35. Етногеографічні особливості росіян в Україні

Чисельність сільських росіян та їхнє територіальне розміщення в Україні. Найбільшою за чисельністю етнічною меншиною в Україні залишалися росіяни. Загальна чисельність росіян, які мешкали в сільській місцевості, складала в 2001 році 1 097 437 осіб. Їхнє територіальне розміщення в Україні залишалося досить нерівномірним. Абсолютна більшість росіян розселені в сільській місцевості Півдня та Сходу України – 921 075 осіб (83,93 %). У Південному регіоні, насамперед за рахунок Криму, їхня чисельність найбільша – 635 925 осіб (57,95 %). Тобто, на Півдні України сільських росіян зосереджу-валося навіть більше, ніж в інших трьох регіонах разом узятих. На Сході України мешкав кожен четвертий сільський росіянин – 285 150 осіб Головним осередком територіального роз-міщення росіян у сільській місцевості України залишався Крим – (33,08 %). Тобто, кожен третій сільський росіян мешкав у Криму.Серед усіх областей найбільше сільських росіян розселено в трьох східних: Харківській –104 366 осіб (9,51 %), Луганській – 91 626 осіб (8,35 %), Донецькій – 89 158 осіб (8,12 %) та двох південних: Запорізькій – 81 251 особа (7,40 %), Одеській – 78 353 особи (7,14 %).

Найвищим рівень частки росіян залишався в Криму – 46,13 %,Західної України, частка росіян залишалася досить незначною – лише 7,74 %Найвищим рівень їхньоїчастки спостерігався в трьох областях:Луганській – 94,06 %, Сумській – 89,74 % та Харківській – 88,89 %

35. Ураховуючи демографічну вагу етнічних росіян в Україні, а також те, що в Кримському регіоні вони становлять більшість, етнонаціональна структура ще двох регіонів(Донецької і Луганської областей) має загалом двоетнічний українсько-російський характер, і їхнє етнокультурне обличчя, поряд з українською етнічною нацією, визначає єдина в Україні велика етнонаціональна група, росіяни, то все це засвідчує, що етнополітичні взаємини в державі Україна істотно залежатимуть від українсько-російських соціокультурних взаємин.

Важливим є і те, що, за винятком Закарпатської та Чернівецької областей, у всіх інших регіонах, де більшість становлять етнічні українці, росіяни є кількісно найбільшою етнічною групою(у Закарпатській області кількість росіян є меншою, ніж угорців та румунів, а у Чернівецькій області– ніж румунів та молдаван). Істотне значення має сама кількість і частка росіян в Україні значною мірою визначаючи не лише їхнє місце в етнополітичній системі України, але й рівень претензій Росії і вимоги деяких політичних сил, зокрема, щодо статусу мов. Останній перепис населення засвідчив, що в Україні проживало 8,33 млн(17,3%) росіян. Це число включає, безперечно, і значну кількість етнічно змішаного населення, яке асимілювало чи з різних причин (змішані шлюби, політична кон’юнктура радянських часів) ідентифікувало себе з росіянами.

Впродовж 90-х років ХХ ст. абсолютна кількість і частка росіян зменшились, що зумовлено геополітичними змінами та тенденціями міграційного обміну України з Російською Федерацією. Абсолютна кількість– на 26,6%, а питома вага– на4,8% (з22,1% у1989 році до17,3% у2001 році). Найбільше зменшення частки росіян(на понад5%) відбулося у АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Одеській, Харківській, Херсонській областях, тобто у східних та південних регіонах. З огляду на те, що в цих регіонах немає жодних дискомфортних соціально-культурних передумов для життєдіяль-ності російської етнічної групи, є підстави вважати, що зменшення питомої ваги росіян у цих регіонах і загалом по Україні найбільшою мірою відбулося внаслідок реінтеграції частини представників цієї групи з українським етнічним корінням в українське середовище. Внаслідок зменшення питомої ваги росіяни на сьогодні уже не становлять абсолютної більшості у сільському населенні АР Крим, а лише відносну(понад45%). З чотирнадцяти адміністративних районів Криму росіяни мають абсолютну більшість лише у п’яти(Бахчиса-райському, Кіровському, Ленінському, Нижньогірському і Чорноморському) і відносну більшість ще у семи. В історико-етнографічному відношенні російське населення досить неод-норідне, включаючи і давніх поселенців, які є автохтонним населенням Слобожанщини і Донеччини(субетнічна група донських козаків), і представників різних російських етноконфесійних груп(старообрядці), що переселилися в Україну впродовж ХVII–ХІХ ст., і на сьогодні найбільше проживає у Вінниць-кій, Одеській, Чернівецькій, Хмельницькій і Чернігівській областях, і значну, кількісно найбільшу, групу мігрантів періоду індустріалізації УРСР.

