мікроорганізмів. Назвіть

найбільш імовірного збудника захворювання.

C. Туберкульозна паличка

508. Значну роль у профілактиці туберкульозу відіграє планова масова вакцинація проти ту-

беркульозу новонароджених дітей віком 5-7 днів життя. Для специфічної профілактики ту-

беркульозу застосовують вакцину:

Д. БЦЖ

509. У хворого на шийно-щелепній області виявлений твердий флегмоноподібний інфільтрат

із гнійним відокремлюваним. Що необхідно знайти при мікроскопії гною для підтвердження

діагнозу “актиномікоз”?

В. Друзи (тільця Боллінгера)

Мікробіологічна діагностика дифтерії. Дифтерійний стоматит. Мікробіологічна діагнос-

тика захворювань спричинених бордетелами

510. Для визначення токсигенності дифтерійних паличок на щільне живильне середовище по-

клали смужку фільтрувального паперу, змочену антитоксичною дифтерійною сироваткою.

Поруч з нею посіяли у вигляді бляшок досліджувану культуру мікробів, що вивчаються, і за-

здалегідь відомий токсигенний штам. Якщо досліджувана культура мікробів продукує екзото-

ксин, то утворяться:

А. Лінії преципітації, що зливаються

511. З метою встановлення токсигенності виділених від пацієнтів збудників дифтерії культуру

бактерій висіяли на чашку Петрі з поживним агаром по обидва боки від розташованої в центрі

смужки фільтрувального паперу, яка була змочена протидифтерійною антитоксичною сирова-

ткою. Після інкубації посівів між окремими культурами і смужкою фільтрувального паперу

виявлено смужкоподібні ділянки помутніня середовища. Яку імунологічну реакцію було пос-

тавлено?

А. Реакцію преципітації в гелі

512. При практичному використанні лікувальних антитоксичних сироваток, хворому завжди

вводять точно визначені дози цього імунобіологічного препарату. У яких одиницях оцінюють

активність антитоксичної протидифтерійної сироватки?

B. Міжнародних

513. У дитини з підозрою на дифтерію із зіву виділена чиста культура мікроорганізмів і вивче-

ні морфологічні, тинкторіальні, культуральні і біохімічні властивості, що були типовими для

збудників дифтерії. Яке дослідження необхідно провести для того, щоб зробити висновок про

патогенність дифтерійної паличка?

C. Визначення токсигенних властивостей

514. Для виділення збудника дифтерії матеріал засівають на середовища:

В. Ру, Лефлера, кров’яно-телуритовий агар

515. Хворому на дифтерію призначене специфічне патогенетичне лікування. Вкажіть цей пре-

парат.

Д. Антитоксична сироватка

516. Серед дітей школи-інтернату мало місце захворювання на ангіну. При мікроскопії мазків-

препаратів, виготовлених із матеріалу, взятого тампоном з мигдаликів, і забарвлених за мето-

дом Нейссера, виявлені тонкі палички жовтого кольору з темно-синіми зернами на кінцях, що

розміщуються у вигляді римської цифри V. Яку інфекцію можна запідозрити в цьому випадку?

А. Дифтерію

517. Яка локалізація дифтерії зустрічається зараз найчастіше:

Д. Дифтерія зіва

518. Антитоксична сироватка використовується для лікування:

Д. Дифтерії

519. Юнаку 20 років із профілактичною метою був введений анатоксин. Проти якого з зазна-

чених захворювань проводилася вакцинація?

B. Дифтерія

520. Під час спалаху дифтерії хлопчику 5 років, якому проводилися планові щеплення, у пе-

редпліччя внутрішньошкірно ввели 1/40 Д.lm дифтерійного токсину. Через 24-48 годин ніякої

реакції в місці введення препарату не спостерігалося і цей результат задовольнив лікаря, який

наглядає за дитиною. З якою метою була зроблена ця проба?

