Типові помилки в координації підмета й присудка, в узгодженні означення:

1. Координація присудка не з підметом, вираженим загальним іменником, при якому є географічна чи умовна назва, а з цією назвою: З червня, о 21.10, на 640-му кілометрі автодороги Київ-Чоп вантажівка КрАЗ-256, що належить ремонтно-будівельній дільниці рівненського управління нафтопроводу "Дружба"зіткнувся з автомобілем ВАЗ-2107, який рухався у зустрічному напрямку (Тії. -1997. -№1); Місто Львів прикрасився до свята (РЛ. - 1997. - 22 серпня).

2. Поєднання присудка з підметом, вираженим невідмінюваним іменником іншомовного походження, без урахування особливостей визначення роду й числа іменника: Тріо "Крайня хата"намагалися бути схожими на тріо "Либідь "(МТ.-1998. - №3-4); Журі визначили переможців конкурсу (РЛ. - 1997.- 27 серпня).

3. Неправильна координація присудка з підметом-абревіатурою: 3 іншого боку, коли б він сам не звернувся до західного світу і не "здав"деталі, то ми ніколи так і не довідалися б, що замовником було КДБ (МГ. - 2000. - 13 січня).

4. Координація з підметом, вираженим займенником хто або що, присудка-дієслова не у формі третьої особи однини теперішнього часу: Багато хто із знайомих обминають його, цураються (ВЗ. - 1998. - 9 січня).

5. Порушення норм координації присудка-дієслова в минулому часі з підметами-займенниками хто, що: Що і хто уповноважило керівництво Львівської залізниці вирішувати замість Кабінету Міністрів та всіх міністрів-силовиків, яка саме допомога потрібна? (ТП. - 1998.-№3).

6. Координація присудка не з простим підметом, а з відокремленим членом речення, який ужито при ньому: Початок зустрічі, точніше, перші три хвилини гри, були за господарями (СП. - 1998. - №32); І ця цінність - сім 'я і родинні стосунки, - важливі для усіх наших читачів, якими б різними вони не були в повсякденному житті (СП. - 1997. -№52).

7. Уживання присудка у формі множини при підметі - особовому займенникові я, ти, він: Я з гуртом ентузіастів зібрали гроші й купили першу любительську відеокамеру (СП. - 1998.-№9).

8. Уживання присудка у формі множини при підметі-числівникові, який указує на приблизну кількість: Сьогодні містом їздять понад двісті маршруток, завдяки чому отримали роботу півтори тисячі чоловік (Д. - 1998. - 12 лютого).

9. Уживання присудка у формі множини при підметі, числова частина якого виражена іменником ряд, низка, частина, більшість, меншість тощо: Більшість підприємств простоюють (СП. - 1998. - №2).

10. Форма однини присудка при підметах, у яких друга частина багатоелементна, або при однорідних підметах, або тоді, коли присудок віддалений від підмета, чи тоді, коли присудки однорідні: Незважаючи на досягнутий раніше компроміс, частина депутатів від опозиційної Соціал-демократичної партії Німеччини, а також деякі представники Вільної демократичної партії Німеччини, які входять до правлячої коаліції, виступила проти закону про електронне прослуховування (ВЗ. - 1998. - 23 січня).

11. Форма множини присудка за наявності між однорідними підметами розділових сполучників: Іноді чиясь думка або жарт дарують новий погляд на проблеми (Т.-1998. -№7).

12. Неузгодження означення з означуваним словом: Саме через неї, рідненької, на Різдво відбулося найбільше нещасних випадків (СП. - 1998. - №1); Відповідно, його нове творіння аналітична програма '7 днів"-транслюватиме УТ-1 (СП. - 1997.-№51).

13. Розміщення постпозитивного звороту не одразу після іменника, який він пояснює: Пізнати його було неможливо. Тіло без голови і, як вважає місцевий судмедексперт, спеціально оброблений хімічними речовинами для того, щоб прискорити його розклад (ЛТ. - 2000. - 17 листопада).

14. Форма називного відмінка іменника-прикладки, що є назвою населеного пункту (крім складених назв), при означуваному слові – загальній назві у формі непрямого відмінка: 23 січня у Перемишлянський райвідділ міліції звернувся В., мешканець с. Болотня (СП. - 1998. - №3); У містечку Полоцьк мешкають її родичі з боку батька (СП. - 1998. - №6); Житель селища Зимної Води, що на Львівщині, Степан Іванович Волощуку 67 років зробив майже героїчний вчинок (Е. - 1998. №5).

15. Узгодження у відмінку назв планет, гір, островів, озер тощо та умовних назв-прикладок з означуваним словом-загальним іменником: Омолоджені інопланетянами пенсіонери-земляни з будинку престарілих вирішують відвідати свою рідну планету Землю (ТП. -1998. - №2).

4. Багатьом дієсловам властиве подвійне керування – безпосереднє (безприйменникове) й опосередковане (прийменникове). Тоді кожна конструкція передає інше значення: Довідався це. Довідався про це. Написав конспект. Написав у конспекті. Інколи керовані відмінки близькі за значенням, тобто йдеться про взаємозамінні, синонімічні конструкції 1 : Лист матері. Лист до матері. Передав тобі. Передав для тебе. Кинув спис. Кинув списом.

