22.Драматичні жанри.

Драма - твір, в основу якого покладено гострий життєвий

конфлікт, що зумовлює напруженість дії, відображає складні

переживання персонажів. Різновиди драми: історична ("Сава

Чалий" І.Карпенка-Карого, "Ярослав Мудрий", "Свіччине

весілля" І. Кочерги), соціально-побутова (" Наталка Полтавка"

І. Котляревського, "Глитай, або Павук" М. Кропивницького,

«Мина Мазайло» М.Куліша), родинно-побутова ("Украдене

щастя" І. Франка), психологічна ('Гріх" В.Винниченка);

мелодрама - підкреслено емоційний твір з гострим сюжетом і

чітким поділом на доброчинних і лиходійних персонажів ("Ой

не ходи, Грицю" М. Старицького, "Дай серцю волю"

М. Кропивниць кого); шкільна драма ("Володимир"

Ф. Прокоповича, "Воскресіння мертвих” Г. Кониського).

Трагедія - драматичний твір, в основу якого покладено

дуже гострий, непримиренний конфлікт, який приводить до

трагічної розв’язки - герой, вступаючи в боротьбу, гине фізично

;і()о духовно. "Батьком трагедії" в античні часи називали Есхіла.

Иичначні трагіки античності - Софокл та Еврипід. їхні традиції

продовжили Шекспір (трагедії «Гамлет», "Ромео і Джульетта",

"Король Лір", "Отелло"), Корнель С'Сід", «Горацій»), Шіллер

("Розбійники"), Гете ("Фауст"), в українській літературі -

І.Карпенко-Карий («Сава Чалий»), М.Старицький ('Оборона

Ііуші"), М.Куліш ('Патетична соната").

Комедія - драматичний твір, у якому сатиричними та

гумористичними засобами змальовано смішне в житті,

висміюються потворні суспільні і побутові явища, негативні

риси характеру людей (комедії Аристофана, Мольєра, М.Гоголя,

0. Островського, Г. Квітки-Основ'яненка, І. Карпенка-Карого,

М. Куліша, О. Коломійця). Різновиди в українській драматургії

інтермедія, вертепна драма.

Поєднання комічного і трагічного дало в літературі

трагікомедію ('Володимир" Ф. Прокоповича, "Мартин Боруля"

1. Карпенка-Карого, "Народний Малахій" М. Куліша).

До ліро-епічних жанрів відносяться: поема, балада, а

драматична поема поєднує в собі прикмети всіх трьох

літературних родів (драматичні поеми Лесі Українки).

23.Ліричні жанри.

Пісня - невеликий ліричний твір, що виконується співом.

Різновид - романс (сольна лірична пісня про кохання). Існують

пісні літературного походження ("Думи моі”, "Реве та стогне

Дніпр широкий" Т. Шевченка, "Повій, вітре на Вкраїну"

С. Руданського, "Виклик" М. Старицького, "Київський вальс"

А. Малишка, "Два кольори" Д. Павличка та ін.).

Ода - похвальний ліричний вірш, присвячений видатним

особам чи важливим подіям і написаний в урочисто-

патетичному тоні (оди Горація, Ронсара, М.Ломоносова,

Ф.Прокоповича, ІКотляревського). Різновид - панегірик

(хвалебна пісня).

Елегія (з грецьк.: скарга) - вірш, у якому виражені настрої

смутку, журби, задуми (Овідій, В. Жуковський, В. Забіла,

П. Тичина, В.Симонєнко, М.Вінграновський, Ліна Костенко,

Мар’яна Кіяновська).

Епіталама - (з грецьк.: весільний обряд) - гіменей,

весільна лірична пісня на честь молодих.

Епістола (з грецьк.: лист) - віршований ліричний твір у

формі листа, в якому автор викладає свої міркування з певних

питань (може бути імітація епістоли - «Лист до калини»

І. Драча).

Епітафія - вірні, призначений для напису на надгробному

пам'ятнику.

Епіграма - короткий злободенний сатиричний вірш,

спрямований проти якоїсь особи чи негативного суспільного

явища.П астораль (з грепьк.: пастуший) - ліричний твір, у якому

ідеалізовано зображене сільське життя на лоні природи,

романтичне кохання пастухів і пастушок.

Медитація - філософський вірш на "вічні" теми (добро і

зло, життя і смерть, мить і вічність і т.д.

Псалма ~ пісня релігійного змісту (духовна лірика).

Збірник псалм - псалтир.

Пейзажний вірш - твір , у якому зображено картини

природи.