В. Оцінка антитоксичного імунітету

521. Для профілактики дифтерії необхідно створити антитоксичний імунітет, вакцина повинна

містити:

А. Дифтерійний анатоксин

522. У дівчинки 5 років спостерігається висока температура і біль у горлі. Об'єктивно: набряк

м'якого піднебіння, на мигдаликах сірі плівки, які важко відокремлюються, залишаючи глибокі

дефекти тканини, що кровоточать. Яке з нижче перерахованих захворювань найбільше імовір-

но?

В. Дифтерія зіву

523. При обстеженні хворої дитини з підозрою на дифтерію у мазку із зіва виявлені тонкі па-

лички з біполярно розташованими інтенсивно забарвленими включеннями. Які з перерахова-

них методів забарвлення були використані?

A. Леффлера

524. При мікроскопії мазків, забарвлених метиленовим синім, виявлені палички з булаво-

подібними потовщеннями на кінцях, схожі на C.diphtheria. Які із запропонованих методів за-

барвлення варто застосувати додатково для уточнення зробленого припущення?

A. Нейссера

525. Обстежуючи дитину, лікар-стоматолог виявив наліт на мигдаликах і запідозрив атипову

форму дифтерії. Був виготовлений мазок, зроблений посів на живильні середовища, визначена

токсигенність виділеної чистої культури. Яка реакція використана для визначення токсигенно-

сті виділеного штаму дифтерійної палички?

Д. Реакція преципітації в гелі

526. У лікарню надійшла дитина з діагнозом дифтерія. Якими препаратами для специфічної

терапії Ви скористаєтеся?

A. Протидифтерійною антитоксичною сироваткою

527. Лікар отоларинголог при огляді хворого відзначив гіперемію, значний набряк мигдаликів,

із сірим нальотом на них. При мікроскопії мазка з нальоту були виявлені грампозитивні пали-

чки, розташовані під кутом одна до іншої. Про яке захворювання варто подумати лікарю?

Д. Дифтерія

528. У зв'язку з випадком дифтерії виникла необхідність провести профілактичні щеплення в

студентській групі. Який препарат варто використовувати для створення штучного активного

імунітету?

Д. Дифтерійний анатоксин

529. У закритому колективі виникла необхідність перевірити стан імунітету проти дифтерії,

щоб обґрунтувати необхідність вакцинації. Які дослідження варто провести з такою метою?

A. Встановити титр антитоксинів у РНГА

530. Для визначення рівня протидифтерійного імунітету у дитини вирішили поставити реак-

цію пасивної гемаглютинації. Чим необхідно сенсибілізувати еритроцити, щоб вирішити пос-

тавлену задачу?

E. Дифтерійним анатоксином

531. У дитячому відділенні інфекційної клініки хлопчику встановлено діагноз “дифтерія”.

Який препарат потрібно ввести хворому в першу чергу?

A. Протидифтерійну антитоксичну сироватку

532. У мазку з нальоту мигдаликів хворого з підозрою на дифтерію виявлені палички синього

кольору із потовщенями на полюсах. Який метод забарвлення мазків був використаний?

A. Леффлера

533. Лікар, оглядаючи дитину, помітив на мигдаликах сіро-жовту плівку, що важко відокрем-

люється від тканин. Враховуючи скарги хворого на болі при ковтанні, підвищення температу-

ри поставив попередній діагноз “дифтерія?”. Яким методом може бути надійно підтверджений

або спростований попередній діагноз?

C. Бактеріологічним

534. Від хворого виділили чисту культуру коринебактерій дифтерії. Яку імунологічну реакцію

варто використовувати для виявлення токсигенності бактерій?

C. Реакцію преципітації в агарі

535. У хворої на дифтерію дитини через 10 днів після введення антитоксичної протидифте-

рійної сироватки, з'явився висип на шкірі, що супроводжувався сверблячкою, підвищилася те-

мпература тіла до 380С, з'явилися болі у суглобах. Яку причину цих явищ Ви припускаєте?

