3.1. Досвід педагога-організатора з організації та проведення виховних заходів в школі

Проводячи дослідно-експериментальну роботу з учнями Чистоводненської ЗОШ І-ІІ ступенів необхідно було довести наступну гіпотезу: розвиток творчих здібностей школярів залежить від рівня організації позанавчальної діяльності та методів залучення школярів до неї.

Дослідно-експериментальна робота з перевірки гіпотези складалася з констатуючого, формуючого і контрольного етапів експерименту. Базою дослідження стали учні 1 - 9 класів Чистоводненської ЗОШ І-ІІ ступенів.

Мета експерименту – дослідження розвитку творчих здібностей школярів в процесі реалізації виховних заходів в школі.

Завдання експерименту:

• проаналізувати систему виховної роботи школи та її спрямування на розвиток творчих здібностей школярів;

• вивчити та узагальнити методи організації творчої діяльності дітей;

• дослідити форми виховної роботи, спрямовані на розвиток та формування творчих здібностей дітей та підлітків.

В ході констатуючого експерименту було проведено анкетування учнів 5-7-х класів (38 молодших підлітків) з питань розвитку творчих здібностей шляхом залучення до позакласної та позашкільної роботи.

Анкета містила в собі 10 запитань на які учні мали дати відповіді.

Виходячи з бесід з дітьми та педагогами школи, аналізу результатів анкетування та продуктів творчої діяльності школярів, можна зробити висновок, що рівень творчості молодших школярів знаходиться на середньому рівні. Також слід відмітити, що декілька дітей є визнаними талантами школи – Нікулеско Марина та Пономаренко Наталя, учениці 7 класу. Більшість же школярів мало часу приділяють позакласній діяльності, а дуже багато проводять вдома біля комп’ютера. З цього випливає, що рівень творчої активності учнів 5 класу становить 30%; 6 класу – 40%; 7 класу – 15%; 8 класу – 45%.

Контрольний експеримент, який було проведено з учнями 6 та 7 класів дав наступні результати. Рівень творчої активності учнів 6 класу, що становив на початку констатуючого експерименту 30%, підвищився на 12%, в результаті контрольного експерименту рівень творчої активності учнів підвищився до 42%. Рівень творчої активності учнів 7 класу,що на початку констатуючого експерименту становив 45%, в результаті контрольного експерименту підвищився на 22%, і становить 67 %.

Формуючий експеримент включав в себе залучення молодших та старших підлітків до участі в групових та масових заходах творчого характеру. Для цього етапу експерименту були обрані учні 6 та 7 класів.

Відповідно виховного плану школи (Додаток 11) на грудень-лютий 2015 року було складено план формуючого експерименту з учнями 6 та 7 класів:

проведені групові заходи для учнів 6 та 7 класів, а саме:

- вікторина «Щасливий випадок» (Додаток 5),

• гра-подорож «Морські глибини» (Додаток 6),

• брейн-ринг «За здоровий спосіб життя» (Додаток 7),

• ігрова програма«На казковому полі» (Додаток 8),

• спортивні змагання «Нумо, хлопці!» (Додаток 9),

• Конкурс до дня закоханих «Мій зможе!» (Додаток 10) з участю старших підлітків.

Під час участі в цих програмах молодші школярі проявили творчість у виконанні завдань художнього, акторського, вокального та поетичного характеру. Основними прийомами, якими користувалися під час залучення школярів до участі в заходах, були гра, змагання, заохочення та інші.

В 7 класі було проведено такі групові заходи творчого характеру, як «Щасливий випадок», «За здоровий спосіб життя». В ході цих заходів та по їх закінченню було виявлено, що більшість учнів цього класу були більш зацікавлені в участі в брейн-ринзі «За здоровий спосіб життя», так як їх цікавили факти та докази; а також з’ясувалося, що недостатність знань з загальних областей не дозволила підліткам реалізувати свої очікування в вікторині «Щасливий випадок».

В порівнянні з проведеними груповими заходами творчого характеру та організованим проведенням спортивних змагань між командами учнів 6 та 7 класу, з’ясувалося, що спортивним змаганням учні цих класів надають більшу перевагу, ніж груповим заходам творчого характеру. Особливо цікавим для учнів були конкурси, що впливають на зміцнення фізичного здоров’я. Таке порівняння приводить нас до відповідного висновку, що учні більш ефективним вважають спортивні ігри, ніж творчі конкурси та вікторини.

Але окрім організованого проведення спортивних змагань «Веселі старти», учні також мали можливість взяти участь у масовому заході творчого характеру - в конкурсній програмі до дня Святого Валентина «Мій зможе!». Порівнюючи активність учнів у ході спортивних змагань та підготовку та участь у конкурсній програмі до дня Святого Валентина, з’ясувалося, що старші підлітки досить відповідально ставляться до підготовки масового заходу (допомагають в оформленні зали, підбору номерів художньої самодіяльності), беруть активну участь в конкурсах цього масового заходу, на що впливає гарна атмосфера від вболівальників, які підтримують учасників конкурсної програм.

