IX. Жовчогінні засоби

Недостатність поступлення жовчі в 12-типалу кишку може бути пов’язана з порушенням її утворення або затрудненим виходом із жовчних шляхів.

Класифікація жовчогінних засобів:

1. Препарати з жовчогінною дією: гептрал (адеметіон), урсодезоксихолева кислота (урсосан, урсофальк, урсохол), фебіхол (феніпентол), комбіновані препарати (алохол, флавін, холафлукс, хофітол).

2. Препарати з жовчогінною і спазмолітичною дією: одестон (гімекромон), оксафенамід (осалмід), комбінованні препарати (оліметин, холагогум,холагон).

3. Препарати з жовчогінною і протимікробною дією: нікодин.

4. Рослинні препарати з нормалізуючим впливом на жовчоутворення і спазмолітичною дією: гепабене

5. Холелітичні препарати (урсосан, урсофальк, хеносан, хенофальк, хенохол).

Покази до застосування.

Порушення виділення жовчі внаслідок зменшення її утворення або порушення відтоку з жовчного міхура (гострий і хронічний холецистит, холангіт, хронічниї гепатит, дискінезія жовчевивідних шляхів, холестероз жовчного міхура).

Х. Гепатопротекторні засоби.

Гепатопротектори – ЛЗ, які підвищують стійкість гепатоцитів до несприятливої дії різних факторів, які посилюють їх детоксикуючу функцію, а також сприяють відновленню функцій печінки після впливу ріхних пошкоджуючих факторів.

Класифікація гепатопротекторів

І. Препарти, які містять амінокислоти:

Гептрал (адеметіонін), метионін; орнітин (гепа-мерц, орніцетил); інфузійні розчини амінокислот (гепастерил-А, гепастерил-Б), глутаргін

ІІ. Препарати, які містять вітаміни: епаргризеовіт.

ІІІ. Препарати, які містять есенціальні фосфоліпіди: есенціале, есенціале форте.

ІУ. Препарати рослинного походження (флавоноїди): силібінін, легалон, силібор, силімарин, комбіновані препарати: гепабене, гепалів, гепатофальк планта

У. Препарати тваринного походженння: сірепар, трофопар.

УІ. Інші препарати: бетаїн цитрат, антраль.

Покази до застосування. Хронічний гепатит (аутоімунний, токсичний, алкогольний, стеатогепатит). Початкові стадіїї цирозу печінки (фіброз).

Отруєння. Гестози вагітних. Порушення функції печінки при інших захворюваннях.

Дозування. Режим прийому. Тривалість лікування

Адеметионін (гептрал) – донор метильних груп в реакціях трансметилювання. Має властивості покращувати антиоксидантну (АОС) систему глутатіону, відновлює структуру мембран гепатоцитів, підсилює детоксикуючу дію печінки, прискорює регенерацію печінкової ткагнини і сповільнює розвиток фіброзу. Викливає позитивний ефект при синдромі алкогольної абстенції, гальмує депресивний синдром. Класични схема призначення при алкогольному гепатиті: в/в (в/м) по 800 мг на день на протязі двох тижнів, потім по 800 мг 2 рази на день тривалістю від 1 до 2-х місяців.

Метионін – табл. 0,25 г, незамінима амінокислота, необхідна для підтримування азотистої рівноваги організму. Сприяє видаленню з печінуки надлишку жиру, знижує вміст холестерину крові. Призначають по 0,5-1,5 г за ½-1 годину до їди 3-4 рази на день. Курс лікування 10-30 днів, або 10 днів з 10 денною перервою.

Орнітин – гранулят для прийому 3 г. Ліофілізований порошок для ін”єкцій 2г, 5г. Гепатопротектор викликає гіпоазотемічну дію, сприяє нормалізації кислотно-лужної рівноваги. Призначають по 3-6 г всередину після їди. В/м – 2-6 г на добу; в/в струйно 2-4 г/д. Крайність введення 1-2 р/д. Курс лікування 10-20 днів. Гепастерил А – інфузійний розчин 1л викливає гепатопротекторну і дезинтоксикаційну функцію. Препарат вводять починаючи з 500 мл в/в крапельно, кожні 12 годин. Протипоказані при гострій і хронічній нирковій недостатності.