A. Сироваткова хвороба

536. Обстежуючи дитину 6 років лікар помітив на мигдаликах сірувату плівку, при спробі ви-

далення якої виникла помірна кровотеча. Бактеріоскопія мазків із плівки на мигдаликах пока-

зала наявність Гр+ бактерій булавоподібної форми. Які симптоми можуть виникнути у дитини

в найближчі дні, якщо не буде проведене специфічне лікування?

Д. Токсичне ураження серцевого м'яза, печінки, нирок

537. На мигдаликах дворічного хлопчика, якому не провели планового щеплення АКДП, ви-

явлені мікроорганізми, що за морфологічними і біохімічнми ознаками ідентичні

Corynebacterium diphtheria, але реакція преципітації в гелі з антитоксичною сироваткою дала

негативний результат. Яку форму інфекційного процесу може викликати цей збудник у дити-

ни, якщо терміново не почати лікування?

A. Безсимптомне бактеріоносійство

538. У хворого з підозрою на дифтерію під час бактеріоскопічного дослідження мазка з зіву

виявлені паличкоподібні бактерії із зернами волютина. Який патогенетичний препарат потріб-

но вибрати у даному випадку?

B. Протидифтерійну антитоксичну сироватку

539. Обстежуючи хвору дитину, в якої відзначалося підвищення температури тіла до 380С,

біль в горлі при ковтанні, одутлість обличчя, адинамія, сірувато-білі плівки на мигдаликах, лі-

кар запідозрив дифтерію. Якими мікробіологічними методами можна підтвердити попередній

діагноз?

B.Мікроскопічним + бактеріологічним

540. З носоглотки дитини з підозрою на дифтерію виділена чиста культура мікроорганізмів і

вивчені її морфологічні, тинкторіальні, культуральні і біохімічні властивості, які є типовими

для збудників дифтерії Але виділена чиста культура не була токсигенною. У результаті якого

процесу цей мікроорганізм може стати токсигенним?

A. Фагової конверсії

541. У хворої на ангіну дитини лікар-педіатр запідозрив дифтерію. Було проведено бактеріо-

логічне дослідження, що дозволило підтвердити цей діагноз. Яке живильне середовище вико-

ристовується для виділення C.diphtheriе?

Е. Ру

542. У клініку доставлений хворий у важкому стані, з високою температурою тіла, утрудненим

диханням. Бактеріоскопічне дослідження матеріалу із зіву і дихальних шляхів дозволило по-

передньо діагностувати дифтерійний круп. Який метод забарвлення при цьому був застосова-

ний?

Д. Нейссера

543. У дитячому садку треба провести специфічну профілактику дифтерії. Який препарат потрі-

бно для цього використовувати?

А. Анатоксин

544. При бактеріологічному дослідженні матеріалу з ротової порожнини хлопчика 5 років, що

у 5 місяців одержав планове щеплення АКДП і ревакцинацію в 2 роки, були виявлені мікроор-

ганізми, що за морфологічними і біохімічними ознаками схожі на дифтерійну паличку. Як по-

яснити наявність збудника в організмі імунізованої дитини?

А. Формується тільки антитоксичний протидифтерійний імунітет

545. У хворого відзначені: виражена інтоксикація, головний біль, гіперемія і набряк глотки.На

мигдаликах сірі плівки, що важко знімаються. Поставлено діагноз - дифтерія. Який основний

фактор патогенності збудника визначає описані симптоми захворювання?

Д. Екзотоксин

546. До інфекційної клініки поступила дівчинка 7-ми років з високою температурою, скаргами

на біль у горлі, загальну слабкість. Лікар запідозрив дифтерію. Що із перерахованого є вирі-

шальним для підтвердження діагнозу після виділення чистої культури збудника?

