II чверть Музичний образ (продовження)

У другій чверті продовжується накопичення музичних вражень, досвіду музичної діяльності. Кожен новий твір має розвивати уявлення учнів про те, що музичний образ — це втілене в музиці життя (почуття, переживання, роздуми, вчинки, дії людини чи кількох людей, події в житті людини, людства тощо).

Пісня Анатолія Новикова "Дороги" повертає учнів до подій другої світової війни. Після слухання пісні з'ясувати, чи зображає вона власне фронтові події, чи її автори згадують ці події й розповідають нам про них. Якщо виникне дискусія, нагадати учням заключні слова: "Снег ли, ветер, вспомним, друзья!.. Нам дороги зти позабьіть нельзя".

Звернути увагу учнів на те, як багато важить кожне слово в зачині кожного куплету, скільки зорових, слухових, емоційних, смислових асоціацій викликають ці слова: "дороги — пьіль — туман — колода — тревоги — бурьян". Визначення емоційно-образного строю пісні дозволить учням уявити художньо достовірний характер виконання, скласти певний виконавський план. Цьому сприятиме увага до виразності інтонацій, починаючи з першої інтонації зітхання ("Зх"), близької до розмовної мови; тридольного розміру, що підкреслює ліричний характер музики; мінорного ладу в зіставленні з мажорними епізодами; розспівів, властивих народним пісням.

198

При розучуванні пісні домагатися виразного фразування, досягнення єдності слова й мелодії. Перша частина пісні будується на неспішному, спокійному розгортанні мелодії; у другій частині дво- і навіть однотактні фрази створюють відчуття схвильованої розповіді. Увага до фразування й динамічних відтінків дозволить наповнити художнім смислом роботу над вокально-хоровими навичками.

Нерідко другу частину пісні виконують з великим прискоренням. Нагадаємо, що в тексті твору відсутні авторські вказівки щодо зміни темпу, за винятком сповільнення наприкінці кожного куплету. Прискорення має відчуватися не через зміну темпу, а завдяки схвильованішому Виконанню цієї частини (змінений ритмічний рисунок, короткі фрази, зміна динаміки). У зв'язку з цим потрібна ретельна робота над дикцією і звуковеден-ням. Якщо початок пісні вимагає плавного наспівного звучання, то друїа частина передбачає деяке підкреслювання кожного звука мелодії. При цьому слід уникати умисного акцентування, зберігаючи неперервність мелодії, цільність кожної фрази. Уся робота над піснею має сприяти створенню образу спогаду-роздуму. Нехай учні подумають над тим, чим зворушуч ця пісня, чому вона стала близькою мільйонам людей.

Порівняння пісні "Дороги" з "Баладою про солдата" В.Соловйова-Сєдого допоможе учням відчути й усвідомити спільність життєвого змісту цих творів, зрозуміти, як по-різному може бути вирішена в мистецтві одна й ,та ж тема.

Якщо перша пісня про воєнні дороги, якими йдуть солдати, то друга пісня — це пісня воєнних доріг, про які згадують солдати після війни. Два різних, хоча й дуже близьких образи: образ-дія і образ-спогад.

Ще одне художнє вирішення теми війни знаходимо в пісні Анатолія Пашкевича "Степом, степом'1. Звернути увагу учнів на емоційну насиченість образів цієї пісні — образу-чекання, образу-надії, образу-скорботи. Три образи — чекання, надії, скорботи — і водночас єдиний образ Матері.

У цій чверті учні вперше знайомляться з творчістю українського композитора Максима Созонтовича Березовського (1745 — 1777). Українець за походженням (народився в м.ГлуховІ Чернігівської губернії, нині Сумської області), Березовський розпочав музичне навчання в Києво-Могилян-ській академії ще дев'ятирічним хлопчиком, привертаючи увагу товаришів і вихователів своїми здібностями. Як маленьке "чудо", його показали тодішньому генерал-губернатору Малоросії П.Рум'янцеву, який взяв його з собою до Петербурга І віддав до придворної співацької капели. До не'ї Максим був прийнятий за чудовий голос і великі композиторські здібності. У 1766 році його відправили за казенні кошти до Італії для проходження курсу композиції в Болонській академії музики. Незабаром він став добре відомим в Італії як співак І композитор. За видатні успіхи в композиції Березовському після спеціального іспиту було присвоєне звання академіка. Його ім'я поряд з іменем В.-А.Моцарта викарбуване на дошці почесних студентів Болонської академії. •»..-- •<

199

У 1774 році М.Березовський повернувся до Петербурга, сповнений тбор-чих надій і планів. Але тут його зустріли з холодною байдужістю. Для геніального композитора навіть не знайшлося відповідної посади у Придворній співацькій капелі і він змушений був заробляти собі на прожиття переписуванням нот. Залишившись без будь-якої підтримки, М.Березовський занепав духом і в стані відчаю 12 грудня 1977 року покінчив життя самогубством.

