Вихідні дані показників

№	Р	В	Тim	А		№	Р	В	Тim	А
1	120	20	5	10		16	145	20	5	10
2	125	23	6	11		17	150	23	6	11
3	130	30	7	12		18	155	30	7	12
4	135	35	8	13		19	135	35	8	13
5	140	40	9	14		20	140	40	9	14
6	145	20	10	15		21	145	20	10	15
7	150	23	11	10		22	150	23	11	10
8	155	30	12	11		23	155	30	12	11
9	135	35	7	12		24	125	35	7	12
10	140	40	8	13		25	130	40	8	13
11	145	20	9	14		26	120	20	9	14
12	150	23	10	15		27	125	23	10	15
13	155	30	11	13		28	130	30	11	12
14	125	35	12	14		29	135	35	12	13
15	130	40	6	15		30	140	40	6	14

3. Розрахувати ефективну ставку імпортного тарифу, якщо ставка азербайджанського імпортного тарифу на іноземні килими складає Тn %, на вовну – Т_im%. Вартість вовни складає А % вартості килиму. Розрахуємо ефективний рівень тарифу 1) за вказаних умов; 2) якщо імпортне мито на готові килими зросте до 30%; 3) якщо мито на вовну збільшиться до 10%; 4) якщо мито на килими скоротиться до 15%; 5) якщо мито на вовну скоротиться до 0,1% (табл. 4.3).

Таблиця 4.3

Вихідні дані показників

№	Тn	Тim	А		№	Тn	Тim	А
1	18	1	15		16	20	1	18
2	19	2	16		17	21	2	19
3	20	3	17		18	22	3	20
4	21	4	18		19	23	4	15
5	22	5	19		20	24	5	16
6	23	1	20		21	25	1	17
7	24	2	15		22	20	2	18
8	25	3	16		23	21	3	19
9	18	4	17		24	22	4	20
10	19	5	18		25	23	5	15
11	20	1	19		26	24	1	16
12	21	2	20		27	25	2	17
13	22	3	18		28	18	3	18
14	23	4	19		29	19	4	20
15	24	5	20		30	20	5	15

4. Розрахувати ефективний рівень митного захисту за умови, що Росія вводить (N+7) % імпортне мито на автомобільні колеса та 0% на імпортну гуму. Молдова вводить (N+2) % на гуму та 0% на колеса. Ціна колеса для авто – 700 дол. США, а гуми – 300 дол. США. (N – порядковий номер студента у журналі)

5. Проаналізуйте наступні розрахунково-аналітичні завдання, пральна машина коштує в Україні 430 дол. США, у Латвії – 370 дол. США, у Росії 330 дол. США. Зовніш­ня торгівля України не впливає на світовий рівень цін побутової техніки.

а) В Україні вводиться 100-відсотковий адвалорний тариф на імпорт пральних машин із Росії та Латвії. Чи буде Україна продовжувати імпортувати пральні машини?

б) Якщо після цього Україна приєднається до Євразійського Союзу, чи буде вона сама виробляти пральні машини або імпортуватиме їх?

в) Який ефект – створення торгівлі чи відхилення торгівлі – виникає при приєднанні України до Євразійського Союзу?

г) Припустимо тепер, що в Україні вводиться 40-відсотковий а не 100-відсотковий адвалорний тариф на імпорт пральних машин із Росії та Латвії. Чи буде Україна продовжувати їх імпортувати?

д) Після підписання договору «Про Європейську асоціацію» між Україною та країнами ЄС, чи буди вона продовжувати виробляти пральні машини або імпортуватиме їх?

І. Митна вартість та акцизний збір. Мито – обов’язків внесок, який стягується митними органами України при ввезенні товарів на митну територію країни або вивезенні товару з цієї території та який є невід'ємною умовою такого ввезення та вивезення. Митна територія – територія, на яку розповсюджується юрисдикція митних органів у сфері регулювання митної справи. Митний тариф – це зведення ставок мита, що застосовуються до товарів, які переміщуються через митний кордон та систематизація відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності. Товари, що ввозяться на митну територію України, в більшості випадків підлягають оподаткуванню податком на додану вартість (20%) незалежно від того, є імпортер платником ПДВ чи ні. Базою для нарахування ПДВ є митна вартість товару, сума сплаченого акцизного збору та ввізного мита. Митні збори до бази оподаткування ПДВ не включаються.