С. Проба на токсигенність

547. Із зіву хворої дитини 9 років з підозрою на дифтерію виділено чисту культуру, яку іден-

тифіковано як C. diphtheriae, нетоксигенний штам. Раніше дитині було проведено щеплення

вакциною АКДП у відповідності із календарем щеплень. Яка найбільш ймовірна причина

відсутності антимікробного протидифтерійного імунітету у даної дитини?

А. Поствакцинальний імунітет є антитоксичним

548. Від хворого С. з попереднім діагнозом – дифтерія виділено токсигенну культуру збудни-

ка. Відомо, що така активність пов’язана з лізогенністю бактерій дифтерії. Який фактор визна-

чає лізогенність бактерій?

Е. Помірні фаги

549. У хворого К. було взято мазок із зіву, мікропрепарат забарвлено за Нейсером. Які струк-

турні компоненти збудників дифтерії можна виявити при мікроскопії препарату?

А. Включення

550. Під час обстеження на бактеріоносійство працівників дитячих закладів у виховательки

виділена C. diphteriae. Було проведено дослідження на токсигенність збудника, яке показало,

що цей штам C. diphteriae не продукує екзотоксин. Яку реакцію провели при дослідженні на

токсигенність дифтерійних бактерій?

А. Реакція преципітації в агаровому гелі

551. З метою активної профілактики дифтерії, правця і кашлюку застосовується вакциина

АКДП. Вкажіть, що входить до складу цієї вакцини і забезпечує захист від кашлюку?

С. Інактивована Bordetella реrtussis

552. У дитяче відділення міської інфекційної лікарні доставлений хлопчик 5 років з поперед-

нім діагнозом “кашлюк”. Для бактеріологічного дослідження було взяте мокротиння. Які жи-

вильні середовища використовуються для культивування бордетел?

Д. Казеїново-вугільний агар

553. У дитини 5 років спостерігається клінічна картина кашлюку. Для підтвердження діагнозу

патологічного матеріал (зіскрібок із зіву) був посіяний на цукровий м’ясо-пептонний агар.

Через добу ознаки росту на середовищі не виявлені. Вкажіть найбільш імовірну причину.

В. Невірно обране живильне средовище

554. Виділені від хворих кашлюком культури збудника дають колонії різного типу: 1 фаза —

гладкі, складаються з капсульних вірулентних мікроорганізмів, IV фаза — шорсткі, склада-

ються з безкапсульних авірулентних мікроорганізмів, II і ІІІ фаза мають проміжні ознаки.

Який термін найбільше точно характеризує це явище?

88

А. Дисоціація

555. У хворого протягом 10 днів підвищена температура, приступи характерного кашлю. Лікар

призначив посів слизу з носоглотки на середовище КУА. Який мікроорганізм передбачається

знайти?

B. Паличку кашлюку

556. У дитини 4 років спостерігаються клінічні ознаки кашлюку. З метою серологічної діагно-

стики була поставлена розгорнута реакція з кашлюковим і паракашлюковим діагностикумами.

На дні пробірок, в які був внесений діагностикум з Bordetella parapertussis, утворився зернис-

тий осад. Які антитіла виявив лаборант?

A. Аглютиніни

557. У дитячому садку планується вакцинація проти кашлюку. Який із наведених препаратів

використовується для цього?

С. Вакцина АКДП

558. У дитини 6 років спостерігається клінічна картина кашлюку (конвульсивний період).

Який метод мікробіологічної діагностики найбільш ймовірно за ефективністю може бути за-

стосований?

А. Серологічний

559. У дитячому садочку спостерігається спалах кашлюка. На фоні спалаху у дитини 4 років

виникли катаральні явища. Дитина хворіє другий день. Який метод мікробіологічної діагнос-

тики найбільш доцільно застосовувати для уточнення діагнозу “кашлюк” у даному випадку?

