2.2. Дослідження чинників, які впливають на міграцію в сучасній Україні

Провідним фактором, що визначає сучасні міграції в Україні, залишається фактор економічний, тому що в основі всіх переміщень лежить прагнення людей поліпшити умови життя. Серед економічних факторів виокремлюються такі, як наявність робочих місць, умови зайнятості, рівень доходів, перспективи рішення житлової проблеми, переваги в задоволенні потреб соціального характеру. Відомо, що циклічність економічного розвитку в XX – ХХІ ст. збігається із циклічністю міграційного коливання населення, що залежить від диверсифікованого розвитку виробництва й власності, ринків праці й застосування капіталу, поляризації держав по рівнях багатства, глобалізація інформаційно-технологічних процесів. Всі інші чинники сьогодні є вторинними стосовно економічного. Навіть такі об'єктивні, постійно діючі чинники, як природний, у великому ступені визначають економічні умови, а значить можуть бути включені в різноманіття економічних факторів. Так екологічні проблеми, що підсилюють міграцію, на багато є наслідком індустріального розвитку.

Активізація міграції під впливом екологічних умов веде до того, що в багатьох випадках самі мігранти створюють надмірне навантаження на природне середовище того простору, у яке вони попадають. Щодо цього, досить яскравим є приклад мегаполісів, які приваблюють багато мігрантів. Стихійні процеси урбанізації, виробництво токсичних відходів, що прогресує, збідніння ґрунту та ін. форми екологічного дисбалансу в Україні стають похідними факторами, які детермінують міграцію.

Аналізуючи систему чинників, що визначили високу значимість міграційних проблем в Україні у теорії й практиці управління, слід зазначити етнокультурні передумови. Останні варто віднести до суб'єктивної групи чинників, які визначаються наявністю життєвого стандарту, від якого залежить оцінки умов життя в потенційному регіоні вселення. Часто саме сукупність факторів, що становлять життєвий стандарт, дорівнюють до етнічних факторів міграції. Крім то етнокультурний чинник у міграційній сфері визначає й результати міграційного процесу, якість взаємодії мігрантів з новим суспільством. Міграції, що підсилюються під впливом етнокультурного фактору, самі впливають на етнокультурне середовище приймаючого соціуму. Важливим похідним чинником, що продовжує впливати на якість і форми міграцій, є демографічний. Розбіжність стадій демографічного переходу в різних частинах України приводить до перерозподілу населення. Процес демографічного переходу супроводжується ростом продуктивних сил і переміщенням великих мас населення в міста. В розвинених країнах демографічний перехід уже завершений, там установився новий режим відтворення населення, для якого характерний фактично нульовий приріст чисельності населення. На цьому тлі імміграційні потоки в розвинених країнах зменшують частку титульних націй, оскільки іммігранти мають більш високий рівень народжуваності.

Сьогодні до групи суб'єктивних чинників, здатних провокувати виникнення потужних міграційних потоків в Україні варто додати політичні процеси й політико-правове регулювання. Явні й приховані конфлікти, які викликані політичними протиріччями, визначають потоки змушеної міграції. Політичні чинники нерозривно пов'язані з факторами правовими. Міграції, що виникають як наслідок політичних процесів, вимагають особливого підходу в рамках правового регулювання. Разом з тим міграційні процеси самі можуть змінювати політичну ситуацію в країні і регіонах, викликаючи необхідність коректування всієї нормативно-правової системи держави. Зазначені чинники сприяють актуалізації міграційної проблематики в області практики державного управління. Україна зацікавлена в активному пошуку шляхів регулювання міграції, що сприяє, з одного боку, припиненню (мінімізації) нелегальної міграції, а з іншого боку - використанню міграційного потенціалу для власного розвитку, стабілізації соціально-економічної й демографічної обстановки. Говорячи про різноманіття чинників, слід зазначити, що дії їх мають різне значення для міграції (спонукачі, що виштовхують, посилюють міграцію й ін.) і різну тривалість впливу (постійно діючі, тимчасові). Групи факторів можуть розглядатися як керовані (регульовані) і некеровані (умови). Чинники що притягають, що спонукують населення переселятися в ті регіони, де якість життя, завдяки ряду природних і економічних умов буде вище, ніж у регіоні попереднього проживання. Дана група чинників може бути підрозділена на постійно діючі й такі, що змінюються у часі. Чинники, що виштовхують, склалися в регіонах постійного проживання – обставини природного, економічного соціально-політичного характеру, їх вплив унеможливлює подальше проживання в даному регіоні, незалежно від того, чи існують умови в регіоні переселення для успішної адаптації. Як правило, діють одночасно обидві групи факторів, але вирішальне значення мають ті, що віднесені до першої групи. І тільки у випадку, якщо визначальними стають чинники, віднесені до другої групи, міграція здобуває характер змушеної. При впливі першої групи чинників міграційний процес протікає планомірно, прогнозовано, а при впливі другої групи чинників, міграційний процес здобуває характер стихійності, особливо яскраво це проявляється на його вихідній стадії.

Добровільна міграція в Україні присутня незалежно ні від чого, і виражається у переміщенні населення в інші міста чи регіони через створення нових сімей, планових переїздів, маятникової і сезонної міграції. Але зараз актуальною для України є саме вимушена міграція, яка спричинена як економічними чинниками, через які українці виїжджають за кордон так і в більш благополучні регіони України, так і політичними чинниками, а саме з окупацією АР Криму та частини східних областей України. Основним фактором що спричинив дану міграцію є або окупація іншої держави, або активні бойові дії.

В загальному міграційні чинники є суб’єктивними, і по різному розглядаються різними групами населення.