45. Ареал, морфологічні, біологічні та екологічні особливості ялини (смереки).

Яли́на, (Picea Dietrich) — рід шпилькових дерев родини соснових; бл. 50 видів, поширених у помірній і холодній смугах Північної півкулі. В Україні поширена смерека звичайна або європейська (P. abies (L.) Karsten, або P. excelsa Link.), 20 — 40 (50) м заввишки, до 1 м товщини; плодоношення з 15, у насадженнях з 25 — 30 pp.; вік до 150, іноді й 200 pp. C. тіньо- і вологовитривале дерево, витримує незначне заболочення, найкраще розвивається на суглинкових і супіскових ґрунтах. В Україні С. займає бл. 850 000 га або 12,5 % всіх ліс. порід (третє місце після сосни і дуба). С. поширена насамперед у Карпатах (у Галичині й на Буковині та на сх. і півн.-сх. Закарпатті); у нижчій смузі лісів разом з буком і ялицею, у вищій (понад 900 — 1 200 м) становить суцільні (смерекові) ліси з убогим трав'яним настилом. Менші простори займає С. на Передкарпатті і Розточчі; невеликі острови (звич. як домішка до сосни і дуба) на Підляшші, півд.-зах. Поділлі й Чернігівщині. С. дає цінну деревину (вона біла, легка і м'яка), яку широко використовують у будівництві, деревообробній, целюлозно-паперовій промисловості, у виготовленні муз. інструментів тощо; кора С. має 7 — 15 % дубильних речовин. З С. добувають смолу, дьоготь, терпентину, живицю, деревний оцет; її розводять як декоративне дерево в парках, використовують у ліс. смугах тощо.

46. Ареал, морфологічні, біологічні та екологічні особливості туї західної.

Туя західна (лат. Thúja occidentális) - вічнозелене хвойне дерево з сімейства кипарисових (лат. Cupressaceae), роду Туя, у природі зустрічається в східних районах Північної Америки.

Повільно зростаюче дерево висотою 12-20 (до 38) метрів, з компактною пірамідальною або яйцевидною кроною, з вигляду нагадує кипарис.

Кора у молодих дерев гладка, червоно-бура, пізніше сіро-коричнева, до старості відокремлює вузькими поздовжніми стрічками.

Хвоя лускоподібна, зелена, взимку буро-зелена або коричнева, дрібна (0,2-0,4 см), щільно притиснута , функціонує 2-3 роки і опадає разом з дрібними гілочками Верхня сторона пагонів темно-зелена і блискуча, нижня матова, світла.

Шишки яйцеподібні, дрібні (7-12 мм), що складаються з тонких лусок, містять два сплюснених, з двома вузькими солом'яно-жовтими крильцями насіння.

Основний природний ареал зростання туї західної розташовується в південно-східній частині Канади і північній частині США.

47. Загальна характеристика листяних порід.

Листяні породи , дерева і чагарники, переважно з пластинчастим листям, характерна особливість якого — розгалужене жилкування і наявність більш менш вираженого черешка. Відносяться до відділу покритонасінних. Листяні породи виникли пізніше хвойних порід (що відносяться до відділу голонасінних) і відрізняються від них наявністю зав'язі, яка після запліднення перетворюється на плід (в хвойних утворюється сім'я). Деревина листяних порід характеризується різноманітністю складових її елементів (в хвойних лише трахеїди). Листяні породи розділяються на твердолистяних (дуб, бук, граб, ясен, клен, саксаул і ін.) і мягколіственниє (береза, осика, вільха, липа, тополя і ін.). Поряд з породами, вимогливими до грунту (липа, ліщина), є порівняно маловимогливі (береза, акація біла). Серед листяних порід розрізняють породи морозостійкі (береза, осика) і теплолюбиві (абрикоса, скумпія, гледічия); світлолюбні з швидким зростанням (береза, тополя) і тіньовитривалі з повільним зростанням (липа, граб); довговічні (дуб, бук) і недовговічні (осика, тополя); посухостійкі (саксаул, фісташка, лох) і солестійкі (гледічия, саксаул, сумахах). Листяні породи розмножуються як насінним, так і вегетативним способом. Листяні породи використовують в лісовому господарстві (деревина), полезахисному лісорозведенні, для створення протиерозійних насаджень, закріплення пісків, в озелененні і ін. Крім того, листяні породи дають технічну сировину (бересклет, евкомія, дуб, бирючина); харчові продукти: плоди (айва, ліщина), медоноси (липа, акація, верба), прянощі (лавр, верболіз); лікарські препарати (калина, береза, жимолость, липа, обліпиха).