IV.Групи ризику
Аналізуючи отриманні данні можна зробити висновок, що діти від 4 до 14 років складають групу ризику
V.Гіпотези щодо чинників ризику
Основною причиною такої високої захворюваності в даній віковій категорії вважається відвідування дітьми навчальних закладів, де створюються сприятливі умови для передачі збудників.
VI.Загальний висновок
Аналізуючи данні даного дослідження можна зробити висновок, що захворюваність на менінгококову інфекцію в Україні стабільна з тенденцією до зниження. Це пояснюється незначною зміною вірулентності збудника, сприятливості популяції до нього, його невисока стійкість у навколишньому середовищі, високим рівнем проведення протиепідемічних заходів в осередках (дезінфекція, ізоляція хворих, бактеріологічне обстеження контактних та реконвалесцентів, хіміопрофілактика), веденням санітарно-гігієнічної просвітньої роботи, активне виявлення носіїв серед декретованого населення.
Відсутня багаторічна циклічність захворюваності на менінгококову інфекцію, що можна пояснити невеликою кореляцією з матеріальним становищем суспільства та його санітарною освітою.
Річна сезонність в літньо–осінній період свідчить про зв’язок захворюваності з температурою навколишнього середовища (збудник нестійкий в навколишньому середовищі) та циркуляцією в колективах.
Найчастіше уражаються діти від народження до 14 років. Досить важливо відокремити колективи ризику, до яких належать діти, що відвідують навчальні заклади. З них найбільша уразливість спостерігається серед дошкільнят. Причиною чого є недотримання гігієнічних норм та недорозвиненість імунної системи дитячого організму.
VII.Рекомендації
Профілактика менінгококової інфекції зводиться до підвищення санітарної освіти населення, особливо дітей, підлітків та молоді, навчання молодих батьків привчати дітей до дотримання елементарних гігієнічних норм, оберігати дітей від негативних впливів навколишнього середовища, що можуть знизити імунологічну резистентність до інфекцій, зміцнювати захисну систему організму (наприклад, загартовування).
Потрібно покращити забезпеченість дитячого населення відповідними медичними кадрами (дільничні педіатри, інфекціоністи), посилити моніторинг населення щодо менінгококового носійства (обов’язкові медогляди населення, а в першу чергу молодих батьків та дітей дошкільного віку, із взяттям мазків з носоглотки).
Також важливо пильно контролювати дотримання санітарно–гігієнічного режиму в дитячих дошкільних закладах, школах.
Використана література
Ж.І. Возіанова „Інфекційні і паразитарні хвороби” К- „Здоров`я” 2003
В.Д. Беляков „Эпидемиология” –„Медицина” М. 1989
каф. епідеміології „епідеміологічний метод дослідження” К. 2003
К.М. Синяк „Епідеміологія” „Здоров`я” К. 1998
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’ЯУКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
КАФЕДРА ЕПІДЕМІОЛОГІЇ
Завідувач кафедри : професор Колеснікова І.П.
Викладач : асистент Маківська А.П.
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЗАХВОРЮВАНОСТІ
В УКРАЇНІ НА МЕНІНГОКОКОВУ ІНФЕКЦІЮ
Виконав: студент 5 курсу ,
І мед. факультету , 10 групи
Рукін Є.В.
Київ - 2015