Творчий доробок композитора досить значний, особливо якщо взяти до уваги ті несприятливі умови, в яких йому довелося жити і працювати. Опера, соната для скрипки і чембало, повна літургія, двадцять хорових концертів *гощо — це не так мало за 32 роки життя.

Учні прослухають твір М.Березовського "Достойно єсть", який є шедевром барокового хорового мистецтва. Він вражає яскравістю поліфонічних барв, орнаментики, контрастних зіставлень. Школярі почують у музиці досить складний за розвитком образ — "образ печалі". У ньому безмежна скорбота і прагнення вирватися з її пут, невідворотня тута і світла надія.

Нові музичні образи постануть перед учнями при слуханні двох вальсів Ф.Шопена (ре бемоль мажор і до дієз мінор), контрастних за змістом. Перший вальс жартівливого характеру (у ньому можна почути, наприклад, забавну скоромовку, або жваву розповідь про будь-яку жартівливу історію тощо), другий — серйозного, задумливого. Це один із найпопуляр-ніших вальсів Ф.Шопена.

Перед першим слуханням творів коментарів не слід давати. Нехай учні самі скажуть, що виражає ця музика, який образ викликає в уяві. Перед повторним слуханням другого вальсу разом з учнями проаналізувати його будову: в центрі — світлий мажорний епізод, що звучить лише один раз; крайні частини — мінорні. До кожної з трьох частин Ф.Шопен створив післямову — швидку, витончену й легку. Повторюючись тричі, післямова своєрідно забарвлює весь вальс і створює єдиний образ, який повертається різними гранями: то ліричний, елегійний, то журливий, то просвітлений, казково польотний.

Образ людини — мужньої, гордої, сповненої життєвої сили — постане перед учнями при сприйманні Органної фуги ля мінор Йогана Себастьяна Баха. "Його слід було б називати не Бахом (ВасЛ— струмок), а морем" — сказав про композитора Л.Бетховен. Творчість Баха справді глибока, велична й неозора. Як море, вона могутня й повноводна, то спокійна й лагідна, то бурхлива й мужня, то сувора й горда.

Нагадати учням, що така форма поліфонічної музики, коли одна й та сама мелодія (тема), змінюючись і розвиваючись, проходить у різних голосах (вокальних або інструментальних), називається фугою, фуга починає один голос головною темою, далі ця тема з'являється в другому, третьому і т.д. голосі залежно від кількості голосів у фузі. Головна тема й окремі її інтонації, з'являючись у різних голосах, утворюють поліфонічну тканину фути, що безперервно розвивається і рухається. Добре, коли учні почують в Органній фузі ля мінор бесіду кількох людей, визначать, про що йдеть-

200

ся в цій чотириголосній фузі. Аналогічно до першого проведення головної теми, ця бесіда буде спокійною, хоча в інтонаціях цієї теми відчувається й сувора наполегливість. Музика розвивається, стас дедалі енергійнішою, й у фіналі проста тема набирає могутньої сили.

Пісня "Стежина" введе учнів у світ спогадів про дитинство. Це останній спільний твір композитора Платона Майбороди і поета Андрія Малишка. Вірш поет написав уже в лікарні, в 1970 році, і він став його лебединою піснею. Задушевної мелодії пісні, що передає глибоке почуття суму за протоптаною босими ногами стежиною дитинства, що залишається у спогадах людини на все життя, поету вже не довелося почути...

При розучуванні пісні врахувати її ритмічні та темпові особливості в контексті інших засобів виразності. Це насамперед стосується пунктирного ритму, який надає мелодії динамічності й схвильованості. Слід домагатися короткого виконання шістнадцятих з віднесенням їх до наступних часток. Значну трудність становить збереження правильного ритмічного рисунка при виконанні синкоп (міжтактових і внутрітактових). Для її подолання потрібне відчуття метричного пульсу та усвідомлене зміщення наголосів із сильних на слабкі частки. Уваги вчителя вимагають й паузи. Незважаючи на те, що вони короткі, слід наповнювати їх внутрішнім змістом, бо тенденція до перетворення пауз на відпочинок для голосу призводить до порушення ритмічного ансамблю, втрати експресії мелодії.

