12. Система господарського законодавства.

Крім вертикальної (згідно з юридичною силою актів) ГЗ має також горизонтальну систему. Вона визначається предметом регулювання у широкому розумінні, тобто видами господарської діяльності, галузями економіки та видами господарських відносин. Отже, основою системи ГЗ у такому розумінні є матеріальний критерій. Оскільки на сьогодні ГЗ до певної міри кодифіковане, то його система визначається структурою ГКУ.

Структурними підрозділами ГЗ є окремі законодавчі інститути.

Інститут становить собою групу нормативних актів, предметом яких є комплекс однорідних відносин або вид діяльності. Основою ГЗ є система статусних або компетенційних законів, тобто таких, які визначають правове становище суб’єктів господарювання. Зокрема, це ЗУ «Про господарські товариства», якій визначає поняття, види, умови створення та діяльності господарських товариств, тобто підприємств, які діють на основі об’єднання майна і підприємницької діяльності їх учасників. Також сюди відноситься ЗУ «Про сільськогосподарську кооперацію», якій враховує особливості правового становища кооперативів у сільському господарстві.

Іншим інститутом ГЗ є група законів, які регулюють правове становище об’єднань підприємств, асоціацій. Корпорацій тощо. Загальний порядок створення та державної реєстрації господарських об’єднань регулюється ГКУ. До цього правового інституту входять також Укази ПУ, Декрети КМУ про об’єднання підприємств у певній галузі економіки. Також об’єднання підприємств здійснюється з дотримання антимонопольно-конкурентного законодавства.

Фундаментальним інститутом ГЗ є система нормативних актів, що регулює відносини власності в економіці. До цього інституту, крім ГКУ, входять:

 Нормативно-правові акти про управління державною власністю – це в основному укази ПУ, декрети КМУ, які деталізують правове регулювання відносин власності. Стосовно державного сектора економіки ці акти встановлюють правовий режим державного майна, яке знаходиться у повному господарському віданні державних підприємств або в оперативному управлінні казених підприємств.

 Акти про оренду державного та комунального майна.

 Акти про приватизацію державного майна.

Окремим важливим інститутом ГЗ є інститут господарського договірного права. Його значення обумовлене тим, що інститут господарського договору та господарського зобов’язання є фундаментальним для всіх видів господарських відносин. Діюча система про договірне ГП ґрунтується на кодифікованих актах та нормативних актів про окремі види господарських договорів. Кодифіковані акти – це ЦКУ та ГКУ, які містять положення про зобов’язальне право, окремі види зобов’язань та господарські договори. До цього інституту належать також НПА України та Союзу РСР про окремі види договорів.

Законодавство про регулювання ринку капіталів – наступний інститут, яке включає в себе:

a) ЗУ «Про НБУ», яким визначено юридичний статус, завдання, функції, повноваження та принципи організації НБУ.

b) ЗУ «Про банки і банківську діяльність», який визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні та правові засади створення, реорганізації та ліквідації банків.

c) ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг».

d) ЗУ «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», якій визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском та обігом цінних паперів в Україні.

e) ЗУ «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».

f) Декрет КМУ «Про довірчі товариства», яким визначено поняття довірчого товариства, особливості його створення та діяльності.

Інститут – законодавство про страхування, до якого відноситься ЗУ «Про страхування», що регулює відносини між страховиками та страхувальниками щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.

Інститут – законодавство про захист економічної конкуренції, до якого входить ЗУ «Про захист економічної конкуренції», який визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки на основі розвитку конкурентних відносин. До цього інституту відноситься також ЗУ «Про антимонопольний комітет України» та ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Інститут – законодавство про зовнішньоекономічну діяльність, яке представлено законом «Про зовнішньоекономічну діяльність», що визначає … поняття зовнішньоекономічної торгівлі, економічного та науково-технічного співробітництво.

Інститут – законодавство про нормативні документи, в основному представлене декретами КМУ, а саме «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення», а також ЗУ «Про державне регулювання видобутку і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними»