23.Склад автоматизованого банку даних

Основними складовими компонентами АБД є БД і система управління БД (СУБД). База даних — це пойменована, структурована сукупність вза­ємопов’язаних даних, які характеризують окрему предметну область і перебувають під управлінням СУБД. БД являє собою ін­тегроване сховище даних, яке призначене для використання багатьма споживачами і забезпечення незалежності даних від прикладних програм. Зв’язок кінцевих користувачів та прикладних програм з БД відбувається через СУБД, яка слугує інтерфейсом між користувачами і БД. Особливістю БД є те, що вона складається з даних і їх опису. Опис даних називають метаданими. Метадані дають змогу реалізувати незалежність даних від прикладних програм. При файловій організації даних потрібно в кожній прикладній програмі пов­ністю описати структури відповідних інформаційних масивів, не залежних від того, скільки полів обробляється в тій чи іншій програмі. При використанні БД в програмі потрібно описувати лише поля, потрібні для обробки. Отже, метадані є незалежними від прикладних програм і являють собою самостійний об’єкт для зберігання. В АБД існує ще таке поняття, як словник даних (СД). СД дуже важливий, особливо в умовах колективного використання даних, оскільки забезпечує вирішення проблеми вірогідності, збитковості і контролю за раціональним зберіганням та використанням даних. Словник даних може містити відомості про джерело інформації, формати та взаємозв’язок між даними, відомості про частоту виникнення і характер використання даних, терміни коригування і осіб, відповідальних за це, і т.ін. Отже, СД являє собою базу даних про дані як особливий вид ресурсу. Одне з основних призначень СД — документування даних.

24.Поняття моделі даних. Типи моделей даних.Характеристика рівнів моделей баз даних

Модель даних - це система позначень для опису даних та операції щодо обробки даних.

Існують такі основні типи моделей баз даних:

ієрархічна;

сіткова;

реляційна;

Ієрархічна модель визначається двома типами відношень: 1:1 і 1:N і подається у вигляді деревоподібних структур. Перевагою цієї моделі є простота моделювання предметних областей. Але не всі зв'язки можна врахувати за допомогою ієрархічної моделі, що створює певні труднощі при програмній реалізації. Наприклад, така модель спричиняє складності за наявності так званих симетричних запитів (наприклад, визначення товарів, що постачаються деякими постачальниками, і визначення постачальників певного товару); при виключенні з дерева вузла, що має підпорядковані вузли і введення нових вузлів у модель; за необхідності відображення відношень "багато - однозначне" і "багато - багатозначне".

Використання сіткової моделі даних дає змогу представлення зв'язків між реальними об'єктами, складніших порівняно з ієрархічною моделлю. За її допомогою можна моделювати відношення 1:1, 1:N, N:1, N:N. За допомогою сіткової моделі можна подолати ті труднощі, які виникають при використанні ієрархічної моделі. Однак, оскільки зв'язки між даними в сітковій моделі зазначаються у явному вигляді, то користувач надто близький до фізичного рівня подання даних. Цей недолік утруднює застосування сіткових моделей.

Реляційні моделі є спробою уникнути складності реальних ієрархічних і сіткових БД на основі теоретико-множинної інтерпретації структури даних. Поняття суті і відношення в моделі не розділяються, а розглядаються разом.

На сучасному ринку програмних продуктів найпоширенішими є реляційні СУБД. У реляційній моделі:

кожен результат є сукупністю значень (один рядок);

кожен рядок єдиний у своєму роді;

немає незаповнених клітинок;

стовпці єдині в своєму роді;

кожен стовпець відповідає конкретному домену (набору дозволених значень);

дані кожного стовпця належать до одного типу (формату);

послідовність стовпців несуттєва;

послідовність рядків несуттєва.

До переваг реляційної моделі можна зарахувати простоту у розробленні мови маніпулювання даних, оскільки пошук даних зводиться до застосування різних операцій над множинами. Недоліком реляційної моделі є те, що вона не охоплює весь діапазон відомих структур даних