- •9. Шиян б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1. - Тернопіль: Богдан, 2001. - 272 с.
- •10. Шиян б.М., Папуша в.Г. Теорія фізичного виховання. - Тернопіль: Збруч, 2000. - 183 с.
- •1. Загальні (соціальні) принципи фізичного виховання
- •2. Педагогічні (дидактичні) принципи фізичного виховання
- •3. Специфічні принципи фізичного виховання.
- •Поняття та основні характеристики психологічної підготовки
- •Воля як активний аспект свідомості людини та основні психологічні якості, що визначають успіх у спорті
- •Основні компоненти психологічної підготовки в залежності від
- •Напрямки психологічної підготовки.
- •Гогунов е.Н. Психология физического воспитания и спорта: учеб. Пособие для студ. Высш. Пед. Учеб, заведений / е. Н. Гогунов, б. И. Мартьянов . – м.: Академия, 2000. – 288с.
Поняття та основні характеристики психологічної підготовки
Термін «психологічна підготовка» найчастіше використовується для позначення широкого кола дій тренерів, спортсменів та менеджерів, які спрямовані на формування і розвиток психічних процесів та якостей особистості спортсменів і є необхідними для спортивної підготовки. 2
При цьому розуміється, що психологічна підготовка сприяє ефективному проведенню інших видів підготовки (загальної фізичної, спеціальної фізичної, теоретичної, тактичної, технічної), а також є умовою успішного виступу на змаганнях. Рідше цей термін застосовується для характеристики педагогічної діяльності тренерів, які вирішують задачі підвищення психічної готовності спортсменів.
Вперше проблема психологічної підготовки спортсменів була висунута в радянській психології спорту на 1-й Всесоюзній нараді по психології спорту. Саме з 1956 р цей розділ підготовки став розглядатися як складової в комплексному педагогічному процесі і отримав назву психологічної підготовки. 3
Під психічною готовністю спортсмена розуміють стан спортсмена, набутий унаслідок підготовки , і який дозволяє досягти певних результатів у змагальній діяльності. 3
Психологічна підготовка – один з аспектів використання наукових досягнень психології, реалізації її засобів та методів для підвищення ефективності спортивної діяльності. У зв'язку з цим психологічна підготовка тісно пов'язана з підвищенням психологічної культури спорту, з міждисциплінарною взаємодією наук про спорт. 4
Нарешті, досить суттєвим понятійним компонентом психологічної підготовки в спорті є взаємодія видів підготовки (психологічної, фізичної спеціальної, технічної, тактичної, теоретичної). Найчастіше психологічна підготовка розглядається як один із видів підготовки. У цьому випадку їй, поряд з іншими видами, відводиться певна роль у плануванні тренувального та змагального процесів, назначаються відповідні цілі, форми і методи. Такий підхід спрощує вирішення організаційних завдань і структурування підготовки, проте є проблематичною для вирішення задач системної взаємодії різних її видів.
Дослідження особливостей особистості спортсменів високого класу, дозволили встановити риси характеру, типові для найсильніших спортсменів:
почуття переваги й суспільної впевненості;
самовпевненість і підвищена готовність обстоювати свої права;
завзятість;
незговірливість;
емоційна стійкість;
висока цілеспрямованість;
зкстравертованість;
змагальна агресивність. 5
Спортсменам високого класу, у порівнянні зі спортсменами невисокої й середньої кваліфікації, властива ефективна пізнавальна діяльність, що проявляється в загостреній увазі, підвищеній здатності до сприйняття й оцінки ситуації, умінні переборювати тривожність, занепокоєння, труднощі, що виникають. У той же час загострені почуття суперництва, переваги, самовпевненості, завзятості небезпечні антигромадськими поведінковими реакціями.
Властивості особистості взаємопов’язані зі специфічними особливостями виду спорту. Наприклад, найбільш значимими властивостями особистості, що визначають ефективність та надійність змагальної діяльності в спортивних іграх, є наступні:
у мотиваційно-вольовій сфері — змагальна мотивація, саморегуляція, вольовий самоконтроль, рішучість;
в емоційній сфері — емоційна стійкість, стабільність і завадостійкість, тривожність;
у комунікативній сфері — високий персональний статус у спортивно-діловій і неформальній галузях взаємин. 6
