- •Глава 5. Розв'язання суперечок про право на доступ до інформації про вибори та її поширення
- •Глава 6. Висновки та рекомендації
- •Глава 1. Прозорість та доступність виборчого законодавства
- •1. Публікація виборчого законодавства
- •2. Оприлюднення рішень щодо виборів
- •3. Оприлюднення інформації про вибори і виборчий процес
- •4. Обмеження строків внесення змін до виборчого законодавства
- •5. Роз'яснення виборчого законодавства в змі
- •Глава 2. Відкритість інформації про виборчий процес
- •1. Оголошення строків основних виборчих процедур
- •2. Відкритість процесу утворення виборчих округів і дільниць
- •3. Відкритість процесу формування виборчих комісій
- •4. Інформація про місцезнаходження та режим роботи виборчих комісій
- •5. Прозорість фінансування виборчих кампаній
- •6. Оприлюднення підсумків голосування та результатів виборів
- •Глава 3. Змі у виборчому процесі
- •1. Статус змі під час виборчої кампанії
- •2. Гарантії діяльності та захист представників змі на виборах
- •3. Етичні норми діяльності та відповідальність представників змі
- •4. Питання рівності змі різних форм власності
- •Глава 4. Інформація про вибори у змі
- •1. Інформація у виборчому процесі
- •2. Висвітлення у змі виборчого процесу
- •3. Оприлюднення соціологічної інформації
- •4. Забезпечення балансу інформації
- •Глава 5. Інформація про учасників виборчого процесу
- •1. Оприлюднення інформації про кандидатів, політичні партії (блоки)
- •2. Достатність інформації про кандидатів, політичні партії (блоки) у змі
- •3. Інформація про діяльність кандидатів, політичних партій (блоків)
- •4. Персональні дані та інформація про кандидатів
- •5. Спростування неправдивої (компрометуючої) інформації у змі
- •Глава 6. Передвиборна агітація у змі
- •1. Поняття та форми передвиборної агітації
- •2. Поняття та основні характеристики політичної реклами
- •3. Політична реклама і вибори
- •4. Передвиборні дебати та їх правове регулювання
- •5. Рівність у веденні передвиборної агітації з використанням змі
- •Глава 1. Засади правового регулювання доступу засобів масової інформації до інформації про вибори та її поширення
- •1. Предмет регулювання
- •2. Співвідношення загальних і спеціальних гарантій
- •3. Довгострокові цілі правового регулювання
- •4. Гармонізація законодавства України
- •Глава 2. Статус засобів масової інформації
- •1. Предмет регулювання
- •2. Офіційні засоби масової інформації
- •3. Відносини власності та непрямий контроль у засобах масової інформації
- •4. Деконцентрація засобів масової інформації
- •5. Ліцензії та інші державні дозволи для засобів масової інформації
- •6. Регуляторні та контрольні органи
- •7. Моніторинг засобів масової інформації
- •8. Редакційна політика змі
- •Глава 3. Інформація про вибори в змі
- •1. Предмет регулювання
- •2. Інформація про виборчий процес
- •3. Інформація про суб'єктів виборчого процесу
- •4. Гарантії недискримінаційного доступу до інформації про суб'єктів виборчого процесу
- •5. Фінансування поширення інформації про вибори
- •6. Право на спростування та відповідь щодо інформації про вибори
- •7. Інформаційні запити змі
- •Глава 4. Обмеження доступу до інформації про вибори та її поширення
- •1. Предмет регулювання
- •2. Інформація про правосуддя в кримінальних справах
- •3. Конфіденційна інформація
- •4. Захист репутації та запобігання моральній шкоді
- •5. Інформація про очікувані та попередні результати голосування
- •6. Захист джерел інформації
- •7. Захист засобів масової інформації від цензури
- •8. Транскордонний обмін інформацією
- •9. Захист засобів масової інформації від недобросовісної конкуренції
- •Глава 5. Розв'язання суперечок про право на доступ до інформації
- •1. Предмет регулювання
- •2. Тлумачення законів
- •3. Правові підстави і форми відповідальності
- •4. Цивільно-правова відповідальність
- •5. Адміністративна відповідальність та фінансові санкції
- •6. Кримінальна відповідальність
- •7. Захист права Європейським судом
- •Глава 6. Висновки та рекомендації
- •1. Прозорі вибори як принцип виборчого права
- •2. Стандарти прозорих виборів і засоби масової інформації
- •3. Межі реалізації стандартів прозорості виборів
- •4. Відповідальність за порушення стандартів прозорих виборів
- •Прозорі вибори та змі в Україні: правове регулювання
- •01001, Київ-1, вул. Лютеранська, 4.
2. Відкритість процесу утворення виборчих округів і дільниць
Однією з важливих характеристик прозорих демократичних виборів є відкритість процесу утворення виборчих округів і виборчих дільниць, а також широкого оприлюднення інформації про принципи їх утворення та їх межі.
