3 Етап – складання плану.

Найпоширенішим недоліком є те, що план розв’язання не виділяється в окремий етап, а складається під час аналізу задачі. Для того, щоб не допускати таких помилок, які створюють додаткові труднощі для учнів, вчитель повинен на цьому етапі роботу проводити приблизно так: що будемо визначати у першій дії? Як це будемо робити? Що будемо визначати у другій дії? тощо, залежно від кількості дій, які слід виконати, щоб отримати відповідь на запитання задачі. Важливо, щоб відповіді дітей на поставлені вчителем запитання були повними та не містили числових даних.

- Що будемо визначати у першій дії? – Кількість яблук у Наталки.

- Як це будемо робити? – Від кількості яблук Миколки віднімемо ту кількість яблук, на скільки їх у Наталки було менше.

- Що будемо визначати у другій дії? – Скільки всього яблук у дітей.

- Як це будемо робити? – До кількості яблук, які у Миколи додамо кількість яблук, які у Наталки.

4 Етап – запис розв’язання задачі.

В курсі математики початкових класів існують арифметичний і алгебраїчний способи запису розв’язання текстових задач. Серед арифметичних способів виділяють принаймні чотири: 1) запис розв’язання задачі за діями; 2) запис розв’язання задачі за діями з коротким поясненням; 3) запис розв’язання задачі виразом; 4) запис розв’язання задачі за діями з запитаннями. Кожний із названих арифметичних способів представлено для задачі «У Миколи було 5яблук, а у Наталки на 3 більше. Скільки всього яблук було у дітей?» у таблиці № 4.

Таблиця № 4.

І спосіб	ІІ спосіб	ІІІ спосіб	ІУ спосіб
1) 5-3=2 (ябл.) 2) 5+2=7 (ябл.) Відповідь: 7 яблук було у дітей.	1) 5-3=2 (ябл.) – було у Наталки; 2) 5+2=7 (ябл.) Відповідь:7 яблук було у дітей.	5+(5-3)=7(ябл.) Відповідь:7 яблук було у дітей.	1) Скільки яблук було у Наталки? 5-3=2 (ябл.) 2) Скільки всього яблук було у дітей? 5+2=7 (ябл.). Відповідь:7 яблук було у дітей.

Алгебраїчний спосіб запису розв’язання задачі: за допомогою рівняння. Наприклад, для попередньої задачі розв’язання за допомогою рівняння можна записати: х=5+(5-3).

5 Етап – робота над розв’язаною задачею.

Формуванню загального уміння розв'язувати задачу сприяють різноманітні форми роботи над розв’язаною задачею. Вона може включати: 1) обговорення виконаного розв’язання (чому задача розв’язувалася дією додавання?, Чому ми зуміли відповісти на запитання задачі?); 2) перевірку розв’язання задачі; 3) складання та розв’язання задачі різними способами (якщо це можливо); 4) складання та розв’язання обернених задач з наступним порівнянням з даною задачею; 5) складання та розв’язання аналогічних задач – задачі, які мають однакову математичну структуру, замінюються дані, зміст (наприклад. В одному кошику було 8 груш, а в другому – на 3 груші більше. Скільки всього груш у кошиках?); 6) складання та розв’язання подібних задач – задачі, які мають різні математичні структури, але схожі за сюжетом, числовими даними (наприклад. У Миколи 5 яблук, це на 3 яблука більше, ніж у Наталки. Скільки всього яблук у дітей?); 7) перетворення заданих задач у задачі споріднених їм видів – до задач споріднених видів належать задачі, в яких величини пов’язані однаковою залежністю (наприклад. Задачі на знаходження четвертого пропорційного, на пропорційне ділення і знаходження невідомого за двома різницями).