5. Одержання ацетилену.

Загальний спосіб добування алкінів — відщеплення двох молекул галогеноводню від дигалогеналканів, які містять два атоми галогену або в сусідніх, або в одного атома Карбону, під дією спиртового розчину лугу:

СН₂Вr – СН₂Вr + 2КОН_{(спирт. розчин)} → НС≡СН + 2КВr + 2Н₂О

СН₃–СВr₂–СН₃ + 2КОН_{(спирт. розчин)} → СН≡С–СН₃ + 2КВr + 2Н₂O

Гомологи ацетилену можна також добувати, діючи галогеналканами на солі ацетиленових вуглеводнів (ацетиленіди):

CH₃–C≡CNa + Br–R → CH₃–C≡C–R + NaBr

У промисловості ацетилен добувають шляхом високотемпературного крекінгу метану:

2СН₄ → СН≡СН + 3Н₂

або його найближчих гомологів – етану й пропану, причому в цьому разі ацетилен утворюється при більш низьких температурах –1200°С:

С₂Н₆ → С₂Н₂ + 2Н₂

2С₃Н₈ → 3С₂Н₂ + 5Н₂

Сировиною в цих способах є природний газ або нафта.

У лабораторних умовах ацетилен добувають гідролізом кальцій карбіду:

СаС₂ + 2Н₂О = Са(ОН)₂ + С₂Н₂↑

6. Застосування алкінів.

Ще не давно ацетилен застосовували майже виключно як пальне у газовому зварюванні і різанні металів. Тепер його дедалі більше використовують для синтезу різних органічних сполук. Багато ацетилену використовують для виробництва синтетичної оцтової кислоти, для утворення хлористого вінілу, з якого полімеризацією добувають поліхлорвініл (полівінілхлорид), який широко використовують для ізоляції проводів, виготовлення плащів, плівки, штучної шкіри, труб.

Ацетилен є вихідною сировиною для добування інших полімерів, з яких виготовляють пластмаси, каучук і синтетичні волокна.

5