2.2. Етапи і стадії геологічного вивчення надр

В усьому світі процес вивчення надр поділяється на послідовні стадії, за результатами кожної з них приймається рішення про доцільність виконання наступної. Це дозволяє раціонально використовувати кошти на геологорозвідувальні роботи, вчасно зупинити неефективне вивчення надр і запобігти марних витрат.

Під геологорозвідувальними роботами розуміється комплекс спеціальних робіт і досліджень, що здійснюється з метою отримання геологічних даних про надра.

Послідовність проведення геологорозвідувальних робіт у процесі геологічного вивчення надр з метою картування території країни та її окремих регіонів, а також пошуків, розвідки, підготовки для розробки й експлуатації родовищ корисних копалин регламентується Положенням про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини [55]. Цим положенням установлені загальні визначення об'єктів геологорозвідувальних робіт, вимоги до змісту і складу, а також до результатів робіт на різних стадіях і підстадіях геологорозвідувального процесу.

Положення про стадії геологорозвідувальних робіт є обов'язковим для виконання органами державної виконавчої влади, що управляють геологічною галуззю й використанням надр. Для суб'єктів підприємницької діяльності, що проводять геологорозвідувальні роботи за власні кошти, це положення має рекомендаційний характер. Проте слід мати на увазі, що порушення стадійності часто веде до неефективної витрати коштів.

В Україні геологорозвідувальні роботи на тверді корисні копалини проводяться за такими стадіями:

Стадія І. Регіональне геологічне вивчення території України.

Підстадія І-1. Регіональні геолого-геофізичні дослідження масштабів 1:1000 000 - 1: 500 000.

Підстадія І-2. Регіональні геологозйомочні, геофізичні й геолого-прогнозні роботи масштабу 1:200 000 (1:100 000).

Підстадія І-3. Геологозйомочні й геологопрогнозні роботи масштабу 1:50 000 (1:25 000).

Стадія ІІ. Пошук та пошукова оцінка родовищ корисних копалин.

Підстадія ІІ-1. Пошукові роботи

Підстадія ІІ-2. Пошуково-оціночні роботи.

Стадія ІІІ. Розвідка родовищ корисних копалин.

Ця стадійність в цілому відповідає схемі стадійності, яка використовується в Росії та рекомендується ООН як міжнародна (табл. 2.4).

Таблиця 2.4.

Стадії геологічного вивчення надр за схемою, що прийнята в Росії і рекомендована ООН (за М.В.Шуміліним [73]).

Росія	Схема ООН	Об’єкт	Завдання
Регіональне геологічне вивчення	Reconnaissance (рекогносцировка)	Геологічні області (райони)	Виявлення перспективних зон (районів). Системне геологічне вивчення територій, складання карт
Пошуки	Prospecting (пошуки)	Перспективна зона (район)	Виявлення родовищ
Оцінка	General Exploration (попередня розвідка)	Родовище	Оцінка доцільності освоєння
Розвідка	Detail Exploration (детальна розвідка)	Родовище або його частина	Підготовка до освоєння

Як видно з таблиці 2.4, в країнах ринкової економіки виділяється самостійна стадія оцінки родовищ, оскільки після проведення пошуків за схемою МАГАТЕ [80] виконується геолого-економічний аналіз виявлених об'єктів, який визначає необхідність проведення наступної (оціночної) стадії геологорозвідувальних робіт. Крім того, за державні (бюджетні) кошти виконується тільки регіональне геологічне вивчення, оскільки пошуки належать до робіт високого ризику для капіталу. У той час в Україні держава фінансує пошукові, а часто і пошуково-оціночні роботи, сподіваючись продати виявлені родовища на умовах тендеру можливим майбутнім інвесторам.

Геологорозвідувальні роботи можна починати з будь-якої стадії (підстадії), якщо рівень геологічного вивчення об'єкта робіт достатній для їхнього геологічного і техніко-економічного обґрунтування. Межи між стадіями (підстадіями) геологорозвідувальних робіт визначаються вимогами до кінцевих результатів (табл.2.4). Існує типовий раціональний комплекс (методика) геологорозвідувальних робіт, відповідно геологічним, географічним і екологічним умовам. Цей комплекс визначає види і обсяги робіт на окремих стадіях (підстадіях) геологорозвідувального процесу.

Інвестиції приватного капіталу в геологорозвідувальні роботи вимагають постадійної геолого-економічної оцінки необхідності подальших робіт, а також найскорішого повернення вкладених коштів. В зв'язку з цим дозволяється поєднувати розвідку родовищ з дослідно-промисловою розробкою типових покладів корисних копалин у межах ділянок першочергового освоєння.