- •Тема 4. Стилістичне використання морфологічнихї засобів підтема 1. Норми вживання форм іменника
- •3.1. Рід відмінюваних іменників
- •3.2. Рід невідмінюваних іменників
- •3.3. Рід і особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням і т.Д.
- •3.4. Особливості вживання відмінкових форм іменників
- •V. Родовий відмінок множини
- •Vі. Знахідний відмінок множини
- •Vіі. Орудний відмінок множини
- •Vііі . Місцевий відмінок множини
- •Підтема 2. Особливості вживання форм прикметників
- •4.1. Повні і короткі форми прикметників
- •4.2. Варіанти відмінкових форм прикметників
- •4.3. Ступені порівняння прикметників
- •4.4. Синоніміка прикметників і непрямих відмінків іменників
- •Підтема 3. Вживання форм займенників
- •5.1. Вживання особових займенників
- •5.2. Вживання зворотного і присвійних займенників
- •5.3. Вживання означальних, вказівних, неозначених, відносно-питальних займенників
- •Підтема 4. Вживання форм числівника
- •6.1. Відмінювання числівників
- •6.2. Синонімія числівників
- •6.3. Сполучення числівників з іменниками
- •6.3. Числівники як компоненти складних іменників і прикметників
- •Підтема 5. Особливості вживання форм дієслів
- •7.1. Дієвідміна слів дати, істи, відповісти, розповісти, бути
- •7.2. Давноминулий час і описова форма зі словами було, бувало
- •7.3. Наказовий спосіб
- •7.4. Віддієслівні іменники, дієслівні словосполуки
- •7.5. Дієслівні форми на -но, -то й пасивні дієприкметники
- •7.6. Числові особливості дієслова-присудка
- •7.7. Дієслова, що керують іменниками в певних відмінках
- •7.8. Дієприслівники
- •Підтема 6. Особливості вживання службових частин мови
- •8.1. Вживання прийменників
- •8.2. Синонімія прийменникових конструкцій
- •8.3. Відповідники конструкцій російської мови
- •Підтема 7. Синтаксичні норми української мови
- •9.1. Порядок слів у реченні
- •9.2. Координація підмета з присудком
8.2. Синонімія прийменникових конструкцій
1. Прийменники, що передають відношення мети.
Відношення мети виражають прийменники для, з метою, на предмет, задля, заради, ради, в ім’я. Нейтральний прийменник для є домінантою для цього синонімічного ряду, він вживається в усіх стилях мовлення. Прийменник з метою має відтінок книжності і використовується у науковому стилі. Для офіційно-ділового мовлення характерний прийменник на предмет. прийменники задля ради, заради, в ім’я, в інтересах реалізують відтінок присвяти, що обов’язково повинно враховуватися при їх використанні.
Із словами заходи на позначення мети вживаються прийменники щодо, до, для. Найширше використовуються конструкції з прийменниками щодо, до: заходи щодо зміцнення дисципліни, заходи до поліпшення умов праці. Сполучення іменника заходи з прийменником по не відповідає літературній мові.
До взаємозамінних належать такі конструкції: берегти на всякий випадок – берегти про всякий випадок, йти по гриби – йти за грибами, склянка для сметани – склянка на сметану.
2. Прийменники, що виражають причинові відношення.
Прийменник завдяки містить вказівку на причину, яка сприяє здійсненню чогось, прийменник через (і його просторічний синонім із-за) вказує на причину, що заважає здійсненню чогось. Отже, слід говорити: виконав завдання завдяки твоїй допомозі, зробив помилку через неуважність.
Для позначення причинових відношень з обмеженим колом іменників уживаються прийменники від, з: кричати від (з) болю, плакати з (від) радості; підскочити від (з) несподіванки тощо.
3. Прийменники, що виражають часові відношення.
Паралельно вживаються конструкції: на ту пору – в ту пору, за всіх часів – в усі часи, за давніх часів – у давні часи, під час війни – за часів війни, через два дні – за два дні.
Стилістично розрізняються конструкції: з дня народження – від дня народження, з дня заснування – від дня заснування. Перші з наведених конструкцій є нейтральними. Їх варіанти з прийменником від мають відтінок урочистості. Як нейтральна і розмовна розрізняються конструкції після вечері – по вечері.
4. Прийменники, що виражають просторові відношення.
Синонімічними зв’язками об’єднуються такі прийменники цієї групи: біля – коло – поряд (з) – поруч (з), край – кінець, обіч – збоку – побіч (розм.) – обік, напроти – навпроти – проти – супроти – насупроти (розм.), серед – посеред.
Нормативними є конструкції типу: їхати в місто – їхати до міста, йти в школу – йти до школи, завітати в музей – завітати до музею, мешкати по вулиці Франка – мешкати на вулиці Франка.
5. Прийменники, що передають відношення відповідності.
Розрізняються сферою вживання синоніми незважаючи на і попри. Прийменник попри використовується тільки в розмовному і художньому стилях. Його стилістично нейтральний синонім не має функціональних обмежень. Не відповідає сучасним нормам української мови вживання у ролі прийменника словосполучення не дивлячись. Це слово функціонує в українській мові тільки як дієприкметник.
6. Прийменники, що передають об’єктні відношення.
Синоніми стосовно, стосовно до, щодо мають тотожні значення. В усному мовленні, публіцистиці, художніх творах переважно вживається прийменник щодо. Прийменникам стосовно, стосовно до, що вирізняються відтінком книжності, надається перевага у науковому, офіційно-діловому мовленні.