Митна вартість імпортного товару – це фактурна вартість товару, визначена в національній валюті шляхом перерахунку суми в іноземній валюті за курсом НБУ на дату імпорту. В світовій торгівлі цінові знижки досить поширені, їх загальний рівень досягає 50% від первісних цін, а по окремих видах товарів та послуг можуть бути і вище. У разі неможливості визначення митної вартості товарів на підставі поданих документів та у разі явної невідповідності заявленої митної вартості товарів митній вартості, яка міститься в базі даних цінової інформації Державної митної служби, митна вартість визначається на підставі цін на ідентичні товари, які діють у провідних країнах-експортерах.

Митна вартість імпортованих товарів визначається шляхом перерахунку скоригованої фактурної вартості по документах постачальника за курсом НБУ на дату подання ввізної вантажної митної декларації. При визначенні митної вартості в розрахунок береться вартість товарів з урахуванням витрат на його транспортування до митного кордону України. Митна вартість експортного товару – це фактурна вартість в перерахунку за курсом НБУ на дату подання вантажної митної декларації з урахуванням транспортних витрат до митної території України. Це сума, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону держави (тобто коли виконано всі належні формальності щодо ввезення товару в країну чи його вивезення з неї).

До митної вартості товару включають ціну товару, зазначену в рахунку-фактурі іноземного контрагента, а також наступні фактичні витрати (якщо їх не враховано в рахунку-фактурі): витрати на транспортування, навантаження, розвантаження, переміщення та страхування до пункту перетину митного кордону комісійні та брокерські витрати на час проведення митного та інших видів оформлення в інших державах на шляху перевезення товару; плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що відноситься до цього товару і має бути оплачена імпортером або експортером прямо або опосередковано як умова їх ввезення (вивезення). Облікова вартість імпортного товару складається з фактурної вартості, витрат в іноземній валюті з доставки товару, сплачених митного збору, мита та акцизного збору.

Розглянемо на прикладі, розрахуємо митну вартість товару та нарахування митних платежів методом додавання, а саме сукупні витрати експортера, що пов’язані із нарахуванням митної вартості. Загальна ціна продовольчого товару за контрактом становить 150 тис. дол. США.; імпортне мито – 10%; митні збори – 0,5% від суми контракту; ставка акцизу – 15%; ПДВ – 20%; вартість транспортування до кордону становить 1000 дол. США, від кордону до пункту призначення імпортера в Україні – 800 дол. США. Базисні мови постачання – франко-завод (Інкотермс – 2010). Всі платежі на митниці сплачуються у національній валюті. Курс валюти – 1 дол. США / 32 грн.

Митна вартість (МВ) = 150000 + 1000 = 151000 дол. США

МВ = 151000 * 32 = 4832000 грн.

Мито (МТ) = 4832000 * 10% / 100% = 483200 грн.

Митні збори (Мз) = 483200 * 0,005 = 2416 грн.

Акцизний збір (Аз) = (МВ + Мт + Мз) * А / 100% = (4832000 + 483200 + 2416) * 0,15 = 797642,4 грн.

Сума ПДВ (Ан) = [(МВ + Мт + Мз + Аз) * Н] * 100% = (4832000 + 483200 + 2416 + 797642,4) * 0,2 = 1223051,6 грн.

Витрати експортера = МВ + МТ + Мз + Аз + Ан + витрати від кордону до місця призначення:

Век = 4832000 + 483200 + 2416 + 797642,4 + 1223051,6 + 800 * 32 = 7363910 грн.

Розглянемо наступний приклад, розрахуємо максимальну ціну текстильного товару, яку фірма може заплатити своїм постачальникам (у розрахунку на одну одиницю), а саме митну вартість товару та нарахування митних платежів методом віднімання. Фірма-посередник планує здійснити імпортну поставку тектильного товару в Україну. Максимальна ціна на внутрішньому ринку становить 120 дол. США; торгівельна націнка – 40%; витрати на транспортування від постачальника до кордону – 5 дол. США, від кордону до пункту призначення (імпортера) – 3 дол. США; ПДВ – 20%; Ставка акцизу – 15%; імпортне мито – 10%; митні збори – 0,5%.

