- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Вступна бесіда про зміст природознавства в 4-му класі.
- •III. Повідомлення теми і мети уроку.
- •IV. Актуалізація опорних знань.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •2. Практична робота з таблицями, атласами.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми і мети уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •V. Осмислення учнями знань.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •V. Осмислення учнями знань.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •V. Осмислення учнями знань.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Осмислення учнями знань.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •III. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •V. Осмислення учнями знань.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •IV. Осмислення учнями знань.
- •V. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VI. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань учнів.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •VI. Закріплення нового матеріалу.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань учнів.
- •IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення знань учнями.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •IV. Актуалізація опорних знань.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •IV. Актуалізація опорних знань.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань дітей та їхнього життєвого досвіду.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку.
- •III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •IV. Осмислення знань учнів.
- •V. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VI. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Повідомлення теми і мети уроку.
- •IV. Сприймання та усвідомлення твого матеріалу.
- •V. Осмислення-учнями знань.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань.
- •VII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми і мети уроку.
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •VII. Підсумок уроку.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •Viі. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація знань учнів.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •VIII. Підсумок уроку.
- •IX. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку.
- •IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •V. Осмислення учнями знань.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань.
- •VII. Підсумок уроку.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення знань учнями.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Підсумок уроку.
- •IX. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань учнів.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення знань учнями.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •VIII. Підсумок уроку.
- •IX. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •V. Осмислення знань учнями.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань.
- •VII. Підсумок уроку.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань учнів.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення знань учнями.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •VIII. Підсумок уроку.
- •IX. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми і мети уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення матеріалу.
- •VI. Осмислення знань учнями.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •Viіі. Підсумок уроку.
- •IX. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення знань учнями.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •VIII. Підсумок уроку.
- •IX. Домашнє завдання.
IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
— Степ — це найбільша природна зона нашої України. Сьогодні ми поговоримо про неї.
V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
1. Ознайомлення із загальною характеристикою зони степів (з використанням наочності, карт).
— Що далі на південь від зони мішаних степів, то більше з'являється безлісних ділянок — ділянок степу. Перехідною зоною між зонами мішаних лісів і степу є лісостеп.
Лісостепова зона займає більше 20 тис. км2. В її межах розташовані Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Харківська, Полтавська, Черкаська області. Характерною рисою зони є поєднання лісу і степу. Лісостепова зона охоплює Волинсько-Подільську і Придніпровську височини, Придніпровську низовину. Температура повітря — 5 °С — +20 °С. Опадів випадає мало: 400-500 мм на рік. На східні райони згубно впливають суховії та довготривала відсутність дощів (50-60 днів). Територію лісостепу перетинають ріки: Буг, Дністер, Дніпро. У зоні лісостепу переважають чорноземи та сірі лісові ґрунти. Лісостепова зона багата на корисні копалини: кам'яне і буре вугілля, нафту і горючі гази.
Степова зона займає більше 250 тис. км2. До неї входять Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська області. Степова зона охоплює Приазовську височину, Донецький кряж, Причорноморську, Приазовську і Північно-Кримську низовини. Порівняно з іншими зонами, степова отримує найбільше тепла, але тут випадає дуже мало опадів — 300-400 мм, а випаровується 700-1000 мм на рік. Часті посухи бувають майже щороку. Грунти у зоні степів — чорноземи. У зоні степів залягають родовища таких корисних копалин, як залізні і марганцеві руди, кам'яне вугілля.
2. Розгляд рослин лісостепу і степу на гербарних зразках. Розповідь учителя про рослинний світ зони.
— Багато рослин пристосувалися до життя в степу. Деякі мають довге коріння, щоб діставати вологу з глибини, інші ростуть навесні, і коли настає спека, у них уже достигають плоди і надземна частина відсихає. У грунті лишилися цибулинки, бульби, з яких і з'являться наступного року рослини. Так росте тюльпан.