Зауважимо, 'що зазначені ритмічні особливості пісні є художньо виразними саме в помірному темпі. Зміна темпу в бік його сповільнення або прискорення призведе до руйнування музичного образу.

До труднощів вокального порядку слід віднести передусім спів широких інтервальних ходів мелодії. Учні нерідко виконують верхні звуки таких інтервалів уособлено від попередніх. У цьому випадку слід домагатися співу нижнього звука інтервала в позиції верхнього. До інтонаційної неточності може призвести неоднорідне звучання голосних, що вимовляються на одному звуці. Причиною цього може бути невміння учнів зберігати в одній точці резонування різних голосних. Справі допоможуть образні порівняння звучання та виділення логічних наголосів.

Виконуючи пісню, учні мають самі визначити її музичний образ — образ-спогад, образ дитинства.

Знайомство з творчістю П.Майбороди продовжить дума "Кров людська — не водиця" з однойменного фільму. У цьому творі палке слово кобзаря закликає народи світу до миру, щоб ніколи не проливались материнські сльози над вбитими синами, щоб "межу, политу кров'ю, щастя переорало". Цей твір змушує заново пережити в думках тяжкі роки воєнного лихоліття. І як клятва звучать слова: "Кров людськая — не водиця! Люди, зупиніться!". Імпровізаційно-речитативний характер мелодики, довільність і залежність музичного ритму від ритміки літературного тексту, метафори, образи-символи, поетичні паралелізми, супровід бандури — все це наближає музику до народних дум. На ці особливості твору слід звернути уваг)' учнів.

201

Кульмінаційною вершиною чверті стане слухання фрагментів першої частини Сьомої симфонії Дмитра Дмитровича Шостаковича. Цей твір став палким і гнівним відгуком видатного композитора на трагічні події другої світової війни. Він розповів світові про безприкладну мужність не лише захисників Ленінграда, а й про героїзм усіх, хто боровся з фашизмом.

1 створення симфонії, і й перше виконання в блокованому Ленінграді були подвигом в ім'я життя. На всіх континентах вона сприймалася як своєрідний символ боротьби з фашизмом. Коли Сьома симфонія вперше виконувалася за кордоном (це було у Нью-Йорку), її транслювали одночасно 134 радіостанції США, 99 радіостанцій Латинської Америки. Одна з американських газет писала після концерту: "Країна, художники якої створюють у ці суворі дні твори безсмертної краси і високого духу — непереможна".

У чому ж полягає її ідейно-художня сила?

У симфонії чотири контрастні частини. Картини мирного життя і ворожого нашестя, героїчні образи і переможний фінал, траурні скорботні епізоди, які віддають шану полеглим героям — такі музичні образи Сьомої симфонії.

Перша частина симфонії — це поема про мир і війну. Експозиція симфонії відтворює картини мирного життя, красу творчої праці. Звучить енергійна і впевнена тема, як вираження молодої енергії, мужньої сили. Поступово вона підводить слухача до другої теми — м'якої, ліричної. Величаво спокійне, широке розгортання побічної партії викликає уявлення про безкрайні простори рідної землі. Далі мелодія ніби розчиняється, тане на довгих затихаючих звуках у високому регістрі, створюючи поетичне відчуття теплої літньої ночі, свіжого нічного повітря.

Аж ось чуємо віддалений дріб малого барабана. Починається епізод нашестя. На фоні таємничого, ледь чутного ритму малого барабана виникає тема ворога, гротескна, суха, примітивна й тупа, ніби автоматизована, позбавлена живих людських інтонацій. Нагадуючи пруський військовий марш, вона повторюється багато разів із залізною невмолимістю. Тема ворога ніби виростає, насувається, стає дедалі несамовитішою і оскаженілою — починається хаос руйнування. Музика передає нелюдську жорстокість, сліпий фанатизм воєнної машини фашизму.

У цю гнітючу атмосферу вривається гнівна тема протесту. Мужнє звучання "теми опору" на фоні страшної картини хаосу й руйнування говорить про незламну гордість народу, про його готовність до героїчної боротьби. Починається найнапруженіший і найтривожніший розділ симфонії — драматична битва не на життя, а на смерть двох протилежних сил. Наперекір гучному звучанню теми во'рожого нашестя все настійнішими і злаго-дженішими стають могутні голоси мідних інструментів, які стверджують тему героїчного опору. Напруження досягає граничної сили перед появою головної партії, яка звучить уже як траурний марш, реквієм полеглим у боротьбі героям.

