2. Фактори ризику ожиріння та його профілактика

У наш час суттєво змінились умови праці та побуту людей, що призводить до виникнення захворювань внаслідок нераціонального харчування та гіподинамії. Такі захворювання особливо поширені серед населення економічно розвинутих країн. Серед них ведуче місце посідає ожиріння, яке називають хворобою XX століття. Згідно зі статистикою американських страхових компаній, середня тривалість життя хворих на ожиріння скорочується на 10-12 років. На грунті ожиріння розвиваються та ускладнюють його перебіг такі захворювання, як ішемічна хвороба серця та атеросклероз, цукровий діабет, жовчно-кам'яна хвороба, подагра тощо.

2.1. Фактори ризику ожиріння та його профілактика

Ожиріння - це хвороба, що пов'язана з надмірним накопиченням в організмі людини жиру.

Причинами ожиріння є:

• надмірне вживання висококалорійних продуктів;

• зниження фізичної активності;

• спадкова схильність (до ожиріння в більшій мірі схильні жінки. З кожних 100 осіб з ожирінням 32 чоловіка і 68 жінок);

• низький основний обмін (2-3% випадків ожиріння пов‘язане із захворюваннями обмінного або гормонального характеру)

Нормальною вважають таку масу тіла людини, яка не відхиляється від показника ідеальної маси більш як ±5%. Перевищення ідеальної маси тіла на 6% свідчить про надмірну масу тіла. У хворих на ожиріння І ступеня фактична маса тіла перевищує ідеальну на 15-29%, II ступеня - на 30-49%, III ступеня - на 50-99%, ІV ступеня - на 100% і більше.

Нині існує два розповсюджені методи для визначення надмірної маси тіла. Індекс Брока (нормальна маса тіла) розраховують так (для чоловіків): від значення зросту слід відняти 100 (приклад: зріст 175 см – 100 = 75 кг – нормальна маса тіла). Для жінок додатково потрібно відняти 10%.

Індекс маси тіла (Bodi Mass Index = ВМІ) (ІМТ) – це відношення маси тіла людини до квадрату її зросту. ІМТ співвідноситься з масою жиру тіла. Щоб класифікувати ожиріння, можна застосовувати обидва методи.

Надмірна маса тіла може зашкодити організму людини. Може бути механічно обмежена функція легенів (задишка, швидка втомлюваність); велике навантаження припадає на серцево-судинну систему, створюються сприятливі умови для виникнення серцево-судинних ризиків, таких як гіпертонія, інфаркт міокарда або апоплексія, прискорюється виникнення цукрового діабету.

Основними факторами розвитку ожиріння є:

• надмірне вживання легкозасвоюваних вуглеводів, які в організмі переходять в жир. Жир в організмі людини значно швидше синтезується з глюкози і сахарози, ніж з крохмалю і глікогену.

• нерегулярне вживання їжі 2-3 рази на день, особливо тоді, коли найбільша кількість продуктів харчування припадає на другу половину дня.

Процеси розпаду та синтезу жирів мають певний добовий ритм. Протягом 10-12 денних годин переважає окислення жирів, а з 18-20 год до ранку - їх їжа, що надходить в організм після 18-20 год, особливо вуглеводи майже повністю відкладається у вигляді жиру, що спричиняє розвиток ожиріння.