- •1.Предмет і методологія теорії держави та права.
- •2.Функції теорії держави та права
- •3.Система юридичних наук і місце в ній теорії держави та права
- •4.Значення вивчення теорії держави та права для підготовки фахівців права
- •5.Основні теорії походження держави і права
- •6.Загальні закономірності виникнення держави і права
- •7.Типи держав: формаційний та цивілізаційний підходи
- •8.Ознаки держави, що відрізняють її від організації первісного суспільства.
- •9.Ознаки права, що відрізняють його від соціальних норм первісної общини.
- •10.Поняття та ознаки держави.
- •11.Право і держава: аспекти співвідношення
- •12.Сутність і соціальне призначення держави.
- •13.Шляхи виникнення держави (східний, західний)
- •14.Поняття та класифікація функції держави.
- •15.Внутрішні функції держави: поняття та зміст
- •16.Зовнішні функції держави: поняття та зміст
- •17.Форми і методи здійснення функцій держави.
- •18. Політична і державна влада: поняття та аспекти співвідношення.
- •19. Політична система суспільства: поняття, структура, функції.
- •20. Місце і роль держав в політичній системі.
- •21. Поняття та елементи форми держави.
- •22. Поняття та види форми правління.
- •23. Поняття та види форми державного устрою.
- •24. Поняття та види державно-правового режиму.
- •25. Механізм держави: поняття, ознаки та принципи функціонування.
- •26. Поняття та структура державного апарату.
- •27. Принципи організації та функціонування апарату держави.
- •28. Поняття та ознаки органів держави.
- •29. Види органів держави.
- •30. Основні напрями удосконалення державного апарату України.
- •31. Основні положення концепції правової держави.
- •32. Громадське суспільство: поняття, ознаки, структура.
- •33. Основні ідеї марксистського вчення про державу.
- •34. Доктрина держави загального добробуту.
- •35. Основні положення теорії плюралістичної демократії.
- •36. Теорія еліт та елітарної демократії.
- •37. Поняття та види державної дисципліни.
- •38. Сучасні концепції право розуміння.
- •39. Поняття та ознаки права у його нормативному розумінні.
- •40. Принципи права їх види та характеристика.
- •41. Поняття та види функцій права.
- •42. Аксіологічне право розуміння.
- •44. Поняття і види форм (джерел) права.
- •45. Поняття, ознаки та види соціальних норм.
- •46. Поняття та ознаки норми права.
- •47. Структура норми права.
- •48. Види норм права.
- •49. Норма права і стаття нормативно-правового акта.
- •50. Співвідношення норм права та норм моралі.
- •51. Право, економіка, політика: взаємозв’язок і взаємодія.
- •52. Поняття, ознаки та структура системи права
- •53. Характеристика елементів системи права.
- •54. Поняття, ознаки та структура системи законодавства.
- •55. Співвідношення системи права та системи законодавства.
- •56. Правотворчість: поняття, функції, принципи.
- •57. Стадії правотворчого процесу.
- •58. Поняття та ознаки нормативно-правового акта. Види нпа.
- •60. Підзаконні нормативно-правові акти.
- •61. Дія нормативно-правових актів у часі.
- •62. Дія нормативно-правових актів у просторі та по колу осіб.
- •63. Нормотворча техніка(нт): поняття, елементи, види.
- •64. Поняття систематизації нпа.
- •65. Види (форми) систематизації нпа.
- •66. Поняття та класифікація юридичних колізій. Колізії в законодавстві.
- •67.Способи зменшення колізій в законодавстві.
- •68.Поняття та ознаки правовідносин.
- •69.Види правовідносин.
- •70.Суб’єкти правовідносин, їх види. Правосуб’єктність.
- •71.Поняття і види об’єктів правовідносин
- •72.Суб’єктивні права та юридичні обов’язки суб’єктів права, їх структура.
- •73.Поняття та класифікація юридичних фактів.
- •74.Правова поведінка: поняття, ознаки.
- •75.Види правової поведінки.
- •76.Правомірна поведінка: поняття та ознаки.
- •77.Види правомірної поведінки.
- •78.Правопорушення: поняття, ознаки та види.
- •79.Причини правопорушень та шляхи їх подолання в Україні.
- •80.Юридичний склад правопорушення
- •81.Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •82.Підстави притягнення до юридичної відповідальності.
- •83.Звільнення від юридичної відповідальності та обставини, що її виключають.
- •84.Види юридичної відповідальності.
- •85.Цілі, функції та принципи юридичної відповідальності.