Таким чином, можна сказати, що молодші та старші підлітки досить активно беруть участь в групових та масових заходах як спортивного, так і інтелектуального, творчого характеру. Слід відмітити, що особливо цікавим та пізнавальним для учнів є процес отримання певних знань з історії, культури, мистецтва, - особливо коли вони самі знаходять джерела інформації, тобто реалізують елементарну пошукову діяльність.

Таким чином, протягом формуючого експерименту було проведено 4 групових та 2 масових заходи за системою КТС (діти самі були ініціаторами, готували, проводили та аналізували заходи, даючи об’єктивну оцінку кожному учаснику).

Результати діагностичної роботи представлені в таблиці 1, діаграмі 3 (Додаток 11).

Як показує статистика (Додаток 12), більшість учнів відвідують шкільні гуртки, а саме: «Наше диво калинове» (15) , «Спортивне орієнтування» (16), рукодільний (10), «Юні ботаніки» (16), «Юний художник» (12). Окрім шкільних гуртків, учні також відвідують і позашкільні заклади, такі, як Будинок культури (3), сільська бібліотека (4).

Якщо уважно передивитись анкети, заповнені школярами, а їх заповнювали і дівчата, і хлопці, то хлопці більше, ніж дівчата відвідують спортивні секції. Дівчата надають перевагу гімнастиці та баскетболу, а хлопці – футболу, шашкам та гандболу.

Таким чином, беручи до уваги результати експерименту, можна сказати, що рівень творчої активності учнів залежить не лише від їхньої активної участі в заходах групового та масового характеру, а й від того, яким чином ведеться підготовка учнів до цих заходів з боку педагога-організатора, керівників гуртків, від кваліфікації педагогів та їх бажання досягти певних результатів. Ці досягнення виявляються в нагородженні грамотами, кубками та медалями. Команди Чистоводненської ЗОШ І-ІІ ступенів були нагороджені грамотами за:

• участь в природоохоронній пропаганді (номінація «Екологічна казка») 2011 р.

• ІІ місце в спартакіаді з футболу (юнаки) 2011 р.;

• І місце у конкурсі тематичних газет «Котигорошко» 2010 р.;

• ІІІ місце в номінації «Чисті роси» гурт «Перлина» 2012 р.;

• ІІІ місце в районному фестивалі-конкурсі «Молодь обирає здоров’я» -команда «Екологи» 2012 р.

Отже, по закінченню контрольного експерименту можемо сказати, що рівень творчої активності учнів щоразу підвищується. Найефективнішим відвідування шкільних та позашкільних гуртків є серед учнів 5-8 класів, а менш активним – в учнів молодшого шкільного віку та у старших підлітків. Дівчата в основному відвідують гуртки таких напрямків, як еколого-натуралістичний, художньо-естетичний, гуманітарний, а хлопці – науково-технічні, військово-патріотичні та оздоровчі.

Висновки

Проведене теоретичне і експериментальне дослідження, присвячене визначенню розвитку творчих здібностей дітей, дозволило розв’язати поставлені задачі і сформулювати основні результати дослідження. Для визначення напряму роботи по дослідженню організації діяльності учнів в позаурочний час молодшого, середнього і старшого шкільного віку і визначення його показників були використані наступні методи діагностики: анкетування, бесіда, спостереження, кількісний аналіз результатів досліджень, якісний аналіз результатів дослідження.

Основні поради щодо організації творчої діяльності школярів в позаурочний час:

• використання різноманітних форм та методів організації навчальної діяльності для актуалізації суб'єктивного досвіду учнів;

• створення атмосфери, що сприяє зацікавленості кожного учня в роботі колективу;

• стимулювання учнів до розмірковування, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;

• використання в процесі роботи дидактичного матеріалу, що дозволяє учню обирати найбільш прийнятні для нього види і форми роботи;

• оцінювання діяльності учня не тільки за кінцевим результатом, але й за процесом його досягнення;

• заохочення, намагання вихованця знаходити власні способи виконання завдань, аналізувати способи роботи інших учасників колективу у процесі заходу;

• створення таких педагогічних ситуацій спілкування , які дозволяють кожному вихованцю проявляти ініціативу;

• створення атмосфери, що сприятиме самовираженню.

Виявлення інтересів і здібностей дитини – справа дуже складна, але дані, які отримані в ході такої діагностичної роботи, надають педагогу можливість ознайомитися з первинною інформацією щодо спрямованості інтересів школярів та молоді. А це в свою чергу, дозволяє педагогу більш об’єктивно розглядати здібності та характер дитини з високим рівнем творчої активності. Під час вивчення спрямованості інтересів школярів та молоді слід враховувати той факт, що інтереси у більшості дітей диференційовані, не чітко та часто не досить стійкі. Але без отримання інформації щодо спрямованості інтересів дитини виховний процес стає не можливим.