Згідно з даними перепису2001 року на території України народилося 4 млн 963 тис. росіян, що становить59,6% від усього етнічно російського населення і 11,6% від усього населення, що народилося в Україні. Найбільше росіян народилося у Донецькій області(1 млн314 тис., 26,5% від усіх росіян, що народилися в Україні), а також АР Крим(780 тис., 15,7%) та Луганській(709 тис., 14,3%) області. Від250 до450 тис. етнічних росіян народилися у Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській і Харківській областях. Щодо всього населення, котре народилося на території регіонів та міст із спеціальним статусом, найвищою є питома вага етнічних росіян у Севастополі(79,9% ), АР Крим(66,8%), а також у Донецькій та Луганській областях(33%), найменшою у західних областях – Волинській(0,8%), Закарпатській(0,9%), Івано-Франківській(0,7%), Рівненській (0,9%) та Тернопільській(0,5%). Статева структура етнічних росіян є більш незрівноваженою, ніж у середньому по Україні: частка жінок становить55,1%, чоловіків– 44,9%. Середній вік етнічно російського населення(41,9) є також вищим, ніж у середньому по Україні, а також дещо вищим порівняно з етнічними українцями(38,2).

Розселення етнічних росіян в Україні, враховуючи, зокрема, їхню частку в сільському населенні, має, особливо в західній частині, в основному розсіяний (дисперсний) характер, концентруючись насамперед у великих адміністративних, промислових та рекреаційних центрах. У трьох регіонах(АР Крим, Донецька та Луганська області) проживає майже половина(46,2%) усього етнічно російського населення. Саме в цих областях найвищі значення коефіцієнта етнічної спільності. В обласних центрах таких західних областей, як Волинська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська сконцентровано понад50% усіх етнічних росіян регіону. Виняток тут становить Закарпатська область, де, окрім обласного центру, Ужгорода, значна кількість росіян зосереджена в другому за демографічним потенціалом і значенням місті – Мукачевому. Така ж висока концентрація росіян в обласних центрах характерна й для деяких центральних(Вінницької, Черкаської), північно-східних (Чернігівської, Харківської) та південних(Миколаївської й Одеської) областей. Відносно найменшою є концентрація росіян у регіональних центрах АР Крим, Запорізької, Луганської та Донецької областей. Саме у цих областях на порядок вищою є і густота росіян, яка формується не лише міським, але й сільським населенням, засвідчуючи загалом, що росіяни тут утворюють значною мірою суцільні та компактні ареали розселення. Частка етнічних росіян у сільському населенні становить від17 до46%. Менші ареали компактного розселення росіян сформувалися у Сумській та Одеській областях. У цих регіонах частка

росіян у сільському населенні становить від7 до10%. Водночас у15 регіонах центральної і західної України густота етнічних росіян у сільській місцевості не перевищує1 особи на км

У всіх регіонах України, за винятком АР Крим, частка росіян у міському населенні є у кілька разів вищою, ніж у сільському. Так само значно більшим за середні по Україні значення(68%) є рівень урбанізації росіян(87,6%), який є найвищим, з одного боку, у районах високої урбанізації(Донецька, Луганська, Дніпропетровська області), і з другого– у західних регіонах(Івано-Франківська, Львівська області). Росіяни, як демографічно і політично домінуючий етнос колишнього Радянсь-кого Союзу, незважаючи на велику віддаленість від ареалу свого формування, майже не зазнали асиміляції. Понад96% з них у2001 році рідною визнали мову своєї національності, це значно вищий відсоток, ніж в українців(78,1%) та в більшості інших етнонаціональних груп. Вважає рідною українську мову лише3,5% росіян.

Порівняно з попереднім переписом ця частка дещо зросла(на2,3 %). Географія етнічних росіян, які вважають рідною українську мову, як уже зазначалося, істотно диференційована за регіонами. Найбільша їхня питома вага(від10 до 20%) є у тих регіонах, де, з одного боку, росіяни розселені найбільш дисперсно, та з другого– порівняно цілісним є українське мовно-культурне середовище (Вінницька, Волинська, Житомирська, Львівська, Хмельницька області). І, навпа-ки, найменше росіян з рідною українською мовою в АР Крим(0,2%), Донецькій (1,3%) та Луганській(1,7%) областях. Водночас ще понад42% етнічних росіян зазначили, що не володіють вільно українською мовою.