15Зів: межі, сполучення

Власне ротова порожнина (cavitas oris propria) ззаду сполучається з глоткою (pharynx) через зів (fauces). Зів (fauces) обмежований:зверху м’яким піднебінням (palatum molle) знизу коренем язика (radix linguae);з боків піднебінно–язиковою дужкою (arcus palatoglossus) та піднебінно–глотковою дужкою (arcus palatopharyngeus).

16.Глотка: топографія, частини, їх сполучення; лімфатичне кільце глотки

Глотка є трубчастим органом, який простягається від основи черепа (basis cranii) до верхнього рівня VII шийного хребця . Глотка сполучається з:носовою порожниною (cavitas nasi) – через парні отвори хоани (choanae); ротовою порожниною (cavitas oris) – через зів (fauces); гортанню (larynx) – через вхід до гортані (aditus laryngis);барабанною порожниною (cavitas tympani) – через глотковий отвір слухової труби (ostium pharyngeum tubae auditivae); продовжується в стравохід (oesophagus).Глотка (pharynx) має:верхню стінку (склепіння глотки); передню стінку (де розміщені отвори в ротову, носову порожнини та в гортань);задню стінку (прилягає до передхребтових м’язів шиї);бічну (парну) стінку, в якій знаходяться глоткові лімфатичні вузлики (noduli lymphoidei pharyngeales).

17. Глотка: будова слизової, м’язової і зовнішньої оболонок

Слизова оболонка (tunica mucosa) розміщена на щільній сполучнотканинній (фіброзній) пластинці, яка замінює підслизову основу (підслизовий прошарок).На рівні носової частини глотки (pars nasalis pharyngis) слизова оболонка (tunica mucosa) вкрита одношаровим багаторядним війчастим епітелієм (epithelium ciliatum simplex), а нижче – багатошаровим плоским незроговілим епітелієм (epithelium stratificatum noncornificatum squamosum) відповідно до функції частин глотки (pharynx).

М’язова оболонка (tunica muscularis pharyngis), або м’язи глотки (musculi pharyngis), побудовані із поздовжніх та колових поперечно–посмугованих м’язових волокон (myofibrae transversostriatae) і формують: м’язи–звужувачі глотки (musculi constrictores pharyngis), що утворюють внутрішній коловий шар (stratum circulare internum);м’язи–підіймачі глотки (musculi levatores pharyngis), що утворюють зовнішній поздовжній шар (stratum longitudinale externum).

18.Стравохід: частини, їх топографія

. Стравохід є трубчастим органом довжиною 25-30 см і близько 3 см завширшки, що має S–подібну форму і переходить у шлунок (gaster).

У стравоході виділяють: шийну частину (pars cervicalis);грудну частину (pars thoracica); черевну частину (pars abdominalis); -

19Стравохід: будова стінки; Анатомічні і фізіологічні звуження стравоходу

Стінка стравоходу (paries oesophagi) складається з таких шарів:слизової оболонки (tunica mucosa);підслизової основи (tela submucosa);м’язової оболонки (tunica muscularis);зовнішньої (сполучнотканинної) оболонки, яку ще називають адвентиційною (adventitia);серозної оболонки (tunica serosa);підсерозного прошарку (tela subserosa).

Анатомічні звуження (constrictiones anatomicae):глотково–стравохідне звуження (constrictio pharyngooesophagealis) розміщене при переході глотки (pharynx) у стравохід (oesophagus), на рівні VI–VII шийних хребців; бронхіальне звуження (constrictio bronchialis), яке знаходиться на рівні IV–V грудних хребців, де трахея (trachea) розгалужується на головні бронхи (bronchi principales) і притискає стравохід (oesophagus);діафрагмове звуження (constrictio phrenica) розташоване на рівні переходу стравоходу (oesophagus) через поперекову частину діафрагми (pars lumbalis diaphragmatis), це рівень ІХ–Х грудних хребців.

Фізіологічні звуження (constrictiones functionales):аортальне звуження (constrictio aortica) розташоване на рівні IV грудного хребця. Це місце, де стравохід (oesophagus) контактує з дугою аорти (arcus aortae);черевне звуження (constrictio abdominalis), або кардіальне звуження (constrictio cordis), розміщене у місці переходу стравоходу (oesophagus) в кардіальну частину шлунка (pars cardiaca gastris), воно є на рівні XI грудного хребця.Функція стравоходу – проведення їжі.