135. Поняття і ознаки промислового зразка

Промисловий зразок - це результат творчої діяльності людини, що спрямована на досягнення декоративності зовнішнього вигляду виробу. Промисловий зразок повинен задовольняти як естетичні так і ергономічні потреби споживачів, тобто бути виріб має бути зовнішньо привабливим і у той же час бути здатним виконати призначену йому функцію.

Зорова привабливість є одним з тих факторів, що впливають на рішення споживачів віддати перевагу якомусь одному продукту перед іншими. Це особливо важливо в тих випадках, коли в наявності на ринку мається широкий асортимент виробів, що виконують однакову функцію. У випадках, коли технічні характеристики різних виробів, що пропонуються різними виробниками, є порівняно однаковими, саме естетична привабливість буде визначати вибір споживача.

законом встановлені об’єкти, які не можуть бути промисловим зразком, а саме:

об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди;

друкована продукція як така;

об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо.

Промислові зразки можуть бути об'ємними (моделі), площинними (малюнок) чи комбінованими.

Об'ємні промислові зразки являють собою композицію, в основі якої лежить об'ємно-просторова структура. Наприклад, зовнішній вигляд меблів, машин, приладів і ін.

Площинні промислові зразки являють собою композицію, в основу якої лежить лінійно-графічне співвідношення елементів, що не може сприймаються візуально як об'ємне, наприклад, зовнішній вигляд килима, хустки, тканини й ін.

Комбіновані промислові зразки характеризуються загальними ознаками, властивим об'ємним і площин- ним зразкам. Наприклад, зовнішній вигляд інформаційної, виставочної конструкції, будівельної лицюваль- ної плитки й ін.

Естетичні і ергономічні особливості можуть виражатися, наприклад, у тому, що:

* забезпечено співпідпорядкованість частин, завдяки об'єднанню всіх ознак навколо головного, сприятливої послідовності сприйняття елементів композиції (для об'єкта, що має велику довжину,);

* забезпечено повну досяжність зони регулювання механізмів (для встановленого на автомобілі енергоагрегату);

* створено образ, що виражає силу і міць машини (для ескаватора);

* зоровий образ відбиває невиробничий, побутовий , спортивний характер машини (для садово-городнього міні-трактора, пасажирського автомобіля) і т.п.

Для характеристики художньо-конструкторських рішень виробів, що мають складну композицію, в основі якої лежить розвинена об'ємно-просторова структура (наприклад, верстат, мотоцикл, сільсько- господарська машина і т.п.), використовуються, зокрема наступні ознаки:

наявність композиційних елементів;

взаємне розташування елементів;

форма композиційних елементів.

Для характеристики художньо-конструкторських рішень виробів з моно блочною композицією (наприклад, телевізор, радіоприймач, щитовий прилад, скринька і т.п.), а також рішень, побудованих на співвідношеннях елементарних геометричних об’ємів (наприклад, меблевих секційних блоків), використо- вуються, зокрема, ознаки:

склад і розподіл композиційних елементів;

пластичне, графічне, кольорове і фактурне рішення цих елементів, що знаходяться, як правило, на фронтальній поверхні виробу.

Для характеристики художньо-конструкторських рішень, що мають площинну композицію (наприклад, тканини, килими, хустки і т.п.), використовуються зокрема, ознаки:

лінійно-графічне співвідношення елементів орнаменту;

колористичне рішення;

характер фактури (переплетення ниток тканини).

Для характеристики художньо-конструкторських рішень предметів одягу використовуються, зокрема, ознаки:

форма, що є об'ємною характеристикою моделі;

пропорції, що визначають співвідношення частин між собою;

силует, що є площинною характеристикою моделі;

ритм, що визначає розмірне чергування яких-небудь елементів;

деталі, тобто елементи, що накладаються на поверхню одягу на будь-якій її ділянці, їхня форма;

обробка, тобто елемент, що не має функціонального значення з погляду утилітарне застосування виробу, що грає декоративну роль у рішенні моделі, використання якого може бути одночасно технологічним прийомом (наприклад, обробка краю одягу, зміцнення з'єднуючого деталі шва і т.п.);

фурнітура (ґудзика, гачки і т.п.);

матеріал.

Для характеристики художньо-конструкторських рішень комплектів (наборів) виробів крім ознак, використовуваних для характеристики художньо-конструкторських рішень відповідних виробів, використовуються ознаки, що втілюють:

характер взаємодії частин;

співпідпорядкованість елементів;

пропорційний лад як самих вихідних елементів, так і всього комплекту (набору) у цілому.