А. Бактеріологічний

560. При обстеженні дитини, лікар-стоматолог виявив наліт на мигдаликах і запідозрив атипо-

ву форму дифтерії. Був виготовлений мазок, зроблений посів на живильні середовища, визна-

чена токсигенність виділеної чистої культури. Яка реакція використана для визначення токси-

генності виділеного штаму дифтерійної палички?

Д. Реакція преципітації в гелі

561. З метою мікробіологічної діагностики дифтерії смужку фільтрувального паперу змочили

протидифтерійною антитоксичною сироваткою і поставили на сироваткове середовище в чаш-

ці Петрі. Перпендикулярно до смужки провели підсів виділених дифтерійних коринебактерій.

З якою метою проведено це дослідження?

A. Виявлення токсигенності

562. Хворому було поставлено (клінічно та бактеріологічно) діагноз дифтерія. Для

специфічного лікування варто застосувати:

C. Протидифтерійну антитоксичну сироватку

563. При посіві матеріалу із зіва від хворого ангіною yа кров’яно-телуритовий агар виросли

колонії діаметром 4-5мм, сірого кольору, радіально покреслені (у вигляді розеток). Під

мікроскопом грампозитивні,із булавовидними потовщеннями на кінцях,палички,розміщені у

вигляді розтопирених пальців.Які це мікроорганізми?

C. Коринебактерія дифтерії.

Мікробіологічна діагностика анаеробної інфекції ран, правця і ботулізму. Анаеробна ін-

фекція ран у стоматологічній клініці

564. У хворого, що постраждав в автокатастрофі, лікар запідозрив можливий розвиток анае-

робної інфекції рани. Який препарат найдоцільніше застосувати для специфічного лікування

ще до встановлення лабораторного діагнозу?

В. Полівалентна специфічна сироватка

565. У хірургічне відділення надійшов хворий з газовою гангреною гомілки. Етіологія не вста-

новлена. Чим проводити специфічне лікування даного хворого?

А. Увести полівалентну антитоксичну протигангренозну сироватку

566. При огляді хворого з некротичною флегмоною щелепно-лицьової ділянки в лікаря виник-

ла підозра на газову гангрену. При мікроскопії гнійного відокремлюваного з рани виявлені

грампозитивні мікроорганізми паличкоподібної форми. Яке живильне середовище викорис-

товується для виділення чистої культури збудника?

A. Середовище Кітта-Тароцці

567. У лікарні мав місце випадок анаеробної інфекції після планової хірургічної операції. Який

матеріал варто направити для бактеріологічного дослідження для встановлення причини цього

випадку?

C. Перев'язочний, шовний матеріал (шовк, кетгут)

568. При бактеріологічному дослідженні гною з післяопераційної рани виділені мікроорганіз-

ми, що дали ріст на цукрово-кров'яному агарі через 7-10 днів в анаеробних умовах: колонії S-

форми, блискучі, чорного кольору з неприємним запахом. При мікроскопії виявлені поліморф-

ні грам-негативні палички. Які мікроорганізми могли викликати цей гнійний процес?

A. Бактероїди

569. У механізатора 39 років запідозрена газова анаеробна інфекція лівої нижньої кінцівки. З

рани виділені Clostridium perfringens. Визначення якого ферменту має вирішальне значення

при ідентифікації?

А. Лецитинази С

570. У хворого на анаеробну інфекцію нижньої кінцівки у зоні ураження спостерігається на-

бряк, газоутворення, некроз тканин, загальна інтоксікація. Які фактори патогенності відсутні у

збудника і не відіграють ролі у розвитку патології?

А. Ендотоксин

571. Збудниками багатьох гнійно-запальних процесів ротової порожнини є анаероби. Які з пе-

рерахованих живильних середовищ можна використовувати для контролю контамінації пере-

в'язочного матеріалу анаеробами?

A. Кітта-Тароцці

572. До якої групи відноситься вакцина, застосовувана для профілактики правця?

