37. Письмовомовна комунікація: властивості, види, функції.

Письмово-мовна комунікація  Письмова мова: це мова, графічно закріплена, вона може бути заздалегідь обдумана і виправлена; для неї характерні деякі мовні особливості (переважання книжкової лексики, наявність складнопідрядних пропозицій, суворе дотримання мовних норм, відсутність позамовних елементів) Відмінність писменного мови від усної полягає в характері адресата. Письмова мова звичайно звернена до відсутніх. Той, хто пише, не бачить свого партнера по спілкуванню, а може лише подумки уявити його. На письмову мову не впливає реакція тих, хто її чітает9. Люди користуються письмовій комунікацією рідше, ніж усній. Але з приходом електронної пошти важливість письмового спілкування сильно зросла. Роботодавці при відборі кандидатів на вакантні місця все більшу увагу звертають на їх уміння грамотно викладати свої думки на папері. Якщо при вступі на роботу вам пропонується заповнити анкету, то це може означати, що роботодавець таким чином припускає перевірити ваші знання граматики та орфографії. Будь-яке письмове повідомлення має одну незаперечну перевагу перед усним. Складаючи його, ви маєте можливість подумати, привести в порядок свої думки і в разі необхідності навіть переписати начисто. Однак потрібно відзначити і два недоліки письмовій комунікації. По-перше, письмове повідомлення не може передати інтонації вашого голосу і жестикуляцію (часто, але не завжди: смайлики - велике досягнення людства), а по-друге, ви позбавлені миттєвої зворотного зв'язку з читачем. Щоб усунути перший недолік, має сенс привнести у ваше послання емоційну нотку. Тут, як і в усній комунікації, хорошу службу вам може послужити багатий словниковий запас. Друга проблема легко вирішується, якщо вам відомі освітній рівень, інтереси і словниковий запас людей, до яких ви звертаєтеся. Коротке повідомлення, написане простою мовою, як правило, більш зрозуміло людям. Відмінності між письмовій та усній промовою полягає також і в тому, що сказане, сказане недовговічне, зберігається в пам'яті лише частково, а написане може довго сохраняться10. 

Письмова мова - це особливий вид діяльності, що включає в себе три рівні (психологічний, сенсомоторних, лінгвістичний).

Властивості і особливості п. р..:

- Здатність до тривалого зберігання інформації;

- П. р.. - Одна з форм мовних функцій (крім усної);

- П. р.. - Надбудова над вже дозрілої усним мовленням - використовує всі її готові механізми, удосконалюючи і ускладнюючи їх, приєднуючи до них нові механізми;

- П. р.. Опановують цілеспрямовано в процесі навчання;

- П. р.. Характеризує участь великої кількості аналізаторів (зорово-слухо-моторний);

- У п. р.. Більш високі вимоги до підбору слів і побудові фраз;

- П. р.. Позбавлена ​​живих засобів спілкування - міміки, жестів;

- Одиниця п. р.. - Монолог;

Види п. к.: 1. При необхідності обдумати що-небудь або поділитися особистим досвідом (журнал, щоденник, спогади, лист). 2. Потреба поділитися інф-їй про відомих людей, місцях, події (інтерв'ю, звіти, показання свідків), 3. Творчі аспекти (жарти, розповіді, вірші); 4. Рефлексивна п. р.. - Представлений або прокоментовано будь-якої особистий досвід пише (есе, передові статті, коментарі), 5. Виконання письмових завдань з навчальних предметів; 6. Ділова письмова мова (заяви, резюме, ділові листи)

Функції: фіксація усного мовлення - зберігає її в просторі та часі; п. р.. Дозволяє планувати, відбирати і правильно оформляти думки; відіграють провідну роль у передачі важливої ​​і офіційної інформації, засіб передачі конфіденційної інформації, засіб підтримки ділових і особистих взаємин.