2. Дисфункційні сімейні структури.

Виділяють наступні дисфункціональні сімейні структури (О.В. Черніков), незбалансовані сімейні структури за шкалами близькості і гнучкості (ієрархії):

1) структури, що містять аутсайдерів, тобто людей із низьким соціометричним вибором. Наприклад, один з детей розглядається батьками як нелюбимий;

2) структура, яка стабілізується на основі дисфункції одного з членів сім'ї. Такі структури часто поляризовані за принципом: «здорові члени сім'ї» - «козел відпущення» або «хворий» член родини. Відзначимо, що «хворий» член сім'ї не обов'язково є аутсайдером. Досить часто, наприклад, дитина проявляє симптоми, щоб підтримати когось із батьків.

Окрім цього, сім'ю характеризують такі параметри; як дієздатність і активність. Дієздатність сім'ї може бути:

- обмеженою (в силу психосоматичних, вікових особливостей її члени не здатні самостійно заробляти засоби для існування і залучатися у систему соціальних відносин - пенсіонери, інваліди);

- тимчасово обмеженою (в силу психосоматичних вікові особливості лише тимчасово обмежують соціально-економічну самостїйність; наприклад, сім'ї, котрі переживають який-небудь вид соціальних катаклізмів, включаючи безробіття, котрі майть дітей, які не досягли працездатного віку, сім’ї інвалідів);

- необмеженою (члени сімї мають повний спектр можливостей залучатися до соціального простору і адаптуватися до мінливих умов; не носять характеру соціального катаклізму).

Активність сім'ї характеризує орієнтацію на нарощування і актуалізацію її ресурсів, тобто ступінь самозабезпечення та самодопомоги. Виділяють три види активності:

-власне активність (орієнтація на свої сили, висока мобільність, розвиток адаптаційних здібностей);

- обмежена активність;

- пасивність (орієнтація на утриманство, низька мобільність, нерозвиненість адаптаційних здібностей).

Мак-Мастерс, запропонував модель, яка орієнтує фахівців на вивчення шести аспектів функціонування сім'ї:

- здатність вирішувати проблеми,

- комунікації у сім'ї,

- сімейні ролі,

- афективна чуйність,

- афективна залученість,

- контроль над поведінкою.

Спробуємо розібратися, які типові «слабкі місця» сім'ї. Типовою є діагностична схема «трьохосьова класифікація проблемних сімей», розроблена американськими психотерапевтами В. Тзенк та Мак Дермотт. Порушення розвитку сім'ї (перша вісь) - це сукупність труднощів, відображають етапи розвитку будь-якої сім'ї. Порушення сімейних підсистем (друга вісь) - це дисфункція у подружніх стосунках, у підсистемах «батьки-діти», «брати-сестри». Порушення функціонування сімейної групи (третя вісь) - це порушення інтеграції у сім'ї її членів або порушення у взаємовідношеннях сім'ї з навколишнім світом. Таким чином, аналізується співвідношення сімейних проблем.