- •1.Поняття інформації, інф.Системи та інф.Технології
- •2. Класифікація іс
- •3. Структура іс
- •4.Забезпечення та особливості іс
- •5.Основні підходи при створенні іс
- •6.Принципи та етапи проектування іс
- •7.Поняття та властивості екон. Інф.
- •8.Основні вимоги до екон. Інф. Види екон.Інф.
- •9.Структуризація екон. Інф.. Логічна та фізична структури даних. Лінійні та нелінійні структурні дані.
- •10.Ієрархічний метод класифікації інформації
- •11.Фасетний метод класифікації інформації
- •12.Кодування економічної інформації. Системи кодування екон. Інф.
- •13. Кодуванняекономічноїінформації. Методи
- •14. Класифікатори економічної інформації
- •15 Загальні відомості про інформаційні технології обробки еі
- •16. Видиресурсів, яківикористовуються при інформаційноїдіяльності і створюються нею
- •17. Новіі нформаційнітехнології, принципистворення та етапивпровадження ніт
- •18. Інформаційна база: принципи створення та склад.
- •19.Позамашинна інформаційна база.
- •20. Машинна інформаційна база.
- •21. Передумови створення та основні переваги баз даних
- •22. Поняття і класифікація абд
- •23.Склад автоматизованого банку даних
- •24.Поняття моделі даних. Типи моделей даних.Характеристика рівнів моделей баз даних
- •25/ Створення оптимальної моделі баз даних
- •26/ Поняття сховища даних та основи його створення
- •27.Етапи створення інформаційних систем
- •28. Моделі життєвого циклу програмного забезпечення
- •29. Особливості проектування інформаційних систем
- •30. Case-технології та case-засоби проектування
- •31. Методи моделювання бізнес-процесів.
- •32. Функції та структура банківських інформаційних систем.
- •33. Схеми побудови автоматизованих банківських систем.
- •34. Структура та характеристика складових частин автоматизованої банківської системи.
- •35. Види організації систем міжбанківських розрахунків.
- •36. Завдання, функції, структура та архітектура системи електронних платежів.
- •43. Організація інформаційного забезпечення (із) Державної фіскальної служби
- •44. Телекомунікаційна мережа дфс України
- •45. Інформаційна система районної податкової інспекції(ісрпі)
- •46. Основні типи додатків у адмініструванні податків на реґіональному та державному рівнях
- •49. Технологія розв'язання задач асфр у центральних і місцевих фінансових органах
- •50.Інформаційні системи страхової діяльності: поняття та види
- •51. Функціональна структура іссд
- •52.Поняття електронної комерції, категорії та види діяльності
- •53.Інформаційні системи у статистиці
- •54.Використання хмарних технологій в системі державних органів
- •55.Корпоративні інформаційні системи
35. Види організації систем міжбанківських розрахунків.
Системи міжбанківських розрахунків призначені для здійснення платіжних транзакцій між банками, що зумовлені виконанням платежів клієнтів банків або власних зобов'язань одного банку перед іншим.
За повнотою здійснення міжбанківських розрахунків розрізняють дві системи розрахунків:
систему міжбанківських розрахунків на чистій основі, або нетто-систему ;
систему міжбанківських розрахунків на валовій основі або брутто-систему.
Механізм розрахунків на чистій основі використовується з метою
скорочення потреби в коштах та спрощення порядку обміну платіжними документами і заснований на принципах взаємозаліку - клірингу.
Кліринг - процедура періодичного взаємозаліку за зобов'язаннями
учасників розрахунків певної платіжної системи.
Механізм розрахунків на валовій основі передбачає розрахунок за
кожним платіжним документом, тобто за кожною транзакцією окремо.
Кореспондентські відносини з відкриттям кореспондентського
рахунку - це договірні відносини між банками, метою яких є здійснення
платежів, розрахунків та надання інших банківських послуг за взаємними дорученнями.
Кореспондентський рахунок - це рахунок, який відкривається банку
(філії) для обліку коштів та проведення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладеного договору.
