89.Проблеми, повязані із невідповідністю моделей рівню сприйняття керівників.

Модель — це представлення обєкта чи системи ідеї в деякій формі відмінної від самої цілісності. Вона є спрощеним зображенням конкретної життєвої управлінської ситуації.

Види моделей: 1 фізична модель опис 2 аналогова модель аналог обєкта 3 математична модель символи для опису, цифри

На мою думку до них можна віднести такі як стара школа керівників які погано ставляться до нового, субєктивне ставлення з боку керівників, їх необізнаність, особистий світогляд і ставлення до різних речей та інше.

Головна проблема в тому, що моделі можуть бути сприйняті керівником не вірно. Наприклад, якщо модель передбачає посилення суворості в організації, тобто зміна політики менеджерів у бік більшої контрольованості, то сам керівник може втілювати її у життя перебільшуючи свої повноваження, та навіть жорстокими методами.

Окрім цього, існує питання ідеології керівника, який просто не розуміє важливість прийняття саме такої моделі і змінює її під себе

90. Феномен влади в менеджменті

Менеджеру, працюючи найманим працівником або будучи власником майна, в процесі управління необхідно використовувати владу. Влада і керування як би два взаємодоповнюючих поняття, вони переплітаються, але не тотожні. Без реальної влади не може бути реального управління. Поняття «влада» в управлінській літературі означає здатність тієї чи іншої особи впливати на поведінку людей з метою підпорядкування їх своїй волі. Влада (англ. Authority) — це можливість менеджера (або групи менеджерів) розпоряджатися ресурсами, впливати на дії і поведінку людей, за допомогою певних засобів — волі, авторитету, права, насильства (батьківського, державного, економічного і ін.). Можна вести мову про пряму владу, що спрямовується на те, щоб вирішувати (підвищення, заохочення і т. п.) і зворотну владу, яка направлена на те, щоб стримувати (влада заборони). Повноваження (англ. Authority, Organizational) — це посадові (службові) права і можливості менеджера приймати рішення, що впливають на дії підлеглих. Виходячи з взаємозв'язку груп, окремих суб'єктів, їхніх інтересів, думок і ролей, які вони грають, влада дозволяє менеджеру спрямовувати дії та поведінку підлеглих у русло інтересів організації, спонукати співробітників до більш ефективної та плідної роботи, запобігати що виникають у колективі конфлікти. Влада буває формальною і реальною.

91.Поняття балансу влади. Класифікація форм влади.

Існує два види влади:

- влада керівника над підлеглими; - влада підлеглих над керівниками.

Влада завжди є предметом боротьби між її представниками, між особами, наділеними нею і охочими її здобути. У процесі цього змагання в організаціях об'єктиви встановлюється баланс влади. Чим швидше він встановиться, тим більша ймовірність ефективного функціювання організації. Повноваження дають керівникові владу над підлеглими. Зокрема, підлеглі залежать від керівника у таких питаннях як:

-підвищення заробітної плати; -просування по службі; -робочі завдання

Проте і підлеглі мають владу над керівником. Він залежить від них у питаннях:

-отримання необхідної для прийняття рішень інформації; -встановлення неформальних контактів із працівниками інших підрозділів; -здійснення впливів, які підлеглі можуть чинити на своїх колег тощо.

Отже, використання керівником своєї влади у повному обсязі може примусити підлеглих продемонструвати свою владу. Це, безперечно, буде впливати на рівень досягнення цілей організації. Тому розумний керівник намагається підтримувати так званий “баланс влади”.

Влада буває формальною і реальною.

Формальна влада обумовлена посадою особи, місцем в офіційній структурі організації. Даний вид влади виміряється числом підлеглих й обсягом ресурсів, якими можна розпоряджатися.

Реальна влада обумовлена впливом, авторитетом, місцем у формальній структурі відносин. Реальна влада виміряється числом осіб, добровільно готових підкорятися даній особі.

Основні форми влади:

1. Влада, яка базується на примушенні – виконавець вірить, що керівник має можливість покарати так, що завадить вдоволенню життєвих потреб виконавця.

2. Влада, яка базується на винагороді – виконавець вірить, що керівник має можливість задовольнити його життєві потреби

3. Експертна влада – виконавець вірить, що керівник володіє спеціальними знаннями, які дозволяють задовольнити потреби виконавця

4. Еталонна влада (влада прикладу) – характеристики або властивості керівника настільки привабливі для виконавця, що він хоче бути схожим на нього5. Традиційна влада – виконавець вірить, що керівник має право віддавати накази і його обов’язок – виконувати їх.