120 дол. США – 140% (оскільки дана ціна включає торгівельну націнку)

х = 100%,

Ціна товару без націнки становить:

120 * 100 / 140 = 85,71 дол. США

Ціна без внутрішнього транспортування становить:

85,71 – 3 = 82,71 дол. США

82,71 дол. США – 120% (дана ціна включає ПДВ)

х = 100%,

Ціна без ПДВ становить:

82,71 * 100 / 120 = 68,93 дол. США

68,93 дол. США – 115% (дана ціна включає ставку акцизу)

х = 100%,

Ціна без акцизу становить:

68,93 * 100 / 115 = 59,94 дол. США

59,94 дол. США – 110,5% (дана ціна включає мито і митні збори)

х = 100%,

Ціна без мита і митних зборів становить:

59,94 * 100 / 110,5 = 54,24 дол. США

Ціна без траспортних витрат до кордону становить:

54,24 – 5 = 49,24 дол. США

ІІ. Ефективна ставка імпортного тарифу. Імпортний митний тариф – це центральний інструмент митно-тарифного регулювання ЗЕД. Разом з податковою системою митний тариф регулює внутрішній економічний клімат у країні (ціни, прибуток, рентабельність діяльності підприємств, стан національної валюти). Головна конструкція митного тарифу – це його товарна номенклатура, методологія визначення митної вартості товарів і стягування мита, механізм їхнього введення, зміни або скасування, правила визначення країни походження товару, норми, що визначають межі дії виконавчої влади в галузі митного регулювання. Активна частина митного тарифу – це ставки мита, що є за своїм характером податком за право ввозу іноземного товару.

Введення імпортного тарифу для захисту національних виробників, що несуть збитки через наплив більш дешевого товару, впливає на економіку як малої, так і великої країни. Країна вважається малою, якщо зміна попиту з її боку на імпортні товари не призводить до зміни світових цін, і великою – якщо зміна попиту на імпортні товари спричинює зміну світових цін. Отже, при введенні імпортного тарифу малою країною світові ціни не змінюються, і її умови торгівлі не настільки поліпшуються, щоб компенсувати негативний вплив тарифу на економіку. Наслідки введення імпортного тарифу великою країною, майже такі самі, як і в малої країни. Однак він викликає зниження рівня світових цін та здешевлення імпорту.

Імпортний тариф, введений великою країною, не тільки захищає ринок від іноземної конкуренції, але є засобом поліпшення своїх умов торгівлі з зовнішнім світом. Тому якщо вона обмежує свій імпорт ввізними тарифами, то це істотно знижує сукупний попит на даний товар. Внаслідок цього продавці товару змушені знижувати ціни. При незмінному рівні цін на експортні товари і зниженні цін на імпортні товари умови торгівлі країни поліпшуються. Введення імпортного тарифу приведе до позитивних результатів тільки в тому випадку, якщо вони не будуть перекриті негативними економічними втратами для країни через його нарахування. Іншими словами, позитивний ефект тарифу досягається у випадку, якщо ефект умов торгівлі у вартісному вираженні більший, ніж сума втрат, що виникають у результаті меншої ефективності внутрішнього виробництва порівняно зі світовим і скорочення внутрішнього споживання товару.

При введенні тарифу великою країною обсяг її торгівлі знижується, але умови торгівлі поліпшуються. Однак, з одного боку, зменшення обсягу торгівлі призводить до зниження добробуту країни, а, з другого поліпшення умов торгівлі викликає підвищення добробуту країни. Тому виникає проблема знаходження оптимального рівня тарифу. Оптимальним тарифом є така тарифна ставка, яка забезпечує максимальну вигоду від поліпшення умов торгівлі за мінусом негативного ефекту внаслідок скорочення обсягів торгівлі.

Ефективна ставка імпортного тарифу розраховується наступним чином:

Те = Тn – А * Тім / 1 – А,

де Те – ефективний рівень митного захисту;

Тn – номінальна ставка тарифу на кінцеву продукцію;

Т_im – номінальна ставка тарифу на імпортовані частини і компоненти;

А – частка вартості імпортованих компонентів у вартості кінцевого продукту.

Розглянемо наступний приклад, ставка російського імпортного тарифу на іноземне взуття складає 25%, на шкіру – 5%. Вартість шкіри складає 20% вартості взуття. Розрахуємо ефективну ставку імпортного тарифу 1) за вказаних умов; 2) якщо імпортне мито на готове взуття зросте до 40%; 3) якщо мито на шкіру збільшиться до 10%; 4) якщо мито на взуття скоротиться до 15%; 5) якщо мито на шкіру скоротиться до 0,5%.

1) Те = (0,25 – 0,2 х 0,05) / (1 – 0,2) = 0,30 або 30%:

2) Те = (0,4 – 0,2 х 0,05) / (1 – 0,2) = 0,4875 або 48,75%

При збільшенні номінальної ставки на готову взуттєву продукцію ефективна ставка також збільшується;

3) Те = (0,25 – 0,2 х 0,1) / (1 – 0,2) = 0,2875 або 28,75%

При збільшенні номінальної ставки на проміжну взуттєву продукцію (шкіру) ефективна ставка скорочується;

4) Те = (0,15 – 0,2 х 0,05) / (1 – 0,2) = 0,175 або 17,5%

При скороченні номінальної ставки на готову взуттєву продукцію ефективна ставка також скорочується;

5) Те = (0,25 – 0,2 х 0,005) / (1 – 0,2) = 0,3112 або 31,12%

При скороченні номінальної ставки на проміжну взуттєву продукцію (шкіру) ефективна ставка збільшується.

