- •3.142 .Сучасні підходи до класифікації порушень мовлення. Загальна характеристика форм.
- •3.143 .Класифікація дислалії. Загальна характеристика форм.
- •3.144. Етапи формування правильної вимови звука. Загальна характеристика.
- •3.145. Порушення вимов свитячих звуків. Методика колекційної роботи.
- •3.148..Порушення вимови звуків [р], [р']. Методика корекційної роботи.
- •3.149..Психолого-педагогічна характеристика дітей із ффнм.
- •3.150..Методика логопедичного обстеження дошкільників молодших школярів із ффнм (мета, провідні завдання, принципи, етапи, зміст).
- •3.151..Особливості організації корекційно-розвивальної роботи з дітьми дошкільного віку із ффнм
- •3.152. .Класифікація ринолалїї. Етіологія та патогенез виникнення різних форм ринолалії.
- •3.153. Особливості прояву рінолалії в різні вікові періоди.
- •3.154. .Система логопедичної роботи при вродженій відкритій ринолалії (за і.Єрмаковою).
- •3.155.. Методика логопедичного обстеження дітей із ринолалалією (мета, провідні завдання, принципи, етапи, зміст).
- •3.156.. Класифікація порушень голосу. Загальна характеристика форм . Профілактика порушеннях голосу у дітей.
- •3.157.Етіологія , патогенез та синдромокомплекс дізартрії .
- •3.158.. Класифікація дізартрії . Загальна характеристика форм .
- •3.159.. Комплексний підхід до подолання дізартрії у дітей .
- •3.161. Стерта дизартрія. Загальна характеристика. Методика логопедичної роботи при стертій дизартрії.
- •3.162.. Етіологія алалії. Класифікація форм.
- •3.164.. Порівняльна характеристика моторної алалії з іншими мовленнєвими порушеннями (дислалією, дизартрією, сенсорною алалією). Основні діагностичні показники моторної алалії.
- •Диференційна діагностика моторної алалії та дизартрії.
- •3.167.Рівні знм за р.Є.Лєвіною. Загальна характеристика
- •3.168. Комплексний підхід до подолання знм у дітей дошкільного віку.
- •3.171. Методика подолання нерізко вираженого знм у молодших школярів
- •3.177. Класифікація дислексії. Критерії виділення форм дислексії, загальна характеристика форм.
- •3.178.Методика логопедичної роботи при дислексії.
- •3.181.Методика логопедичного обстеження дітей із порушеннями читання і письма (мета, провідні завдання, принципи, етапи, зміст).
- •3.182.Профілактика порушень писемного мовлення у дітей дошкільного віку.
- •3.184.Класифікація заїкання. Загальна характеристика форм.
- •3.186.Психолого-педагогічна характеристика дітей із неврозоподібної формою заїкання
- •3.188..Комплексні системи подолання заїкання у дітей дошкільного віку (н.А. Власової; є.Ф. Рау; н.А. Чевелєвої, с.А.Миронової).
- •3.190. Особливості організації надання логопедичної допомоги в Україні.
3.151..Особливості організації корекційно-розвивальної роботи з дітьми дошкільного віку із ффнм
Фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення - це порушення процесів формування звуковимовної системи мови у дітей з різними мовними розладами внаслідок дефектів сприйняття й вимови фонем.
В роботі по формуванню фонематичного сприйняття можна виділити наступні етапи:
I етап - впізнавання немовних звуків;
II етап - розрізнення висоти, сили, тембру голосу на матеріалі однакових звуків, слів, фраз;
III етап - розрізнення слів, близьких за своїм звуковим складом;
IV етап - диференціація складів;
V етап - диференціація фонем;
VI етап - розвиток навичок елементарного звукового аналізу.
Робота по формуванню фонематичного сприйняття починається з розвитку слухового уваги та слухової пам'яті. Невміння вслухатися в мову оточуючих є однією з причин неправильного звуковимови. Дитина повинна набути вміння порівнювати свою власну мову з мовленням оточуючих та контролювати свою вимову.
Робота по формуванню фонематичного сприйняття в самому початку здійснюється на матеріалі немовних звуків. В процесі спеціальних ігор і вправ у дітей розвивають здатність впізнавати і розрізняти немовні звуки.
Діти повинні в іграх навчитися розрізняти висоту, силу і тембр голосу, вслухаючись в одні і ті ж мовні звуки, звукосполучення, слова.Потім діти вчаться розрізняти слова, близькі за звуковим складом. Пізніше - вчаться розрізняти склади і потім вже фонеми рідної мови.
Завданням останнього етапу роботи є формування у дітей навичок елементарного звукового аналізу: вміння визначати кількість складів у слові; отхлопывать і відстукувати ритм слів різної складової структури; виділяти ударний склад; проводити аналіз голосних і приголосних звуків.
Основними завданнями корекційного навчання у старшій і підготовчої групах для дітей із ФФНМ в дитячому саду є:
Формування і розвиток слухової уваги, слухової пам'яті і фонематичного сприйняття.
Формування звуковимови. Формування навичок диференціації звуків. Формування складової структури слова і звуконаполняемости складу.
Формування звукослогового аналізу і синтезу слова. Розвиток лексики, граматичного ладу і зв'язного мовлення у відповідності з програмою навчання і виховання в дитячому садку. Підготовка до навчання грамоті (у старшій групі ФФНМ). Навчання читанню по складах в підготовчій групі ФФНМ.
Підготовка до навчання письма та навчання письма друкованими літерами (у підготовчій групі ФФНМ).
Пропедевтичне формування орфографічних знань і умінь (у підготовчій групі ФФНМ).
Корекційні завдання, що стоять перед вихователем групи ФФНМ.
При ведучій ролі логопеда у корекційному процесі з подолання ФФНМ у дітей корекційні завдання, що стоять перед вихователем логопедичної групи, важливі і тісно пов'язані з завданнями логопеда. Це:1) розвиток слухової уваги, слухової пам'яті і фонематичного сприйняття;2) вдосконалення артикуляційної, тонкої і загальної моторики при усуненні недостатності розвитку мовної моторики, освоєння артикуляційних вправ, що розвивають рухливість артикуляційного апарату;3) закріплення і автоматизація вимови поставлених логопедом звуків;4) закріплення, уточнення й активізація відпрацьованого логопедом лексичного матеріалу на заняттях з розвитку мовлення, інших заняттях, у режимних моментах;5) закріплення сформованих логопедом граматичних категорії;6) формування діалогічної та монологічної форм зв'язного мовлення;7) закріплення навику звукослогового аналізу і синтезу;8 ) закріплення навику читання;9) підготовка дітей до письма, формування графічних навичок;10) розвиток пам'яті, уваги, мислення.
Вирішення поставлених завдань здійснюється не лише на спеціально організованих заняттях логопеда і вихователя, але і протягом всього дня, коли дитина знаходиться в дошкільному закладі.