ЛОРО - кореспондентський рахунок, якийвідкриває комерційний банк банку-кореспонденту в себе та за яким комерційний банк здійснює операції списання. Відповідно у банку-кореспондента цей рахунок є кореспондентським рахунком НОСТРО.
кореспондента цей рахунок є кореспондентським рахунком НОСТРО.
Консолідований кореспондентський рахунок - об'єднання коштів
комерційного банку та його філій.
Залежно від режиму функціонування кореспондентського рахунку розрізняють дві системи міжбанківських розрахунків:
система розрахунків з наданням банком, який веде кореспондентський рахунок, кредиту-овердрафту;
система розрахунків без надання банком, який веде кореспондентський рахунок, кредиту-овердрафту, тобто платежі здійснюються у межах
залишків коштів на кореспондентському рахунку
36. Завдання, функції, структура та архітектура системи електронних платежів.
Система електронних платежів НБУ - це складова частина СЕМП, що
забезпечує проведення міжбанківських переказів у режимі обміну файлами з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким між списанням грошей з кореспондентського рахунку банківської установи платника та зарахуванням грошей на кореспондентський
рахунок банківської установи отримувача є певний проміжок часу.
Електронний міжбанківський переказ - міжбанківський переказ, що виконаний з використанням міжбанківських електронних розрахункових документів із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації про рух коштів.
Основними завданнями системи міжбанківських розрахунків є:
> задоволення потреб економіки, що реформу^ ться і розвивається;
> удосконалення кредитно-монетарної політики, яку проводить НБУ, завдяки отриманню оперативної та точної інформації про переміщення грошових коштів і стан кореспондентських рахунків,
^ виконання шжбанківського етапу всіх видів безготівкових розрахунків, s" мінімізація часу на виконання міжбанківських розрахунків та на обіг грошових коштів.
Основними функціями СЕП НБУ є:
• проведення розрахунків між банками України в національній валюті країни та в інших іноземних валютах,
• ефективне використання тимчасово ві чьнихресурсів банків,
• контрольні функції Нацюначьного банку щодо стану кореспондентських рахунків комерційних банків,
• надання інформаційних послуг учасникам розрахунків.
СЕП НБУ побудована як деревоподібна мережева структура. На нижньому рівні СЕП розміщені банки - учасники електронних розрахунків, середній рівень СЕП подається мережею регіональних розрахункових палат (РРП), а на верхньому рівні СЕП розміщена Центральна розрахункова палата (ЦРП) НБУ.
Регіональна розрахункова палата - структурний підрозділ територіального управління Національного банку України, який обслуговує в СЕП банки відповідного банківського (віртуального банківського) регіону.
Центральна розрахункова палата НБУ - установа Національного банку України, яка забезпечує функціонування СЕП у цілому, ведення бази даних для інформаційно-пошукової системи (ІПС) щодо електронних міжбанківських розрахунків, виконаних через СЕП, а також здійснює функції РРП для банківських установ м.Києва та Київської області, обслуговує інші віртуальні банківські регіони.
Інформаційно-пошукова система Національного банку України (ІПС) - складова частина СЕП, що призначена для надання користувачам довідкової інформації про платежі, виконані засобами СЕП.
Банківський документ в електронному вигляді - розрахунковий документ в електронному вигляді, службове повідомлення СЕП, довідкове повідомлення інформаційно-пошукової системи Національного банку України, інформаційне повідомлення.
Інформаційне повідомлення - інформація в електронній формі, призначена для використання в програмно-технічних комплексах інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України (крім СЕП), що має визначений формат і технологію обробки згідно з вимогами відповідного програмно-технічного комплексу, передається засобами телекомунікаційного зв 'язку та зберігається на зовнішніх засобах збереження інформації у вигляді файла.