Розглянемо наступний приклад, розрахуємо ефективний рівень митного захисту за умови, що Китай вводить 15% імпортне мито на готові автомобілі та 0% на імпортні комплектуючі. Японія вводить 10% на комплектуючі та 0% на авто. Ціна готових авто 24 тис. дол. США, а комплектуючих 15 тис. дол. США.

А = 15000 / 24000 = 0,63

Ефективна ставка імпортного тарифу для Китаю становить:

Те = (15 – 0 * 0,63) / (1 – 0,63) = 40,54%

Ставка імпортного тарифу для Японії становить:

Те = (0 – 10 * 0,63) / (1 – 0,63) = -17,03%

Отже, Китай здійснює ефективний захист вітчизняних виробників автомобілів.

ІІІ. Адвалорний тариф – митний тариф, відповідно до якого ставки митних зборів встановлюються у відсотках від митної вартості товару, або величина якого визначається як фіксована частка вартості імпортованого товару. Застосування адвалорних мит веде до збільшення митних зборів при зростанні світових цін на високотехнологічну продукцію з великим ступенем обробки. Позитивною стороною адвалорних мит є те, що вони підтримують однаковий рівень захисту внутрішнього ринку незалежно від коливання цін на товар, змінюються тільки доходи бюджету.

Негативною стороною адвалорного мита є те, що воно передбачає необхідність митної оцінки товару з метою оподаткування митом. Оскільки ціна товару може коливатись під впливом багатьох економічних (обмінний курс, процентна ставка тощо) та адміністративних (митне регулювання, вибір методики визначення митної вартості товару) чинників, застосування цього мита пов’язане із суб’єктивністю оцінок, що може потягнути за собою зловживання як з боку митників, так і з боку власників товару. З метою зменшення мита імпортер може занизити вартість товару. З іншого боку, митні органі можуть завищити вартість імпорту, оскільки в цьому випадку збільшується доходи держави.

Розглянемо на прикладі, тракторний двигун коштує в Україні 3500 дол. США, у Чехії – 3000 дол. США, у Росії 2500 дол. США. Зовніш­ня торгівля України не впливає на світовий рівень цін сільськогосподарської техніки. Проаналізуємо наступні ситуації:

1. В Україні вводиться 100-відсотковий адвалорний тариф на імпорт двигунів із Росії та Чехії. Чи буде Україна продовжувати імпортувати тракторні двигуни? Ні, оскільки з урахуванням тарифу, ціна тракторного двигуна, імпортованого з Росії, становить 5000 дол. США, а з Чехії – 6000 дол. США, що значно більше вартості тракторних двигунів, які виготовлені в Україні.

2. Якщо після цього Україна приєднається до Євразійського Союзу, чи буде вона сама виробляти тракторні двигуни або імпортуватиме їх? Україна буде імпортувати двигуни з Росії за ціною 2500 дол. США, власне виробництво припинить та відмовиться від імпорту тракторних двигунів з Чехії, які у зв’язку з тарифом коштуватимуть 6000 дол. США.

3. Який ефект – створення торгівлі чи відхилення торгівлі – виникає при приєднанні України до Євразійського Союзу? Виникає ефект створення торгівлі, оскільки менш ефективне внутрішнє виробництво тракторних двигунів України заміщується більш ефективним імпортом з Росії, якого до того не було.

4. Припустимо тепер, що в Україні вводиться 30-відсотковий а не 100-відсотковий адвалорний тариф на імпорт тракторних двигунів із Росії та Чехії. Чи буде Україна продовжувати імпортувати двигуни? Так, оскільки з урахуванням тарифу ціна двигуна, імпортованого з Росії – 3250 дол. США, що менше собівартості, який виготовлений в Україні. З Чехії імпорт тракторних двигунів припиниться, оскільки ціна 3900 дол. США перевищує їх собівартість в Україні.

5. Після підписання договору «Про Європейську асоціацію» між Україною та країнами ЄС, чи буди вона продовжувати виробляти тракторні двигуни або імпортуватиме їх? Україна припинить власне виробництво тракторних двигунів і буде імпортувати їх з Чехії за ціною 3000 дол. США та відмовиться від імпорту з Росії, оскільки їх ціна буде 3250 дол. США.