Необхідність забезпечення відкритості процесу утворення виборчих округів і виборчих дільниць зумовлена тим, що від вибору принципів, на основі яких здійснюється формування виборчих округів і виборчих дільниць, часто залежить те, хто стане переможцем на виборах. Саме на цих етапах виборчого процесу (утворення виборчих округів та утворення виборчих дільниць), поряд з етапом формування виборчих комісій, зосереджена значна кількість порушень, пов'язаних із застосуванням так званого "адміністративного ресурсу".
Типовими ознаками непрозорості процесу утворення виборчих округів і виборчих дільниць є:
1) часта змінюваність меж виборчих округів і виборчих дільниць;
2) нерівнозначність виборчих округів / виборчих дільниць за кількістю виборців;
3) відсутність єдиного принципу утворення виборчих округів / виборчих дільниць.
Якщо 2 та 3 ознаки, які характеризують етап утворення виборчих округів та етап утворення виборчих дільниць як непрозорий, в Україні практично відсутні (чинне виборче законодавство врегульовує більшість питань, пов'язаних із забезпеченням рівності виборчих округів / виборчих дільниць за кількістю виборців, та встановлює єдиний принцип утворення виборчих округів / виборчих дільниць), то 1 ознака - часта змінюваність меж виборчих округів і дільниць - є невід'ємною характеристикою проведення виборів в Україні. Це пов'язано з тим, що кожна політична сила, яка зосереджує в своїх руках частину влади, намагається "скроїти" виборчі округи під своїх кандидатів (у міжнародній виборчій практиці такий принцип утворення виборчих округів отримав назву "джерімандерінгу") й забезпечити утворення виборчих дільниць таким чином, щоб отримати максимальний контроль над виборчим процесом через дільничні виборчі комісії.
В українському виборчому законодавстві питання, пов'язані з оприлюдненням інформації щодо процесу утворення виборчих округів і виборчих дільниць регулюються дуже поверхнево. У частині 2 статті 12 Закону України "Про вибори народних депутатів України"35 та в частині 3 статті 7 Закону України "Про вибори Президента України"36 зазначається, що виборчі комісії повідомляють про утворення [одномандатних / територіальних] виборчих округів і дільниць.
Цікавим для порівняння є приклад деяких країн Центральної та Східної Європи. Зокрема, у частині 1 статті 32 Закону про вибори до Сейму Республіки Польща та Сенату Республіки Польща зазначається, що інформація про кількість та межі виборчих дільниць оприлюднюється головою громади, мером (міським головою) не пізніше аніж за 30 днів перед днем виборів. Тобто у Польщі обов'язок оприлюднення меж виборчих дільниць покладається на органи місцевого самоврядування.37 У Болгарії обов'язок оприлюднення меж виборчих дільниць теж покладається на місцеве самоврядування. Так у частинах 2 та 3 статті 40 Закону про вибори членів Парламенту (Болгарія) зазначається, що мери муніципалітетів видають ордери на створення виборчих дільниць на території муніципалітету і пропонують свою нумерацію Окружним виборчим комісіям. Передбачається, що ордери мерів оприлюднюються для широкого загалу (переважно це здійснюється через муніципальні видання).38 У Литві поділ на виборчі дільниці є постійним і в разі необхідності змінюється Центральною виборчою комісією. Список затверджених виборчих дільниць та зміни, які до нього вносяться, публікуються у виданні "Vlastybes zinios" та у ЗМІ в Інтернеті (частина 1 статті 7 та частина 2 статті 10 Закону про внесення змін до Закону про вибори до Сейму).39
Після короткого аналізу відповідних положень чинного українського виборчого законодавства та порівняння їх з аналогічними положеннями виборчого законодавства деяких країн Центральної та Східної Європи можна зробити висновок про те, що суттєвим недоліком українського виборчого законодавства є відсутність визначених механізмів забезпечення прозорості та відкритості процесу утворення виборчих округів і виборчих дільниць. Зокрема, межі виборчих округів та виборчих дільниць в Україні часто змінюються, а визначають (затверджують) їх виборчі комісії (Центральна виборча комісія визначає межі виборчих округів, окружні / територіальні виборчі комісії визначають межі виборчих дільниць), які теж формуються з порушенням принципу гласності та відкритості. Обов'язок оприлюднення інформації, яка стосується утворення виборчих округів / виборчих дільниць знову ж таки покладається на виборчі комісії й відбувається пост-фактум - уже після затвердження меж виборчих округів та виборчих дільниць. Загалом, такі процедури утворення виборчих округів та виборчих дільниць не відповідають міжнародним стандартам щодо забезпечення прозорості та відкритості процесу утворення виборчих округів та виборчих дільниць, оскільки не забезпечують в достатній мірі балансу інтересів різних політичних сил та безсторонності органів, які беруть участь у їх утворенні.
