58. Компетенційні спори

З прийняттям Верховною Радою України Кодексу адміністративного судочинства України законодавче закріплення порядку розгляду отримали компетенційні спори. Цим кодексом закріплено компетенцію адміністративних судів щодо вирішення, зокрема, спорів між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Отже, компетенція характеризується сукупністю закріплених юридично прав і обов’язків (повноважень) органів влади (органів державної влади та органів місцевого самоврядування), їхніх посадових осіб з приводу вимоги певної поведінки від фізичних і юридичних осіб та предметів відання, закріплених Конституцією України, законами України та підзаконними нормативними актами (компетенційними законодавчими актами).

Згідно зі змістом наукового коментарю до Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) компетенція суб’єктів владних повноважень перетинається внаслідок різного тлумачення законодавства. Виникнення компетенційного спору може бути результатом зловживань, що виявляються у формі привласнення повноважень або перевищення власних повноважень

Важливими особливостями досліджуваної категорії спорів є те, що позивачем та відповідачем виступають суб’єкти владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, та предметом такого спору може бути виключно питання, пов’язане з реалізацією управлінських повноважень.

60. Виборчі спори

У чому ж полягає саме поняття «виборчий спір». Такий спір характеризується як вияв суперечності між учасниками виборчого процесу, що виникає на підставі норм виборчого законодавства.

Передбачивши судовий захист, законодавець оскреслив предмет розгляду адміністративних судів, охопивши їх єдиним терміном „спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи референдумом”, як визначено у ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) [4]. Серед категорії цих „спорів” можна умовно виділити дві групи справ, які адміністративний судуповноважений розглядати:

1. спори у власному розумінні, які виникають з порушення виборчих прав;

2. справи, пов’язані з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення для виборчого процесу чи визнання статусу його суб’єктів.

Згідно із КАС України до першої групи належать:

• справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, членів цих комісій (ст. 172);

• справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, які порушують законодавство про вибори (ст. 174);

• справи щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу (ст. 175).

До другої групи справ потрібно зачислити такі:

• справи щодо уточнення списку виборців (ст. 173);

• справи щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України (ст. 176);

• справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів (ч 3 ст. 172).

Рішення у цих справах також мають різні юридичні наслідки, зокрема, у перших двох випадках - надання громадянину змоги реалізувати відповідні виборчі права; у третьому - безпосереднє встановлення юридичного факту, який водночас є підставою для припинення повноважень, наприклад, попереднього складу представницького органу (народних депутатів України).

Судове провадження в усіх цих справах ініціюється шляхом звернення до адміністративного суду суб’єкта виборчого процесу за захистом своїх прав, свобод чи законних інтересів або з проханням встановити юридичний факт. Згідно з принципом диспозитивності адміністративний суд, як і будь-який інший суд, позбавлений права ініціювати судовий розгляд справи.

Специфіка виборчих спорів зумовила необхідність встановити окреме провадження у таких справах, що відображено у ст. 176 - 179 КАС України.

Передбачивши судовий захист, законодавець оскреслив предмет розгляду адміністративних судів, охопивши їх єдиним терміном „спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи референдумом”, як визначено у ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) [4]. Серед категорії цих „спорів” можна умовно виділити дві групи справ, які адміністративний судуповноважений розглядати:

3. спори у власному розумінні, які виникають з порушення виборчих прав;

4. справи, пов’язані з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення для виборчого процесу чи визнання статусу його суб’єктів.

Згідно із КАС України до першої групи належать:

• справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, членів цих комісій (ст. 172);

• справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, які порушують законодавство про вибори (ст. 174);

• справи щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу (ст. 175).

До другої групи справ потрібно зачислити такі:

• справи щодо уточнення списку виборців (ст. 173);

• справи щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України (ст. 176);

• справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів (ч 3 ст. 172).

Рішення у цих справах також мають різні юридичні наслідки, зокрема, у перших двох випадках - надання громадянину змоги реалізувати відповідні виборчі права; у третьому - безпосереднє встановлення юридичного факту, який водночас є підставою для припинення повноважень, наприклад, попереднього складу представницького органу (народних депутатів України).

Судове провадження в усіх цих справах ініціюється шляхом звернення до адміністративного суду суб’єкта виборчого процесу за захистом своїх прав, свобод чи законних інтересів або з проханням встановити юридичний факт. Згідно з принципом диспозитивності адміністративний суд, як і будь-який інший суд, позбавлений права ініціювати судовий розгляд справи.

Специфіка виборчих спорів зумовила необхідність встановити окреме провадження у таких справах, що відображено у ст. 176 - 179 КАС України.