37. Завдання, функції, структура та архітектура системи електронних платежів Система електронних платежів Національного банку України - це загальнодержавна платіжна система, яка забезпечує здійснення розра-хунків в електронній формі між банківськими установами та їх філіями як за дорученнями клієнтів банків, так і за зобов'язаннями банків один перед одним на території України. Основними завданнями системи міжбанківських розрахунків є: - задоволення потреб економіки; - удосконалення кредитно-монетарної політики, яку проводить НБУ, завдяки отриманню оперативної та точної інформації про переміщення грошових коштів і стан кореспондентських рахунків; - високий рівень внутрішнього бухгалтерського обліку та контролю; Основними функціями СЕП НБУ є:
• проведення розрахунків між банками України в національній валюті країни та в інших іноземних валютах,
• ефективне використання тимчасово ві чьнихресурсів банків,
• контрольні функції Національного банку щодо стану кореспондентських рахунків комерційних банків. • обмін екстреною інформацією стосовно проведення розрахунків.
• забезпечення надійності розрахунків. СЕП НБУ побудована як деревоподібна мережева структура. На нижньому рівні СЕП розташовані банки - учасники електронних розрахунків. Середній рівень СЕП представлений мережею регіональних розрахункових палат (РРП). Регіональна розрахункова палата - структурний підрозділ територіального управління Національного банку України, який обслуговує в СЕП банки відповідного банківського (віртуального банківського) регіону. На верхньому рівні СЕП міститься Центральна розрахункова пала-та (ЦРП) НБУ. Центральна розрахункова палата НБУ - установа Національного банку України, яка забезпечує функціонування СЕП у цілому, ведення бази даних для інформаційно-пошукової системи (ІПС) щодо електронних міжбанківських розрахунків, виконаних через СЕП. (ІПС) - складова частина СЕП, що призначена для надання користувачам довідкової інформації про платежі, виконані засобами СЕП.
38. Принципи функціонування, типи файлів обміну та маршрутизація платежів в системі електроних платежів НБУ. Файл СЕП - одиниця обміну інформацією між АРМ СЕП, що
позначаються однією ідентифікаційною літерою, яка відповідає типу файла відповідно до технології роботи СЕП. У СЕП НБУ взаємодія і обмін даними здійснюються за допомогою файлів типу: $А - початкові (вихідні) платіжні документи від КБ у РРП, що
відправляються з банку;
$В - вхідні платіжні документи з РРП у КБ, що надходять в банк;
$С - файли, сформовані засобами одного АРМ-2 і надіслані до іншого АРМ-2 для подальшого оброблення;
$Т - квитанція на файл типу $А;
$S - квитанція на файл типу $В;
$R - квитанція на файл типу $С;
$К - поточний стан коррахунку, надсилається після кожного сеансу обміну між АРМ-2 та АРМ-НБУ; $L - розподіл ліміту коррахунку філіям. Фактично інформація від АБС територіального управління НБУ про стан кореспондентських рахунків учасників СЕМП та встановлення обмеження на їх роботу; $М - бізнес-правила при роботі за 7-ю моделлю; $Z - індикатор закінчення роботи АРМ-НБУ і одночасно протокольний звіт учасника СЕП за підсумками роботи банківського дня; $V - виписка про стан коррахунку учасника СЕМП у кінці операційного
дня, надається після отримання та обробки файлу типу $Z. Фактично це інформація від АРМ-2 про стан технічного рахунку учасника СЕП за підсумками банківського дня з переліком відображених за технічним рахунком міжбанківських електронних розрахункових документів, які оброблені засобами СЕП, або інформація від АРМ-1 про стан технічного рахунку учасника СТП за підсумками банківського дня з переліком відображених за
технічним рахунком міжбанківських електронних розрахункових документів,
які оброблені засобами СТП;
$Q - запити до ІПС та відповіді на них (функціональне призначення файла визначається за першим символом у розширенні імені файла);$F - додаткова технологічна інформація, призначена для керування
консолідованим кореспондентським рахунком;
$U - список змін для корегування довідника учасників СЕМП НБУ.
