- •1. Поняття, предмет і система цивільного права.
- •2. Цивільне законодавство: поняття, система, аналогія закону, аналогія права.
- •3.Цивільні правовідносини.
- •Цивільна правоздатність фізичної особи. Обмеження правоздатності.
- •Поняття та види цивільної дієздатності фіз. Особи.
- •6.Стаття 35. Надання повної цивільної дієздатності
- •8.Визнання фізичної особи недієздатною
- •9.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •10.Оголошення фізичної особипомерлою
- •11.Опіка та піклування
- •12.Поняття та ознаки юридичної особи.
- •13.Порядок виникнення і припинення юридичних осіб.
- •14. Поняття та види господарських товариств
- •15. Припинення існування юридичної особи
- •18. Поняття та зміст права власності. Суб’єкти
- •19.Підстави набуття права власності
- •22.Способи захисту цивільних прав та інтересів
- •23. Представництво: поняття та види
- •24. Довіреність: поняття, види, форма, строк дії, підстави припинення.
- •25. Позовна давність: поняття, види, початок перебігу
- •26. Зупинення та переривання перебігу позовної давності. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •27. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •29. Поняття та зміст права власності. Суб’єкти права власності
- •30. Підстави набуття права власності.
- •31. Підстави припинення права власності.
- •32. Поняття та види права спільної власності.
- •33. Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності.
- •34. Сервітут: поняття, підстави встановлення та припинення.
- •35. Суперфіцій та емфітевзис як види речових прав на чуже майно.
- •37. Негаторний позов як засіб захисту права власності.
- •38. Поняття та види права інтелектуальної власності.
- •40. Особисті немайнові та майнові права автора.
- •42. Усунення від права на спадкування.
- •43. Спадкування за заповітом. Форма заповіту.
- •44. Право на обов’язкову часткуу спадщині та підстави її зменшення.
- •45. Підстави спадкування за законом
- •46. Коло спадкоємців за законом. Зміна черговості при спадкуванні за законом.
- •47. Спадкування за правом представлення. Спадкова трансмісія
- •48. Оформлення права на спадщину
- •49. Поняття та види цивільно-правових зобов’язань.
- •50.Сторони у зобов'язанні. Відступлення права вимоги та заміна боржника у зобов’язаннях.
- •52. Поняття та види неустойки
- •53. Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •54. Поняття та види застави
- •55. Цивільно-правова відповідальність: поняття, види та умови настання.
- •56. Обставини, що звільняють від відповідальності у цивільному праві
- •57. Цивільно-правовий договір: поняття, істотні умови, порядок укладення.
- •58. Договір купівлі-продажу: поняття та юридична характеристика
- •59. Права покупця у разі придбання товару неналежної якості.
- •60. Права покупця щодо обміну товару належної якості.
- •61. Договір поставки: поняття та юридична характеристика
- •62. Договір дарування. Пожертва.
- •63. Договір довічного утримання (догляду)
- •64. Договір найму (оренди): поняття, загальна характеристика, види
- •67. Договір підряду: поняття та юридична характеристика. (г. 61 ст.837 цк)
- •70. Підстави звільнення перевізника від відповідальності за втрату, нестачу, псування та пошкодження вантажу.
- •71. Договір зберігання: поняття, види та юридична характеристика.
- •72. Договір страхування: поняття та юридична характеристика. (г. 67 Ст. 979 цк)
- •73. Підстави для відмови страховика від здійснення страхової виплати (ст. 991 цк)
- •75. Договір комісії. (г. 69 Ст. 1011.)
- •76. Договір позики. (Глава 71 Стаття 1046 цк)
- •77. Кредитний договір. (Стаття 1054 цк)
- •78. Поняття та види недоговірних зобов’язань.
- •79. Моральна шкода та обставини, які впливають на її розмір. Глава 82
- •81. Зобов’язання, що виникають внаслідок публічної обіцянки винагороди.
- •2. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу
- •82. Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист та у стані крайньої необхідності.
- •83. Відшкодування шкоди, завданої малолітніми та неповнолітніми особами.( Ст. 1178- 1179)
- •85. Умови та підстави відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
- •86. Поняття та ознаки джерел підвищеної небезпеки.
- •87. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. (Ст. 1187- 1187)
- •88. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я.
- •89. Відшкодування шкоди, завданої смертю. Стаття 1200.