При цьому кожний відмінок уносить свої відтінки в зміст висловлювання: – Зн.в. без прийменника вказує на об'єкт дії, на її суть. – Зн.в. з прийменником указує на об'єкт, але тільки в цілому. – Зн.в. без прийменника вказує на об'єкт, що повністю зазнав певної дії; – М.в. з прийменником в (у) вказує на частковість. – Д.в. указує на безпосередність дії, на більше наближення предмета, ніж Р.в. з прийменником для. – Р.в. прийменником указує на опосередкованість дії, на віддаленість предмета. – Ор.в. указує на знаряддя дії тощо.

Загалом маємо такі значення відмінків (без прийменників), або ж семантико-синтаксичні, формально-синтаксичні й комунікативні їх функції:

Родовий відмінок. Первинними семантико-синтаксичними функціями Р.в. є суб'єктно-атрибутивна й об'єктно-атрибутивна .

Р.в. передає такі значення: родовий дати: розпочати першого вересня; родовий міри: кілограм яблук; родовий носія ознаки: глибина думки, свобода слова; родовий означальний: людина слова, сорочка білого кольору, родовий стосунку: автор репортажу, керівник колективу, мешканець містечка; родовий предикативний (виконує функцію іменної частини складеного присудка): Обличчя стало зеленого кольору; родовий належності: сукня Оленки, олівець студента; родовий сукупності: низка сторінок, сотня людей; родовий змісту: мета розгляду, передавання емоцій; родовий суб'єкта: мовлення тележурналіста, завивання вітру, родовий видалення (позбавлення): уникнути помилки; родовий мети: прагнути слави; родовий цілого складу (щодо нього означуване слово є частиною): коріння дерева; родовий ціни: вартий уваги; родовий частини (кількісний, розокремлювальний): з'їсти борщу, родовий тимчасовості користування: позич олівця.

Загалом І.Р.Вихованець уважає, що Р.в. спеціалізується на виконанні "формально-синтаксичної функції приіменникового сильнокерованого другорядного члена речення"² .

Давальний відмінок.

І.Р.Вихованець зауважує, що Д.в. виконує "первинну семантико-синтаксичну функцію адресата дії, первинну формально-синтаксичну функцію придієслівного напівслабкокерованого другорядного члена речення"³ .

Д.в. передає такі значення: • давальний адресата: телефонувати подрузі; • давальний непрямого об'єкта: заздрити славі; • давальний призначення: пам'ятник Франкові; • давальний об'єкта: відданість обов'язкові; • давальний суб'єкта: Степанові хотілося відпочити.

Знахідний відмінок. Первинною семантико-синтаксичною функцією знахідного є функція об'єкта дії процесу чи стану.

Зн.в. передає такі значення: • знахідний часу: працюватиме три місяці; • знахідний кількості: коштує одну гривню; • знахідний міри: лікується другий тиждень; • знахідний об'єкта: заточив олівець; • знахідний результату дії: насипати курган; • знахідний змісту: виголосив промову, • знахідний об'єктного суб'єкта (при формах на -но, -то): виконано завдання.

Орудний відмінок. Ор.в. виконує первинну інструментальну семантико-синтаксичну функцію, первинну формально-синтаксичну функцію придієслівного слабко-керованого другорядного члена речення.

Ор.в. передає такі значення: • орудний знаряддя й засобу дії: забивати молотком; • орудний об'єкта дії та стану: керує автомобілем, дивує красою; • орудний суб'єкта дії (виконавця дії): вітром зігнуте дерево; • орудний часу: працював тут роками; • орудний кількості (сукупності): їв їх десятками; • орудний способу дії: співати баритоном; • орудний обмеження (передає часткову сферу вияву ознаки): сильні духом, • орудний означальний: у кота вуха трикутником; • орудний напівпредикативний та предикативний: став студентом; • орудний ознаки (функціональний): його обрали головою зборів; • орудний шляху (просторовий): іти стежкою; • орудний змісту: цікавитися детективами; • орудний порівняння: вистрибував зайчиком.

Кличний відмінок не використовують як залежне слово в складі словосполучення, пов'язаного з керуванням як типом зв'язку між окремими компонентами. Тільки з прийменниками вживається місцевий відмінок.

Нерідко синонімічні дієслова вимагають від іменника різних відмінкових форм, різних прийменників: Бігти за ким?-доганяти кого? Пильнувати кого?- стежити за ким? Часом у реченні при кількох підпорядковувальних словах, що вимагають різних відмінків, стоїть один додаток. Це помилка: Богдан любить і завдячує своїй мамі багатьма успіхами.

Інколи кероване слово може вступати в подвійну залежність, тобто може залежати від різних слів у реченні, а це призводить до двозначності: Він повідомив про злочин прокурора.

Є істотні відмінності між керуванням в українській і в російській мовах

Наводимо правильні варіанти керування в українській мові: вживати чого і що, вибачати кому; відповідно до чого; властивий кому, чому; вчитися чого; глузувати з кого; дивуватися кому; доглядати кого, що; додержувати чого; докоряти кому; дорікати кому; дякувати кому; завдяки чому; зазнавати чого; запобігати чому; згідно з чим; зневажати кого; знущатися з кого; зраджувати кого, що; кепкувати з кого; набирати чого.