- •Розділ I фізичні основи квантової електроніки
- •§ 1.1. Енергетичні рівні квантових систем. Спонтанне і індуковане випромінювання. Коефіцієнти Ейнштейна
- •§ 1.2. Характеристики нерівноважних станів квантових систем. Негативна температура.
- •§ 1.3. Можливість посилення в середовищах з негативною температурою. Умова самозбудження квантового генератора
- •§ 1.4. Виведення виразів для коефіцієнтів Ейнштейна
- •§ 1.5. Форма і ширина спектральної лінії
- •§ 1.6. Характеристики когерентності електромагнітного випромінювання
- •§ 1.7. Вплив періодичного збурення на частку з двома енергетичними рівнями
§ 1.7. Вплив періодичного збурення на частку з двома енергетичними рівнями
Це завдання займає особливе місце у
квантовій електроніці, допомагаючи
усвідомити особливості впливу
монохроматичного електромагнітного
поля на речовину з відповідною системою
енергетичних рівнів. Розглянемо частку,
гамільтоніан якої H° має два власні
значення Wm
і Wn
(рівні m i
n), причому Wm>Wn,
тобто рівень m верхній.
Відповідні хвильові функції гамільтоніан
H°ψmo
і ψпо
визначаються формулою (1.37). Припустимо,
на частку діє періодичне обурення
частотою ω, близькою до частоти переходу
,
а оператор обурення Hв
[див. формулу (1.35)] запишемо у
вигляді
.
Визначимо ймовірність знаходження
частинки на рівнях m i
n.
При обчисленні коефіцієнтів Ейнштейна вже вирішувалося подібне завдання в першому наближенні теорії збурень. Тут же знайдемо точне рішення. Виходимо з рівняння (1.41). Перш за все обчислимо матричні елементи оператора обурення:
(1.96)
де введено позначення
.
Неважко бачити, що НвПт==(Нвтп)*. Будемо вважати, що діагональні матричні елементи оператора Hв дорівнюють нулю (HвHH=Hвmm=0). Підставляючи явний вигляд матричних елементів оператора Hв в рівняння (1.41), одержуємо два рівняння для коефіцієнтів ат і ап:
(1.97)
У праві частини рівнянь (1.97) входять по
два складники. Складові з показником
експоненти
або
є швидко осцилюючими і мало впливають
на рішення. Тому ними можна знехтувати.
Тоді рівняння (1.97) придбають вигляд:
(1.98)
де введено позначення
.
Помноживши праву і ліву частини першого рівняння (1.98) на ехр (iбt) і продиференціювавши отриману рівність, отримаємо
.
Використовуючи друге рівняння (1.98), після приведення подібних членів отримаємо
(1.99)
Знайдемо рішення рівняння (1.99) у вигляді
am=A exp αt. (1.100)
Після підстановки (1.100) в (1.99) отримуємо для показника експоненти α рівняння
з корінням
Увівши позначення
отримаємо два рішення виду
(1.100), що відповідають двом коріння a1
і а2:
(1.101)
Загальне рішення рівняння (1.99) являє собою лінійну комбінацію рішень виду (1.101), тобто
(1.102)
Коефіцієнт an(t) легко визначити, якщо підставити вираз (1.102), один раз продиференціювавши, в перші рівняння (1.98). Тоді
(1.103)
Задамося наступними початковими умовами: am(0)=0, an(0) = 1, тобто в початковий момент часу частинка знаходиться на нижньому рівні. Підстановка початкових умов у вирази (1.102), (1.103) дає A1+A2=0;
Звідси
і коефіцієнти am(t) і аn(t) приймають остаточний вигляд:
. (1.104)
Імовірність знаходження частинки на рівні т визначається квадратом модуля коефіцієнта am(t), тобто
(1.105)
У межі дуже слабкого збурення
точне рішення (1.105) переходить в рішення
(1.58). Дійсно, підставами у формулу (1.105)
явний вигляд величини
':
.
Якщо
,
то
,
тобто до виду (1.58).
Пояснимо тепер фізичний зміст формули (1.105). Видно, що ймовірність знаходження частинки на верхньому рівні є періодична функція часу з частотою 2 '. Те ж саме можна сказати і про знаходження частинки на нижньому рівні, тому що повна ймовірність знаходження частинки в системі (тобто на верхньому та нижньому рівнях) дорівнює одиниці.
Звідси випливає, що під впливом
періодичного збурення частка переходить
з нижнього рівня на верхній, і навпаки.
Частота (2
'),
з якою відбувається такий перехід при
точному резонанс (б=0), дорівнює
,
тобто визначається величиною матричного
елементу оператора збурення. Для випадку
електро-дипольного взаємодії, дуже
поширеного у квантовій електроніці
,
де d - оператор електричного дипольного
моменту, а Е - амплітуда високочастотного
електричного поля, і частота
.
Таким чином, при взаємодії однієї і тієї
ж системи рівнів з електромагнітним
полем частота перекидання частки полем
з рівня на рівень пропорційна амплітуді
високочастотного електричного поля і
може змінюватися в дуже широких межах.
Сама ймовірність знаходження частинки
на верхньому рівні при точному резонансі
змінюється від 0 (cos2
t
= l, в цей момент частка знаходиться на
нижньому рівні п, як і в початковий
момент) до
.
Якщо ж частота періодичного збурення не збігається з відстанню по частоті між рівнями m і n, то змінюється як частота перекидання часток з рівня на рівень, так і ймовірність знаходження частинки на верхньому рівні. Ця ймовірність завжди менше одиниці і падає зі зростанням б.