202

У розміреній ході траурного маршу, в нездоланному й суворому розвитку знову звучить гнівний, пройнятий трагічним пафосом заклик до боротьби. Драматизм цього епізоду ще більше підкреслюється кількаразовим вторгненням зловісних відзвуків теми ворожого нашестя. Світлу-пасторальну лірику побічної партії змінює в репризі пройняте величавою скорботою звучання фагота. У заключному епізоді знову проходять просвітлені теми експозиції як спогад про мирний час. Здалеку чутно відгуки труб і маршовий дріб теми ворожого нашестя. Вони нагадують про гірку дійсність, про те, що ворог ще не зломлений, що попереду ще тривала й жорстока боротьба. Але в заключних інтонаціях звучить впевненість у майбутній перемозі.

Сьома симфонія — складний для сприймання твір. Оскільки перша частина його надто масштабна і її не можна прослухати всю на одному уроці, радимо використати епізод нашестя та тему опору.

Слухання епізоду нашестя радимо почати з фрагмента побічної партії, котрий передує епізодові нашестя. Добре, коли у цій частині уроку прозвучить уривок з вірша С.Щипачова "22 июня 1941 года":

Такою все дьішало тишиной, Что вся земля еще спала, казалось. Кто знал, что между миром й войной Всего каких-то пять минут осталось!

Епізод нашестя справляє на учнів глибоке враження лише тоді, якщо наповнити його конкретним змістом. Тому треба розповісти, що являє собою спочатку незначна, ніби іграшкова, тема епізоду. Звернути увагу учнів на її маршовий характер, позбавлений живих людських інтонацій, примітивну мелодію. Після прослухування цього епізоду доцільно запитати учнів: "Як передано в музиці образ руйнівної сили? Якими засобами зображено жорстокість, сліпий фанатизм, зловісність воєнної машини фашизму?"

Враження школярів можна посилити читанням уривка з поеми М.Бажана "Сьома симфонія Шостаковича":

...Лягає синь, як віть гліцинії, на діл, Розплескавши озер вечірнє зеленення. І гра тонких хмарин. 1 радість. І натхнення. 1 заходу розкішний небосхил. І на сумирнім мирнім видноколі Смеркової зорі прощально мрійна тінь На хвилях флейт спливає в далечінь Поволі. Поволі. Поволі.

• ' І тільки б гойдався ласкаво й замислено глиб,

І тільки б стелилася ніжно голублена тиша, Коли забубнів поза обрісм глухий барабанний дріб.

203

Бездумна гутшя, що ставала зухваліша і лютіша.

Дріб. Ще раз дріб. Ще раз стук. Ще раз зик.

Він простору прагне. Він прагне поширень.

Хрипко вигаркує: Уотагіз!Скрикує дико: 5Іед!

Егзіе Коїоппе... 2шеІІе Коїоппе,

ВгШе Коїоппе тагзспіегеп...

Наступ потвор. Впертість убивць Тупіт чобіт.

Ближчає. Дужчає. Глибшає. Тяжчає.

Б'є в світи. Б'є в степи. Б'є в зеніт.

Суне. Реве. Роззявляється пащею. -

Плющать удари. Плещуть пожари.

Гуп. Грюк. Крик.

Машин заброньованих ромби.

Крізь небо пригвинчені бомби.

§Іед? 5іед? 5іед?'

Перед слуханням другого фрагмента доцільно поставити завдання простежити, як за допомогою музики показана боротьба з фашизмом, як виражається незламність народу, його впевненість у перемозі. У ході аналізу запитати учнів: "Якай характер теми опору? Якими засобами виражається незламність народу, його боротьба? Як зображається в музиці боротьба двох непримиренних сил?"

Сприймання музики з її інтенсивним, сповненим подій розвитком, драматичністю образів можна поглибити читанням ще одного уривка з поеми М.Бажана "Сьома симфонія Шостаковича":

Пронизливий виск. Стукотня. Гуркотня.

Сліпучістю лінз пересічена даль.

А потім — задума жовтневого дня.

Пуста аудиторія. Ноти. Рояль.

І він, і він, примружуючись по-хлоп'ячому,

Нервово посіпуючи окуляри,

Вдивляється в те, що ми згодом побачимо, —

Завтрашній лик перемоги й покари...

Хай морок руїн навкруги ще вирує,

Хай куряву й кров ми з обличчя не стерли, --

Та вірим, та знаєм — не марно, не всує

Кривавились, бились, боролись і мерли.