39.Моделі управління кореспондетськими рахунками комерційних банків у системі електронних платежів. Модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в
СЕП - сукупність механізмів і правил роботи СЕП, комерційного банку та його
філій, згідно з якими здійснюються міжбанківські розрахунки за консолідованим кореспондентським рахунком через платіжну систему.
Міжбанківські розрахунки - це безготівкові розрахунки між банками, що обумовлені виконанням платежів клієнтів або власними зобов'язаннями одного банку перед іншим. У загальному випадку модель - це спосіб взаємодії в СЕП та форма обслуговування кореспондентського рахунку. Кореспондентський рахунок -
це рахунок, що відкривається комерційному банку в обласному управлінні НБУ. Цей рахунок використовується для проведення міжбанківських
розрахунків. Консолідований рахунок – цекореспондентський рахунок, на якому відображаються міжбанківські розрахунки декількох банків (головного та його філій). Консолідований рахунок відкривається головному банку в обласному управлінні НБУ. Цей рахунок використовується для проведення міжбанківських розрахунків. У СЕП реалізовано два рівні обліку: 1) на консолідованих кореспондентських рахунках в регіональних відділеннях НБУ; 2)на технічному коррахунку, що є прототипом консолідованого коррахунку
і відкривається в РРП. Технічний кореспондентський рахунок (ТКР) - це динамічний рахунок, на якому відображуються операції з кожного документа. На консолідованому коррахунку облік ведеться загальними, агрегованими сумами підсумкових оборотів за день. Тому цей рахунок є статичним. Вибір моделі залежить від таких факторів:залежно від структури банку, тобто кількості рівнів порядкованості головного банку і його філій; способів взаємодії головного банку з філіалами найближчого рівня. Наприклад, банк має внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС), тоді учасником СЕП є тільки головний банк або головний банк і філіали з окремими прямими учасниками СЕП. Також НБУ складається з 8-ми моделей.
40.Електронна пошта Національного банку України як засіб електронного обміну в банківській системі України. Електронна пошта НБУ - це апаратно-програмний комплекс та адміністративно-технологічна система, що забезпечують обмін електронними повідомленнями між визначеними учасниками мережі. Електронна пошта Національного банку України - це система програмно-технічних засобів та організаційно-технологічних заходів забезпечення інформаційної взаємодії між банківськими та іншими установами в електронній формі. Електронна пошта для забезпечення зв'язку, тобто передачі повідомлень,
використовує комутовані (телефонні), виділені (прямі лінії) та радіочастотні
канали зв'язку. Особливостями електронної пошти є таке: для здійснення сеансу зв'язку між двома абонентами їх одночасна присутність не обов'язкова; відправниками та отримувачами повідомлень є люди, тобто ЕП НБУ є об’єднання двох частин, одна з яких забезпечує взаємодію користувача з ЕП, а друга - взаємодію вузлів ЕП, тобто доставку повідомлень до
адресата тощо; кореспонденція передається конвертами, яка містить не тільки повідомлення, а ще й додаткову інформацію про адресу та ім'я отримувача, відправника, час і дату відправлення тощо; Засоби електронної пошти функціонально призначені для таких потреб: обміну електронними документами в СЕП НБУ; передачі комерційними банками в НБУ файлів статистичної та
бухгалтерської звітності;
щоденного надання комерційним банкам інформації про офіційні курси
іноземних валют; передачі комерційним банкам нормативних та інструктивних матеріалів НБУ; передачі комерційним банкам програмного забезпечення та змін до нього, технологічної, технічної та програмної документації; ЕП НБУ можуть передаватися текстові, файли таблиць, графічні дані та файли баз даних. Вона дає можливість інтегрувати існуючі на вузлах ЕП локальні обчислювальні мережі. Вузли ЕП комерційних банків можуть вибирати та
використовувати власні програмні засоби електронної пошти. Залежно від можливостей, структури та мережі комерційних банків вони обирають системи
ЕП за своєю мотивацією.