Д. Анатоксин

573. Після вживання консервів у хворого Н. з'явилося двоїння в очах, сильний головний біль,

порушення ковтання, затруднення дихання, м'язова слабкість. Діагноз - ботулізм. З яким фак-

тором патогенності пов'язані клінічні прояви цього захворювання?

Д. Екзотоксин

574. У хворого після вживання в їжу консервованих грибів з'явилися симптоми бульбарного

паралічу: птоз, двоїння в очах, афонія, порушення ковтання. Попередній діагноз: ботулізм. За

допомогою якої реакції можна визначити тип токсину?

В. Реакція нейтралізації

575. У лабораторії проводилися дослідження з приводу діагностики правця. Яким методом

стерилізації потрібно знищити виділені культури правця?

Е. Автоклавуванням

576. У студента К. після вживання м'яса, консервованого в домашніх умовах, з'явилися симп-

томи харчового отруєння: диплопія, порушення мови і параліч дихання. Чим обумовлені такі

симптоми ботулізму?

А. Дією нейротоксину

577. Хворий госпіталізований зі скаргами на блювоту, запаморочення, двоїння в очах, затруд-

нене ковтання. Лікар запідозрив ботулізм. Які методи діагностики доцільно використовувати

для підтвердження діагнозу?

С. Біологічну пробу, бактеріологічний

578. Потерпілому в автомобільній катастрофі з переломом нижньої щелепи була зроблена екс-

трена допомога і введена протиправцева сироватка. Однак через 2 місяці хворий був доставле-

ний в інфекційне відділення із симптомами ‘пізнього’ правця. Як правильно потрібно було б

провести профілактику правця щоб уникнути зазначених ускладнень?

C. Провести активно-пасивну профілактику правця

579. У бактеріологічній лабораторії досліджувалася в’ялена риба домашнього приготування,

що стала причиною важкого харчового отруєння. При мікроскопії виділеної на середовищі

Кітта – Тароцці культури виявлені мікроорганізми схожі на тенісну ракетку. Який діагноз пос-

тавить лікар?

E. Ботулізм

92

580. Хворий Н. надійшов у лікарню зі скаргами на блювоту, з'явилося двоїння в очах, сильний

головний біль, порушення ковтання, затруднене дихання, м'язова слабкість. Лікар запідозрив

ботулізм. Які методи діагностики доцільно використовувати для підтвердження діагнозу?

A.Біологічна проба, бактеріологічний

581. При обстеженні хворого лікар-стоматолог відзначив тонічне скорочення жувальних м'язів

і обмежене відкривання рота. Для якого інфекційного захворювання характерні такі симпто-

ми?

C. Правець

582. У відділення хірургічної стоматології надійшов пацієнт із відкритим переломом нижньої

щелепи. Який препарат варто застосувати з метою активної імунізації проти правця?

A. Правцевий анатоксин

583. Хворий доставлений у лікарню з попереднім діагнозом “ботулізм”. Яку серологічну реа-

кцію варто застосувати для виявлення ботулінічного токсину в досліджуваному матеріалі?

Д. Реакцію нейтралізації

584. Через 7 днів після пластичної операції, виконаної лікарем-стоматологом, у пацієнта роз-

вився правець. Виникла підозра, що причиною був контамінований збудником правця шовний

матеріал, який доставили в бактеріологічну лабораторію для дослідження. Яке живильне сере-

довище необхідно використовувати для первинного посіву?

A. Кітта-Тароцці

585. У бактеріологічній лабораторії проводиться дослідження м'ясних консервів на вміст боту-

лінічного токсину. Для цього дослідній групі мишей ввели екстракт із досліджуваного матері-

алу та антитоксичну протиботулінічну сироватку типів А, В, Е; контрольній групі мишей вве-

ли екстракт без протиботулінічної сироватки. Яку серологічну реакцію використовували?

Д. Нейтралізації

586. У хворого через 7 днів після травми в автомобільній катастрофі з'явилися симптоми прав-

ця. Йому призначили курс лікування протиправцевою сироваткою і хворий почав видужувати.

