Розподіленість термінів у категоричних судженнях

У залежності від співвідношення обсягів S і Р категоричних суджень їх (тобто, S і Р) поділяють на розподілені і нерозподілені.

Термін (S або P) вважається розподіленим, якщо він узятий у повному обсязі (якщо його обсяг повніс­тю включається або повністю виключається з обсягу іншого терміна. Позначається S+, Р+.

Термін (S або P) вважається нерозподіленим, якщо він узятий у неповному обсязі (якщо його обсяг част­ково включається або частково виключається з обсягу іншого терміна. Позначається S-, Р-.

Розподіленість (нерозподіленість) термінів залежить від типу (АЕІО) категоричних суджень, а саме:

• У A(SP) S, як правило, розподілений, а Р – нерозподілений. Наприклад, «Будь-яке дерево - рослина».

Виключення – якщо S і Р мають однакові обсяги, то Р також розподілений. Наприклад, «Всі квадрати – прямокутні ромби».

• У Е(SP) і S, і Р завжди розподілені.

Наприклад, «Жодний мусульманин не є католиком».

• У І(SP) і S, і Р, як правило, не розподілені. Наприклад, «Деякі студенти - відмінники».

Виключення – якщо обсяг S більше обсягу Р, то Р розподілений. Наприклад, «Деякі юристи є адвокатами».

• У О(SP) S не розподілений, а Р розподілений.

Наприклад, «Багато студентів не є відмінниками».

Отже, S завжди розподілений у загальних судженнях і нероз­поділений у часткових; Р завжди розподілений у заперечних су­дженнях, а в стверджувальних він буде розподіленим за умови, що P≤S.

Cлайд 9

Логічні відношення між категоричними судженнями

Категоричні судження поділяються на:
Порівнювані - що мають однакові терміни (S, Р) і відрізняються за якістю та кількістю (А, Е, І, О) Наприклад: - «Будь-який злочин є суспільно небезпечним діянням»; - «Жоден злочин не є суспільно небезпечним діянням»; - «Деякі злочини є суспільно небезпечними діяннями»; - «Деякі злочини не є суспільно небезпечними діяннями»		Непорівнювані - що мають різні терміни (S, Р). Наприклад: - «Усі студенти-філологи вивчають логіку»; - «Деякі військові не є морськими офіцерами».
У логічних відношеннях знаходяться тільки порівнювані суджен­ня, які поділяються на:
Сумісні - які можуть бути одночасно істинни­ми, але не можуть бути одночасно хибними.	Несумісні - які не можуть бути одночасно істин­ними
Між сумісними судженнями існують такі логічні відношення: під­порядкування (субординація) - між А та І, Е та О. часткова сумісність (субконтрарність) – між І та О. повна суміс­ність (еквівалентність).
Між несумісними судженнями існують такі логічні відношення: 1) протилежності (контрарності) – між А та Е. 2) суперечності (контрадикторності) – між А та О, Е та І.

Слайд 10