Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Березін О.В.,Економіка п-ва, навчальний посібни...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3.26 Mб
Скачать

6.3 Оцінка ефективності використання капіталу

Для оцінки ефективності використання оборотного та основного капіталу підприємства рекомендується така система економічних показників:

І. Показники використання оборотного капіталу

  1. Коефіцієнт оборо­тності (КОБоб.акт) розраховується за формулою:

(6.4)

де ОК – середній залишок оборотних коштів (активів).

Цей коефіцієнт показує, скільки раз кожна гривня, вкладена в оборотний капітал, обслуговувала господарсь­кий процес за звітний період.

  1. Коефіцієнт заван­таження (КЗАВ) розраховується за формулою:

(6.5)

  1. Тривалість одного обороту (Тоб) розраховується за формулою:

(6.6)

Відображає швидкість обороту капіталу в днях.

  1. Рентабельність (РОБакт) розраховується за формулою

(6.7)

ІІ. Показники стану основного капіталу

  1. Первісна вартість основних засобів (активів) (ВперОЗ) розраховується за формулою:

(6.8)

де ОЗ – вартість об'єкта основних фондів;

Зб – реєстраційні збори, державне мито та інші аналогічні збори;

Поднепр – сума не­прямих податків (якщо вони не відшкодову­ються підприємству);

Витрриз – витрати зі страхуван­ня ризиків доставки;

Витруст – виграти на установку, монтаж і налагоджування;

Витрін – інші витрати, пов'язані з доведенням до робочого стану.

Його призначення – визначення первісної вартості основних фондів. У процесі експлуатації первісна вартість об'єкта основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з його поліпшенням (модер­нізація, модифікація, добудова, реконструкція тощо) і може зменшуватись у зв'язку з частковою ліквідацією.

  1. Залишкова вартість основних фондів (ВзалОФ) розраховується за формулою:

(6.9)

де ВперОФ – первісна вартість основних фондів;

З – нагромаджений знос.

Його призначення – визначення залишкової вартості; суми, що її недоамортизовано за строк корисного викорис­тання основних фондів.

  1. Ліквідаційна вартість основних фондів (ВліквОФ) розраховується за формулою:

(6.10)

де КошрелОФсума коштів (інших активів), отримана від реалізації об'єкта;

Витрпров – витрати на проведення операції.

Він показує суму коштів, на яку може розраховувати підприємство в разі проведення операції з ліквідації об'єкта основних фондів.

  1. Середньорічна вартість основних фондів (ОФс.р.) підприємства розраховується за формулою:

ОФс.р. = ОФп.р. + ОФпридб К1 – ОФвиб К2, (6.11)

де ОФп.р. - вартість основних фондів на початок року;

ОФпридб - вартість нових (придбаних) основних фондів;

К1 - кількість місяців (днів) від дати введення в експлуатацію;

ОФвиб - вартість старих (виведених з експлуатації) основних фондів;

К2 - кількість місяців (днів) від дати виведення з експлуатації.

ІІІ. Показники ефективності відтворення основних фондів

  1. Коефіцієнт онов­лення основних засобів (фондів) (КОН) розраховується за формулою:

(6.12)

де ОФпридбнові – вартість нових, придбаних основних засо­бів (фондів) за певний період;

ОФк.п. – загальна вар­тість основних засобів на кінець того самого періоду.

Цей коефіцієнт показує частку (відсоток) заново придбаних ос­новних фондів у їхній загальній величині.

  1. Коефіцієнт вибут­тя основних фондів (фондів) (КВИБ) розраховується за формулою:

(6.13)

де ОФвив з експл. - вартість старих, виведених з експлуатації основних фондів за певний період.

Цей коефіцієнт показує частку (відсоток) старих, виведених з експлуатації основних фондів у їхній загальній величині.

  1. Видова структура основних фондів (ПВОФ) розраховується за формулою:

(6.10)

де ОФі – вартість певної групи основних фондів;

ОФ – загальна вартість основних фондів на пев­ну дату.

Цей показник відображає частку окремих груп основних фондів у їхній загальній величині, вимірюється у %, потрібна для аналізу динаміки зміни.

  1. Коефіцієнт еконо­мічного зносу (спрацювання) (КСП) розраховується за формулою:

(6.14)

де А – сума накопиченої амортизації основних фондів;

Цей коефіцієнт показує, який відсоток вартості основних фондів уже перенесено на виготовлену продукцію.

  1. Коефіцієнт про­гресивного онов­лення основних фондів (КОНпрог) розраховується за формулою:

(6.15)

де ОФвведпрогр – вартість уведених в експлуатацію протягом року прогресивних (у науково-технічному відношен­ні) основних фондів.

Цей показник характеризує частку щорічного якісного онов­лення основних засобів підприємства.

  1. Коефіцієнт інтен­сивного оновлен­ня основних фондів (КОНінт) розраховується за формулою:

(6.16)

Цей коефіцієнт відтворює інтенсивність руху основних фондів підприємства.

  1. Коефіцієнт оптималь­ного вибуття основ­них фондів (КВИБопт) розраховується за формулою:

(6.17)

де КВИБф – фактичний коефіцієнт вибуття;

КВИБпрогн - нормати­вний (прогнозний) коефіцієнт вибуття.

Цей показник відображає фактичний процес вибуття основ­них засобів щодо запланованого.

ІV. Показники ефективності використання основних фондів

  1. Фондовіддача (за продукцією та прибутком) (ФВпрод, ФВприб) розраховується за формулою:

(6.18)

де Вирреал – виручка від реалізації продукції.

(6.19)

де П – прибуток (валовий чи чистий).

Цей показник відображає рівень використання основних за­собів: показує, скільки гривень продукції (при­бутку) підприємство отримує з кожної гривні, вкладеної в основні засоби.

  1. Фондомісткість (за продукцією та прибутком) (ФМпрод., ФМприб) розраховується за формулою:

(6.20)

(6.21)

Цей обернений до попереднього показник показує, скільки гривень основних засобів припадає на кожну гривню вартості продукції.

До резервів підвищення ефективності використання оборотного капіталу підприємства відноситься: оптимізація виробничих запасів, удосконалення організації забезпечення підприємства сировиною і матеріалами, запровадження маловідходних та безвідходних технологій, підвищення якості технологічних процесів, якості та конкурентоспроможності продукції, удосконалення системи розрахунків з постачальниками та споживачами продукції.

Для підвищення ефективності використання основних капіталу підприємству необхідно: скорочувати час простою обладнання в ремонті та очікуванні його, своєчасно виводити з експлуатації застаріле обладнання та замінювати його новим, вдосконалювати технологію виробництва, підвищувати коефіцієнт змінності роботи обладання, підвищувати кваліфікацію робітників, вдосконалювати систему стимулювання персоналу.