Через два тижні у хворого підвищилася температура, збільшилися лімфовузли, з'явилася на-

бряклість суглобів, висип, сверблячка і порушення з боку серцево-судинної системи. Як нази-

вається стан, що виник у хворого?

93

A. Сироваткова хвороба

587. При бактеріологічному дослідженні шовного матеріалу виділена грампозитивна паличка з

термінально розташованою спорою, що мала вид “барабанної палички”. Для якого виду бакте-

рій характерна така морфологічна характеристика?

А. C.tetani

588. Зб уд н ик п равц я п род ук ує екзотоксин з різними ефектами біологічної дії. Які клінічні

прояви може викликати у людини цей токсин?

В. Спазм жувальних м'язів

589. Хворому після вживання інфікованого продукту необхідно провести екстрену профілак-

тику ботулізму. Вкажіть, який з перерахованих препаратів варто використовувати?

A. Полівалентну антитоксичну сироватку

590. Новонароджена дитина, віком 20 днів, померла від правцевої інфекції. Де з найбільшою

імовірністю може бути виявлений збудник?

C. Пупкова ранка

591. У лікарню доставлений хворий із симптомами ботулізму. Із залишків продуктів харчуван-

ня виділений токсин С. botulinum. Відомо, що їжу крім хворого, вживало ще кілька людей.

Який із приведених препаратів доцільно застосовувати з метою термінової профілактики за-

хворювання у цих людей.

А. Антитоксичну сироватку

592. До стоматолога звернувся чоловік 63 років зі скаргами на ускладнення під час жування.

Лікар запідозрив розвиток правцевої інфекції, тому що з'ясувалося, що тиждень назад хворий

глибоко проколов ногу іржавим цвяхом. Який матеріал необхідно відправити на дослідження в

бактеріологічну лабораторію для підтвердження клінічного діагнозу?

В. Кров хворого

593. При обстеженні хворого лікар-стоматолог відзначив тонічне скорочення жувальних м'язів

94

і обмежене відкривання рота. Для якого інфекційного захворювання характерні такі симпто-

ми?

C. Правець

594. У відділення хірургічної стоматології надійшов пацієнт із відкритим переломом нижньої

щелепи. Який препарат варто застосувати з метою активної імунізації проти правця?

A. Правцевий анатоксин

595. В травматологічне відділення поступила дитина з глибокою раною на нозі. Після пора-

нення пройшло 3 доби. Який препарат з найбільшою вірогідністю захистить дитину від прав-

ця?

A. Протиправцева сироватка

596. Із рани хворого із газовою анаеробною інфекцією виділена бактерія із такими властиво-

стями:паличка розмірами 6*1,5мкм, грампозитивна, спора розміщена субтермінально, в

організмі утворює капсули. Який це мікроб?

A. Clostridium perfringens.

597. Вкажіть які профілактичні препарати слід ввести хворому з відкритою щелепно-лицевою

травмою, якщо він раніше ніколи не одержував профілактичних щеплень?

Д. Протиправцевий імуноглобулін і анатоксин

598. У хворого, що перехворів 2 роки тому на сифіліс, на статевих органах виявлена виразка,

твердий шанкер. Про яку форму інфекції йде мова ?

А. Реінфекція

599. При профілактичному дослідженні сироватки крові від жінки з 8-місячною вагітністю ре-

акція Вассермана виявилася позитивною. Як підтвердити вірогідність серологічного дослі-

дження на сифіліс?

А. Повторне 2-кратне дослідження з інтервалом 10-15 днів

600. У жіночій консультації, при плановому обстеженні вагітної взята кров з вени для поста-

новки реакції Вассермана. Реакція виявилася позитивною. Позашлюбні статеві зв'язки вагітна і

її чоловік заперечують. Що потрібно зробити для підтвердження чи спростування діагнозу си-

філіс?