41.Системи обміну фінансовими документами між клієнтом та банком. Комплекс "Клієнт-банк" є - системою, яка реалізує електронне розрахункове обслуговування клієнтів банку - юридичних осіб- безпосередньо з їх власного офісу за допомогою засобів електронної пошти. Наявність такої системи дає змогу клієнту, не виходячи з офісу, відправити до банку платіжне доручення, оперативно отримати інформацію щодо проходження платежу, стану поточного рахунку, а також документів, проведених за рахунком у будь-який момент часу. "Клієнт-банк" відносять до систем віддаленого банківського обслуговування. Система "Клієнт-банк" - це програмно-технічний комплекс, який надає можливість суб'єкту підприємництва керувати своїми розрахунками з комп'ютера, встановленого у власному офісі. Основною функцією системи є надання можливості підприємству здійснювати платежі зі свого поточного рахунку в банку, з власного офісу, не відвідуючи банк. Система "Клієнт-банк" надає можливість клієнту виконувати такі функції: вводити та передавати в банк платіжні документи, отримувати з банку виписки про стан поточного рахунку та квитанції про отримання платіжних документів; надавати оперативну інформацію про стан поточного рахунку на запит клієнта; після завершення операційного дня надавати клієнту заключну виписку про рух коштів на поточному рахунку; авторизація документів; Система "Клієнт-банк" має такі переваги: Зручність. Забезпечує автоматизовану підготовку таких документів, як платіжне доручення, меморіальний ордер, заявка на переказ валюти тощо. Як і паперові документи, так і електронні підписують посадові особи підприємства, використовуючи ЕЦП директора та бухгалтера. Оперативність. При використанні системи "Клієнт-банк" збільшується швидкість проходження платежів, якщо операціоніст банку підтверджує електронний документ банку відразу після його надходження в банк. Замість первинних документів готується один раз на тиждень реєстр електронних документів та подається в банк для звірення. Мобільність. "Клієнт-банк" забезпечує зв'язок з банком необмеженим в часі, оскільки технологічні можливості системи дозволяють цілодобово відправляти документи в банк.
42.Міжнародна міжбанківська телекомунікаційна мережа SWIFT. Метою створення системи була розробка швидкодіючої й надійної мережі для передачі фінансової інформації при суворому контролі і захисту від несанкціонованого доступу. SWIFT належить до транспортних систем, бо забезпечує тільки передачу і доставку повідомлень учасникам системи, не виконуючи при цьому розрахункових операцій, пов'язаних з їх бухгалтерськими проведеннями. Тобто SWIFT не виконує клірінгових функцій, а є лише глобальною міжбанківською телекомунікаційною мережею. Система SWIFT працює 24 години на добу і 365 днів на рік. Якщо відправник і одержувач повідомлення працюють в мережі одночасно, то його доставка займає не більше 20 сек. Кількість учасників системи постійно збільшується. Система SWIFT має багаторівневу архітектуру. На нижньому рівні знаходяться банківські установи, де встановлені інтерфейсні системи (ІС), за допомогою яких вони підключаються до мережі. SWIFT пропонує своїм користувачам цілий спектр ІС. Користувачі можуть запропонувати свій варіант ІС, але вона обов'язково погоджується з SWIFT. Наступний рівень - це регіональні процесори (РП), що розміщені в більшості країн, банки яких вступили в SWIFT. До одного регіонального процесора може бути підключена довільна кількість інтерфейсних систем. Регіональні процесори виконують прийом та перевірку повідомлень користувачів системи і передають їх для подальшої обробки на груповий процесор (SP). Груповий процесор здійснює розподіл повідомлень за адресами по регіональних процесорах, виконує зберігання, архівування та пошук повідомлень, а також генерацію системних звітів.). Особливістю SWIFT є використання єдиних для всіх користувачів правил і понять. Розроблені типи повідомлень охоплюють такі сфери: - платежі клієнтів; - міжбанківські платежі;- торгівлю грошима та валютою; - вилиски з поточних рахунків банків тощо. Підключитися до SWIFT може будь-який банк, що має валютну ліцензію та готовий понести відповідні одноразові, щорічні та поточні фінансові витрати. SWIFT дає найбіль
