Соціальна допомога

Соціальна допомога в хоспісі за соціально-психологічними ас­пектами є проміжною ланкою між медичною і правовою роботою з пацієнтом та його близькими.

Основні завдання соціального працівника:

— встановлення і підтримання зв'язку з трудовими колекти­вами, де раніше працював хворий;

— сприяння в оформленні необхідних документів (оформлен­ня інвалідності і так далі);

— допомога в соціально-психологічній адаптації;

— реабілітаційна допомога;

— різні послуги хворим і їхнім родичам (організація харчу­вання, закупівля продуктів, прання, годування, читання книг, листування з родичами, друзями і т. д.). Соціальний працівник звільняє медичний персонал, проводячи загальну роботу в хоспі­сі, що різко підвищує ефективність роботи медперсоналу. Усі ці завдання мають широкий діапазон і вимагають від соціального працівника різноманітних форм фізичної праці, прояву організа­торських здібностей, базових правових знань, наявності широко­го світогляду та життєвого досвіду, певних рис характеру.

Моральна підтримка

Духовні і релігійні потреби людей мають глибоко особистий характер. Вони часто виступають на перший план з наближенням смерті і тому повинні враховуватися при наданні паліативної до­помоги. Є фактичні дані про те, що духовні переконання можуть допомогти хворій людині керувати своїм станом, і навіть вплива­ти на результат хвороби. Вони можуть також впливати на те, щоб родичі змогли змиритися з їхньою втратою.

Медико-психологічна допомога в хоспісі

Необхідно наголосити, що потрібне професійне уміння спілку­ватися з вмираючими, оскільки це окремий, великий і важливий аспект паліативної допомоги. Він включає не тільки вербальний контакт, а й невербальні способи спілкування: вміння активно слухати, дотик, поза при розмові і багато чого іншого, що навче­ний персонал хоспісу і його добровольці постійно вдосконалюють.

ІІсихосоціальні та психологічні проблеми близьких пацієнтів (псині реакції на хворобу, вмирання, смерть) — одні з першоряд­них і серйозних у паліативній допомозі, що вирішуються в хоспі-оі. Як зняти гостре відчуття провини перед вмираючим? Як допо­могти уникати брехні в спілкуванні з хворим? Ці та інші важливі Витання підтримки близьких пацієнтів — одна з головних про­блем. ,

Однією з найважчих проблем хоспісу є психологічна підтрим­ки персоналу. Групи психологічної підтримки, відпочинок, пере­микання на інші види діяльності, наприклад, ЗО—40-хвилиниа робота в дитячому садку, розташованому поруч із хоспісом, делі­катність з боку персоналу при переживанні їхнім колегою смерті ского хворого — ці питання також вимагають повсякденної осо­бливої уваги. Таким чином, паліативна допомога в хоспісі — це велике коло завдань, серед яких важко виділити окремі компо­ненти. Медичні, соціальні, психологічні, духовні та інші завдан­ня, що стоять перед пацієнтом та його родичами, персоналом, до­бровольцями, органічно пов'язані і витікають один з одного.

Проблеми термінальної психотерапії

Розуміння причин психологічного дискомфорту хворого до­помагає працювати в певному напрямі з їх усунення або пом'як­шення. Широкий спектр психологічних проблем зумовлює орга­нізацію комплексної психологічної підтримки та включає роботу психотерапевта, психолога, священика, а також роботу всієї ко­манди з організації дозвілля хворих, залучення трудотерапевта, соціального працівника і волонтерів.

У хоспісі використовують такі види психотерапевтичної до­помоги:

1) психотерапія середовищем передбачає створення затишної домашньої обстановки, де немає суворого лікарняного режиму: можна брати з собою тварин, свої фотографії, улюблені речі. Ба­жано, щоб у хоспісі було багато зелені, квітів, картин. У багатьох хоспісах є музичні інструменти, молитовне місце;

2) психотерапія за принципом розділення проблем та болю хворого; можливість отримати підтримку і спілкування, дбайливе доброзичливе ставлення близьких і персоналу. У хоспісі людину приймають такою, яка вона є;

3) арттерапія з переключенням уваги хворого на творчість (малювання, робота з деревом, рукоділля, читання і т, д.);

4) індивідуальний підбір психотерапії.