- •86.Поняття і форми реалізації права.
- •87.Застосування норм права як особлива форма їх реалізації
- •88.Стадії застосування норм права
- •89. Основні вимоги до правильного застосування норм права.
- •90.Поняття та види правозастосовчих актів.
- •91.Прогалини в законодавстві та шляхи їх усунення.
- •92.Правові обмеження, стимули та заохочення.
- •93. Поняття тлумачення норм права.
6.Загальні закономірності виникнення держави і права
Відомо, що держави виникають на певному щаблі розвитку суспільства, їхнє виникнення пов'язане з трьома великими суспільними поділами праці:
1) виділенням скотарства як відокремленої сфери суспільної діяльності (засобом обміну стала худоба, яка набула функції грошей);
2) відокремленням ремесла від землеробства (винахід ткацького верстата, оволодіння навичками обробки металів);
3) появою групи людей (купців), зайнятих лише обміном (зосередження багатства в їх руках завдяки посередницькій місії).
У результаті суспільного поділу праці змінилося господарське життя родової общини (залучення військовополонених як робочої сили з метою здобуття додаткового продукту). Жіночий рід зміняється чоловічим (патріархат), де споріднення ведеться за батьківською, а не за материнською лінією. На зміну груповому шлюбу приходить парний шлюб. Інтереси патріархальних сімей вже не повністю збігаються з інтересами роду. Виникла селянська община.
Замість зборів членів роду все частіше проводилися лише збори чоловіків. Відбувся поділ функцій влади на світську (управління), військову (військове керівництво), релігійну. Слід зважити на те, що родова організація поступово еволюціонувала в державу, проходячи певні перехідні стадії, однією з ких була «військова демократія» (органи самоврядування ще зберігаються, але вже нові додержавні структури в особі воєначальника і його дружини набирають сили). Таким чином, причинами виникнення держави є:
1) необхідність удосконалення управління суспільством, пов'язана з його ускладненням у результаті розвитку виробництва, поділу праці, зміни умов розподілу продуктів, зростанням чисельності населення і розшаруванням суспільства на соціальне неоднорідні групи (класи);
2) необхідність підтримання в суспільстві порядку, який забезпечує його соціальну усталеність, що досягається за допомогою загальнообов'язкових соціальних (насамперед юридичних) норм;
3) необхідність придушення опору експлуатованих мас, які виникли в результаті розшарування суспільства на соціальне неоднорідні групи (класи);
4) необхідність захисту території та ведення війн, як оборонних, так і загарбницьких; 5) необхідність організації значних суспільних робіт, об'єднання з цією метою великих груп людей (у ряді країн Азії й Африки).
7.Типи держав: формаційний та цивілізаційний підходи
Типологія держави - це теорія (вчення) про її типи, сукупність держав, що мають загальні риси, які виявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку на основі подібних економічних (виробничих) відносин, однаковому поєднані загально-соціальної і вузько-класової сторони їх сутності, близькому рівні культурно-духовного розвитку та науково-технічного прогресу.
Формаційний підхід - це історичний тип суспільства, що має певний спосіб виробництва, панівну форму власності, класову структуру. Перехід від однієї суспільно-економічної формації до іншої відбувається в результаті зміни віджилих типів виробничих відносин і заміни їх новим економічним ладом. За такого підходу держава набуває виключно класової визначеності, виступає як диктатура економічно панівного класу. Типи держав: 1) експлуататорська рабовласницька (рабовласницький спосіб виробництва; наявність класів рабів і рабовласників; диктатура останніх); феодальна (велика власність феодалів на землю і натуральне господарство залежних від феодалів селян; наявність класів кріпаків і феодалів; диктатура останніх); буржуазна (капіталістичний спосіб виробництва, що ґрунтується на свободі приватної власності на знаряддя і засоби виробництва та експлуатації найманої робочої сили; наявність класу робітників і буржуазії; політичне панування останньої); 2) експлуататорські: соціалістична держава (спільна соціалістична власність і планове господарство; поділ населення на робітників, селян та інтелігенцію; диктатура пролетаріату). Цивілізаційний підхід застосовує поняття "цивілізація" (від лат. civilis) - тип культури як основу типології держав. Під "цивілізацією" розуміють відносно замкнуте і локальне становище суспільства, що характеризується спільністю культурних, економічних, географічних, релігійних, психологічних та інших ознак (А. Тойнбі налічує 21 цивілізацію: єгипетська, китайська, західна, православна, індуїстська та ін.).