- •90. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. (Глава 83 цк)
63. Договір довічного утримання (догляду)
Відповідно до ст. 744 за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Сторонами в договорі довічного утримання (догляду) є відчужував і набувач. Відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може
бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров'я. Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором довічного утримання (догляду), на праві спільної сумісної власності. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, їх обов'язок перед відчужувачем є солідарним.
У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.
Набувач зобов'язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду).
Набувач може бути зобов'язаний забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання (догляду).
Матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці.
Набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину.
На майно, передане набувачу за договором довічного утримання (догляду), не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача.
Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду:
1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини;
2) на вимогу набувача.
Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.
64. Договір найму (оренди): поняття, загальна характеристика, види
Відповідно до ст.759 ЦК за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Договір оренди є концесуальним, тобто набирає чинності з моменту досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами. Цей договір є двостороннім (його сторони набувають взаємних прав і обов’язків) та відплатним (тимчасове користування майном у формі оренди завжди здійснюється за плату).
Сторонами виступають наймодавець і наймач (орендодавець і орендар).
Наймодавцем може бути фізична або юридична особа, яка має право розпорядження цим майном у формі передання його у найм. Наймодавцем може виступати: власник майна, що передається у найм; особа, якій належать майнові права, що передаються у найм; особа, яка уповноважена за законом або договором на укладення договору найму певного майна. Наймачем може бути будь-яка фізична чи юридична особа.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при
неодноразовому використанні (неспоживна річ); визначена індивідуальними ознаками; сукупність таких речей, у тому числі цілі майнові комплекси; майнові права.
Договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.
Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці.
Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Істотною умовою договору оренди є плата, яка стягується з наймача за користування майном (орендна плата).
Договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.
65. Договір найму (оренди) земельної ділянки. Загальна характеристика.
Відповідно до ст.. 792 ЦК за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
Сторонами договору найму (оренди) земельної ділянки є наймодавець та наймач (згідно із Законом України «Про оренду землі» - орендодавець та орендар).
Наймодавцями (орендодавцями) за договором найму (орендти)земельної ділянки можуть виступати фізичні та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні. Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів АРК та Кабмін в межах повноважень, визначених законом.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради у межах своїх повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності сільські, селищні, міські ради.
Наймачами (орендарями) земельних ділянок можуть бути:
районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів АРК та Кабмін в межах повноважень, визначених законом.
сільські, селищні, міські, районні та обласні ради ВР АРК в межах повноважень, визначених законом.
Громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні обєднання та організації, а також іноземні держави.
Відповідно до ЗУ «про оренду землі» істотними умовами договору найму (оренди) землі є:
Обєкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки)
строк дії догору оренди
орендна плата із зазначенням її розмру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.
умови збереження стану об’єкта оренди.
умови і строки передачі земельної ділянки орендарю.
умови повернення земельної ділянки орендодавцеві.
визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини
відповідальність сторін.
Об’єктом договору оренди є земельна ділянка, яка перебуває у власності фізичної, юридичної особи, комунальній або державній власності.
66. Договір найму (оренди) житла. (Глава 59 ст. 810-826 ЦК)
Договір найму (оренди) житла – це договір за яким одна сторона — власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату (ст. 810 ЦК).
Форма договору найму житла: Договір найму житла укладається у письмовій формі. Договір оренди житла з викупом підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина. Помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому.
Сторонами договору є: наймодавець та наймач, якими можуть бути фізичні та юридичні особи. Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб.
Обов'язки наймача житла 1. Наймач зобов'язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані. 2. Наймач не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця. 3. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло та за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.
Розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. Одностороння зміна розміру плати за користування житлом не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір найму житла укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п'ять років.
Оренда житла з викупом є особливим видом найму (оренди) житла, що може передбачати відступлення орендодавцем права вимоги боргу іншій особі - вигодонабувачу. За договором оренди житла з викупом одна сторона підприємство-орендодавець передає другій стороні - фізичній особі (особі-орендарю) житло за плату на довготривалий (до 30 років) строк, після закінчення якого або достроково, за умови повної сплати орендних платежів, житло переходить у власність орендаря. Підприємство-орендодавець набуває право власності на попередньо обране особою-орендарем житло з метою подальшої передачі такого житла у довгострокову оренду з викупом такій особі та здійснює розпорядження таким житлом до його повного викупу.
