15. Конфуціанство.

Засновник Кон-фу-цзи (Конфуцій). Морально-етичне вчення. Центральне місце займає проблеми моральної поведінки людини, проблеми життя держави, сімї, управління суспільством. В основі відносин між людьми є принцип гуманності. До її проявів відносить такі риси як справедливість, повага до старших, синівська увага. Механізмом гуманності є система традицій, ритуалів.

Ідеалом Конфуція є «благородна людина». Це те до чого повинна прагнути кожна людина. Її риси – вимогливість до себе, прагнення до самовдосконалення, внутрішній спокій та витримка.

Порядок у державі розпочинається з порядку у собі, своїй моральній поведінці, власній родині. Моралі повинні підпорядковуватися психіка, одяг, смаки, манери, відносини між людьми. Кожен має знати своє місце у суспільстві і не претендувати на чуже. Мета виховання підготувати людину до виконання своїх соціальних та службових обов’язків.

Будь-які соціальні катаклізми, революції, є злом і відбуваються тому, що люди не дотримуються закону неба. Матеріальний та науковий прогрес не завжди має позитивні наслідки.

16. Дайте характеристику філософському поняттю «матерія».

МАТЕРІЯ – це філософська категорія, що існує для позначення об’єктивної реальності, яка відображається органами відчуття людини, але існує незалежно від них.

Філософські концепції матерії:

Матеріалістичні концепції Давньої Греції. Всі явища світу мають першооснову: вода (Фалес), повітря (Анаксімен), айперон (Анаксімандр), вогонь (Геракліт), атоми (Демокріт).

Релігійно – ідеалістична. Першопричиною світу є світ ідей, тобто світовий розум (Платон), матерія пасивна , а форма (Бог) активна (Аристотель), матерія створена Богом і є вторинною, не постійною у світі (середньовічні теологи), розвиток свідомості (ідеї) призводить до появи матеріального світу ( німецька класика).

Матеріалізм XVII-XVIII ст.. Матерія це сукупність об’єктивно існуючих чуттєво охоплюваних тіл, ототожнюється з речовиною. Матеріальний світ механізується.

Властивості матерії: об’єктивність; безкінечність; абсолютність; рухливість; пізнаванність; системність.

Основні форми матерії:

РЕЧОВИНА – це те, що має механічну масу, складається із атомів, молекул, може перебувати в різних агрегатних станах.

ПОЛЕ – це таке матеріальне утворення, що пов’язує матеріальні тіла між собою і передає їх властивості від одного до іншого. (біополе, електричне поле, магнітне поле).

Типи матеріальних систем: нежива природа, жива матерія, соціальна матерія.

Способом існування матерії є рух.

Формою існування матерії є простір та час

17. Ведична релігія.

Основними рисами ведичної релігії було обожествлення сил природи, анімізм і первісна магія. Головними богами вважали бога неба Варуна, богиню матері-землі Притхіви; богів сонця під іменами Сурья, Савітар, Мітра, Вішну, Пушан; бога місяця Сому; бога бурі Рудру; бога-громовержця Індру; бога вогню Агні та ін. Матір'ю богів була богиня Адита. За уявленнями індійців, боги перебували у постійній війні зі злими демонами асурами. Богів і демонів вшановували безпосередньо як сили природи.

Із зростанням майнових та суспільних розшарувань боги почали уособлювати не тільки природу, а й суспільні сили, наприклад Індра став виступати як цар богів і як бог війни, Варуна — як охоронець порядку. Ведична релігія почала освячувати суспільну нерівність.

Культ богів полягав у жертвопринесеннях, супроводжуваних гімнами на честь богів і магічними формулами, які відображали прохання до божества. Жреці утворили окремий стан — варну брахманів.

Деякі положення ведичної релігії (священний характер Вед, обраність вищих варн, культ богів Вішну, РудриШиви та ін.) зберігаються і в сучасному індуїзмі. Пізньоведичну релігію часто називають брахманізмом.

«Веди» найдавніший літературний твір Давньої Індії, створений в сер. II тисячоліття до н.е. В гімнах богам, молитвах, міфах робляться спроби осмислити проблеми походження світу. Це є зародження філософської думки в міфологічних образах.

Чіткий філософський аспект прослідковується в «Упанішадах», в перекладі «прихована таємниця».