Наш змучений Київ з лиця свого витре ,

Сліди, що лишила роз'ярена повідь.

Промовили те Ви, товаришу Дмитре,

Що кожен Із нас у душі своїй мовить — г

Про горя минучість і про життєтворшсть.

' Бажан М Доробок Вибрані поезії — К Дніпро, 1979 — С.370. 204

Симфонії Сьомої журна мажорність,

Натхненність цього музиканта тривожного,'

Худенького, змореного громовержця, —

Вона об'єднала нас кожного й кожного,

Розпечене серце впаявши до серця.

О, музики благословенна соборність! '

Зрозуміти громадянський подвиг Д.Шостаковича, який у неймовірно тяжких умовах написав Сьому симфонію, допоможе учням репродукція картини А.Смирнова "Блокада".

Перша ленінградська зима. Маленька кімнатка, ґратчастий узор вікна, навхрест заклеєного смужками паперу. Залізна грубка з колінчастою грубою, виведеною через кватирку. І одинока постать літнього музиканта, який сидить в пальто з піднятим коміром. Грає наперекір усьому: холоду, голоду, виснажливим бомбардуванням і артилерійським обстрілам. Саме так у блокадному місті писав Сьому симфонію Д.Шостакович. Саме так, одержуючи 125 блокадних грамів хліба, кожен ленінградець стояв на своєму бойовому посту, відстоюючи рідне місто від фашистських варварів.

Яка сила духу в цій одинокій постаті! Яка сила любові до прекрасного! Про це говорить картина, відзначена тонким психологізмом, емоційною наповненістю, справжньою історичною масштабністю й життєвою правдою.

Глибшому сприйманню музики, осягненню її ідейно-естетичного змісту сприятиме використання на уроках (на вибір) репродукцій картин "Оборона Севастополя" О.Дейнеки, "Захисники Брестської фортеці" П.Криво-ногова, "Поле" М.Савицького, скульптурної композиції "Ленінградська симфонія" М.Нарузецького тощо.

Малюнок, композиція, колорит, ритмічний стрій картини О.Дейнеки "Оборона Севастополя" підпорядковані образному утвердженню величі духу тих, хто вмирав в ім'я Батьківщини, але не здавався. Тут все у вогні — і земля, і вода, і небо. І в цьому пеклі б'ються моряки-чорноморці. Притиснуті до моря на вузькій смужці севастопольської землі, вони кинулися в рукопашний бій. Ритмічна й живописна побудова вражає своєю крайньою напруженістю і виразністю. Два зустрічних потоки: невелика група наших моряків і лавина фашистів, що насувається. Особливо виразна постать чорноморця, зображеного на передньому плані. Широко розставивши ноги, ніби вростаючи назавжди в рідну землю, він могутнім розворотом корпуса готується метнути в гущу противника важку зв'язку гранат. Контраст двох кольорових начал — світлого й темного — набуває в картині глибокого філософського смислу. Наші моряки в світлих, фашисти — в темно-зелених мундирах, темних касках, чорних чоботях. Два кольорових начала, що знаменують собою два світи.

Бажан М. Доробок. Вибрані поезії — К/ Дніпро, 1979. — С 372.

205

У цій ситуації загибель наших бійців неминуча. Але вона сприймається як найвищий злет людського духу, як моральна перемога над темними силами фашизму.

Підвести учнів до висновку, що зміст картини не зводиться до зображення певного епізоду Великої Вітчизняної війни. Вона сприймається як символ зіткнення сил добра і зла, миру й війни, як символ важкої, але закономірної перемоги людей над нелюдами". Ця ідея виражена підтекстом картини, у цьому внутрішній смисл і зв'язок з музичними образами симфонії Д.Щостаковича.

Бажано так спрямувати обговорення прослуханої музики, щоб учні самі дійшли до усвідомлення головної ідеї симфонії — перемога над фашизмом, добра над злом, гуманізму над варварством неминуча. Варто пригадати інші відомі учням твори, в яких виражено таку ж ідею.

Узагальнюючи тему півріччя, наголосити на тому, що композитор при створенні твору використовує такі художні засоби, які дають йому змогу втілити задум і зробити його доступним іншим людям. Ось чому осягнення музичного образу буде неповним без з'ясування того, якими засобами виражений музичний зміст. Слід підкреслити, що будь-який музичний образ є часткою життя, вираженого в музиці. Нехай учні пригадають характер музичних образів, які лежать в основі почутої і виконаної ними протягом півріччя музики, наведуть приклади музичних образів, які найбільше запам'яталися, виконають улюблені пісні.