Акмеологія професійної освіти в контексті методології сучасної науки. Наступність у діяльності навчальних закладів.

Акмеолóгія — наука, яка виникла на перетині природничих суспільних, гуманітарних і технічних дисциплін, вона вивчає феноменологію, закономірності і механізми розвитку людини на етапі її дорослості, особливо при досягненні нею найбільш високого рівня в цьому розвитку.

Як наука, акмеологія виникла у 20-30 роки ХХ століття, її заснування пов'язане з ім'ям російського академіка Б. Г. Ананьєва. «Акме» у перекладі з грецької має значення «вершина», «найвищий ступінь розквіту». Акмеологія розглядає людину як суб'єкта життєвого шляху і розробляє засоби досягнення особистістю соціальних і професійних вершин.

На теперішньому етапі розвитку суспільства спостерігається інтеграцію акмеології та синергетики. Практичною метою акмеології являється можливіть пояснити людині яким чином можливо рухатись далі коли ціль, котра була поставлена на певному етапі життя вже досягнута тут мибачимо звязок акмеології та педагогіки.

Щодо наступності тут я вам раджу повідати від дитячого садочку і до НАН про систему розвитку знань умінь і навичок котрі тісно звязані з особливостями сприйняття і мислення особистості

Розкажіть про Національну рамку кваліфікацій України

Процес навчання як цілісна система.

Н а в ч а н н я  –  це процес взаємодії вчителя та учнів, у результаті якого учні засвоюють знання, набувають уміння та навички. Основними функціями навчального процесу виступають освітня, виховна і розвиваюча.

О с в і т н я    функція сприяє перетворенню знань у надбання особистості, яка навчається , виробленню вмінь і навичок використання знань на практиці.

В и х о в н а   функція виявляється у формуванні світогляду, високих моральних якостей,  естетичних смаків, трудових умінь.

Р о з в и в а ю ч а   функція спрямована на формування творчої особистості з розвиненими пізнавальними психічними процесами.

Оскільки навчальний процес є системою, то його компонентами можна вважати:

1) м е т у   навчання, що визначається умовами розвитку суспільства та набутим досвідом у формуванні підростаючої особистості. Життєва і соціальна компетентність учнів, громадянське виховання є стратегічною метою 12- річної школи, що передбачає розвиток і саморозвиток учнів на основі повноцінного використання внутрішнього потенціалу особистості;

2)  з а в д а н н я    навчання впливають із мети навчання і дають змогу здобувати знання, вміння, навички згідно з навчальними планами та програмами;

3)  з м і с т   освіти має своїм стрижнем чітко окреслену систему знань, умінь і навичок, якими повинен оволодіти учень упродовж навчання у школі;

4) м е т о д и    навчання являють собою основні способи навальної роботи вчителя та учнів, за допомогою яких здобувають певні знання, вміння і  навички;

5) ф о р м и   організації навчання сприяють свідомому засвоєнню навчального матеріалу, оволодінню відповідними вміннями та навичками. Основною формою навчання у школі є урок, позакласними формами можна вважати факультативні заняття, гурткову роботу, секційну роботу,  різноманітні конкурси, олімпіади, індивідуальні та групові додаткові заняття, домашню роботу.