Це степова рослина. Як тільки насінина тюльпана потрапляє в грунт, вона починає проростати в глибину. Виростає цибулинка, з якої навесні з'явиться квітка. Потім зелень відмирає, а цибулинка продовжує рости і заглиблюватись. Про цю властивість тюльпана знають садівники. Розпитайте у мам, бабусь, чи помічали вони, що цибулинки тюльпана під час викопування виявляються на більшій глибині, ніж їх садили. Це пристосування з'явилося ще й тому, що під час літньої посухи ховрахи і миші шукають соковиті цибулинки і їдять їх замість води. До речі, тюльпан Шренка, який росте в степу, занесено до Червоної книги України. Так само і півонію тонколисту.
У степових рослин, таких як ковила, костриця, тонконіг, житняк, полин, є ще одне пристосування до життя в посушливому кліматі.
— Розгляньте ці рослини і скажіть, що спільне у їх будові.
У них листки вузькі, дрібні, жорсткі або вкриті волосками. Для чого? (Зменшує випаровування води.) А така рослина, як полин, може деякий час обходитися зовсім без води. Під час засухи скидає листя й ніби завмирає. Гіркий полин має гіркі речовини, які рятують його від травоїдних тварин. Навіть багато рослин не можуть жити біля полину. Один з видів полину є лікарською рослиною — ліки від глистів. Коли полин скидає насіння, його із задоволенням їдять тварини.
Цікавими рослинами є родина перекоти-поле. Це кермер, миколайчики (як конюшина). У всіх цих рослин міцна коренева система, вони пристосовані до нестачі вологи. На початку осені, коли дозрівають у плоди, у всіх рослин перекоти-поля стебла загинаються і утворюється кулька. Вітер відриває високе стебло і котить, розсіваючи насіння.
— Про які пристосування рослин ви запам'ятали?
3. Розгляд таблиць із зображенням тварин. Розповідь учителя.
— Тваринний світ досить різноманітний. Але є певна особливість. Зверніть увагу на розміри тварин. Чи є тут великі тварини? Чому? Яке ще пристосування дрібних тварин допомагає вижити? (Забарвлення.) Малі розміри і таке забарвлення допомагає їм вижити. Птахи (жайворонки, перепілки) гніздяться на землі, тому мають бути менш помітні. Перепілка (120 — 150 г) перелітає Чорне море в Африку, куріпка (500 г) кладе від 12 до 24 яєць, які вилуплюються протягом 1-2 тижнів.
Є також і хижі птахи: степовий орел (занесений до Червоної книги), болотяна сова (знищує гризунів). Є ще один цікавий птах — дрофа. Це найбільший птах. Розміром з індика (маса від 16 до 21 кг). Вона добре бігає, непогано літає, хоч піднімається в повітря важко. Щоб під час спеки охолонути, дрофи лягають на землю і, розпустивши крила, посилено дихають. А ще під час дощів вони дуже намокають, бо у них немає спеціальної жирової залози. Тому після пізніх осінніх дощів, якщо температура повітря нижча за нуль, птахи гинуть. Вони занесені до Червоної книги.
Звірі степів теж дуже дрібні, крім сайгаків. Сайгак має досить цікаву зовнішність. Його морда закінчується невеликим хоботом з двома ніздрями. Вони йому потрібні для того, щоб взимку зігрівати холодне повітря. Люблять рівні простори (краще видно ворога), вміють швидко бігати (70-80 км/год).
Лисиці-корсаки — родичі лисиці, але менші за розміром. У них великі вуха і чорний кінчик хвоста, колір шерсті сіро-рудий. Харчуються гризунами, птахами.
А найдрібніші жителі — це полівки, ховрахи, хом'яки. Досить цікавими є тушканчики — у них задні ноги в 4 рази довші за передні. Це тваринка, яка впадає в сплячку.
Зайці-русаки — крупніші за біляків. Забарвлення на зиму не змінюють.
— Які пристосування допомагають вижити птахам і гризунам?