Д. Поставити реакцію імобілізації блідих трепонем

601. Хворий на сифіліс пройшов курс антибіотикотерапії і цілком вилікувався. Через деякий

час він знову був інфікований Treponema pallidum. Цю форму інфекції можна віднести до:

Е. Реінфекції

602. Який метод серологічного дослідження не застосовують при діагностиці сифілісу?

Д. Реакція аглютинації

603. У мікропрепараті, приготовленому з пунктата регіонарного лімфвоузла хворого, і забарв-

леному за Романовським-Гімза лікар виявив тонкі мікроорганізми з 12-14 рівномірними завит-

ками та гострими кінцями, довжиною 10-13 мкм блідо-рожевого кольору. Про збудника якої

інфекційної хвороби може йти мова в даному випадку?

E. Сифілісу

604. Реакція Вассермана у хворого 30 років різко позитивна (++++). Для діагностики якого ін-

фекційного захворювання використовується реакція Вассермана?

Д. Сифіліс

605. У пацієнта з попереднім діагнозом “сифіліс” лаборант взяв сироватку крові для постанов-

ки імунної реакції, що заснована на виявленні антитіл, які гальмують рух трепонем і призво-

дять до їхньої загибелі. Яку реакцію використовували для діагностики?

A. Реакція імобілізації

606. При мікроскопії мазків тканинної рідини з твердого шанкеру хворого М. була виявлена

блідо-рожева спірохета. Який метод забарвлення мазків був використаний у даному випадку?

А. Романовського-Гімза

607. У лікарню надійшов хворий з підозрою на сифіліс. За допомогою якого методу можна ви-

явити збудник у твердому шанкері?

С. За допомогою темнопольної мікроскопії

608. Для серологічної діагностики сифілісу в реакції Вассермана лікар-лаборант підготував

такі реактиви: кардіоліпідний антиген, спиртовий екстракт ліпідів із серцевого м'яза бика з хо-

лестерином, антиген із інактивованих ультразвуком трепонем, гемолітична система, фізіоло-

гічний розчин, досліджувані сироватки. Який ще компонент необхідний для постановки реак-

ції Вассермана?

A. Комплемент

609. В лабораторії дерматовенерологічного диспансера проведено темнопольну мікроско-

пію патологічного матеріалу, отриманого із шанкеру у хворої М., 28 років. Яку властивість

трепонем сифілісу спостерігають, перш за все, у нефіксованому препараті?

А. Активну рухливість

610. На слизовій оболонці порожнини рота жінки 20 років лікар-стоматолог помітив округлу

виразку з щільним дном і рівними краями, що нагадує твердий шанкер. Який метод діагности-

ки варто використовувати на даному етапі захворювання, щоб підтвердити діагноз ‘сифіліс’?

A. Бактеріоскопічний

611. Для діагностики сифілісу використовують реакцію Вассермана. Яка серологічна реакція

лежить в її основі?

E. Реакція зв’язування комплементу

612. На м‘якому піднебінні та слизовій оболонці щік 27-річної жінки лікар-стоматолог помітив

висип у вигляді папул, що нагадує ураження при вторинному сифілісі. Який метод діагностики

найдоцільніше використати для перевірки попереднього діагноза?

B. Серологічний

613. При стоматологічному обстеженні пацієнта 45 років лікар виявив перфорацію твердого

піднебіння, що розвинулась внаслідок хронічного запального процесу. Які дослідження

97

необхідно провести для підтвердження діагнозу сифілісу у даного пацієнта.

C. Виявити протиспірохетозні антитіла

614. У хворого Р. через 21 день після статевого контакту з малознайомою жінкою на слизовый

оболонці рота виникла малоболюча виразка з твердою основою діаметром до 1 см,

збільшились під нижньощелепні і підбородкові лімфатичні вузли. Яке захворювання можна

запідозрити?

C. Сифіліс