Прямі податки
Прямі податки – це податки, які встановлюються безпосередньо до об¢єкту оподаткування, доходу чи майна, за певними ставками. Прикладом прямих податків можуть бути податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, екологічний податок, податок на землю та ін. Найвагомішим серед них є податок на прибуток, оскільки він забезпечує велику частку в доходах державного бюджету.
Платниками податку на прибуток є юридичні особи, суб¢єкти підприємницької діяльності (резиденти і нерезиденти), які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України так і за її межами, неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку.
Об¢єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду (рис.7).
Доходи
звітного періоду
Собівартість
реалізованих товарів (робіт, послуг)
Інші
витрати звітного періоду
Оподатковуваний
прибуток
Ставка
податку на прибуток (19%)
Податкове
зобов¢язання
“ - ”
Сума
спла-чених торго-вих патентів
Сума
податку на прибуток
“ - ”
“ - ”
Рис. 7. Схема визначення суми податку на прибуток
Доходи, що враховуються для визначення податку на прибуток складаються з доходів від операційної діяльності та інших доходів. Основні складові таких доходів відображені на рис.8.
Рис.8. Склад доходів, що враховуються для визначення податку на прибутку
Податковим кодексом виділені доходи, які не враховуються для визначення об’єкта оподаткування, зокрема, такі:
сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг;
суми ПДВ, отримані/нараховані платником ПДВ, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг;
суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права;
суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або в результаті задоволення претензій як компенсація прямих витрат або збитків;
суми коштів у частині надміру сплачених податків та зборів, що повертаються або мають бути повернуті платнику податку з бюджетів;
суми коштів спільного інвестування;
суми отриманого платником податку емісійного доходу;
номінальна вартість взятих на облік, але неоплачених (непогашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики (облігацій, ощадних сертифікатів, казначейських зобов’язань, векселів, боргових розписок, акредитивів, чеків, гарантій і т.п);
дивіденди, отримані платником податку від інших платників податку;
кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації емітента, або в разі зменшення розміру СК такої особи, але не вище вартості придбання акцій, часток, паїв;
кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до чинних міжнародних договорів;
вартість основних засобів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації;
кошти або майно, що надаються у вигляді допомоги громадським організаціям інвалідів, їх спілкам та підприємствам;
основна сума отриманих кредитів, позик та інших доходів, які не враховуються для визначення об’єкта оподаткування;
дохід від безоплатно одержаних необоротних активів, а також об’єктів соціально-культурного та житлово-комунального призначення державної власності, що перебувають на балансі платника податку.
Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складання акта або іншого документа, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.
Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань). У разі продажу товарів за договором комісії (агентським договором) платником податку датою отримання доходу від такого продажу вважається дата продажу товарів.
Витрати, що враховуються для визначення податку на прибуток, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат. Основні складові таких витрат відображені на рис.9.
Витрати, які формують собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг), визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів (робіт, послуг). Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Рис.9. Склад витрат, що враховуються для визначення податку на прибутку
Сума податкового зобов¢язання з податку на прибуток визначається шляхом застосування до суми оподатковуваного прибутку ставки податку на прибуток (рис.7). Необхідно зазначити, що сума податкового зобов¢язання зменшується на суму фактично сплачених підприємством торгових патентів (п.152.1 і п.152.2 статті 152 Податкового Кодексу).
Ставки податку, передбачені Податковим Кодексом України:
1. Основна ставка податку – з 1.04.2011 по 31.12.2011рр. - 23%;
з 1.01.2012 по 31.12.2012рр. -21%;
з 1.01.2013 по 31.12.2013рр. -19%;
з 1.01.2014 року – 16% (слід зауважити, що у 2014 році буде діяти вісімнадцятивідсоткова ставка податку на прибуток у зв'язку із складним економічним становищем в Україні);
2. За ставкою 0% прибутку від страхової діяльності юридичних осіб у випадках страхування життя.
3. За ставками 0,4,6,12,15 і 20 відсотків доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України.
Терміни сплати податку на прибуток. При оподаткуванні прибутку використовуються такі податкові періоди: квартал, півріччя, три квартали, рік. Податок на прибуток сплачується щоквартально. Підприємство зобов¢язане подати до податкового органу за місцем реєстрації декларацію протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу або 60 календарних днів після закінчення року. Податок на прибуток сплачується у бюджет не пізніше 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації.