Тема 5. Помилки та шахрайство

ПЛАН

1. Дії аудитора при виявленні помилок і шахрайства

Рекомендована література:

1. Савченко в.Я. Аудит: Навч. Посібник Київ, кнеу, 2005р. – с. 120.

Навчальні цілі

Після вивчення теми студенти повинні вміти:

• визначати фактори, які зумовлюють обман та помилку.

Після вивчення теми студент повинен знати:

• у чому полягає відмінність між помилкою та шахрайством;

• аудиторські підходи до виявлення помилок та шахрайства;

• дії аудитору при виявленні помилок та шахрайства.

1. Дії аудитора при виявленні помилок і шахрайства.

Якщо у ході перевірки аудитор виявив факти шахрайства, навмисних помилок, викривлення даних обліку, він повинен доповісти про отримані результати управлінському персоналу, керівництву (власникам) підприємства та, якщо така потреба існує, державним регулятивним установам.

Аудитор доповідає вищому управлінському персоналу у випадку, якщо були виявлені факти шахрайства (навіть у незначних обсягах, які не впливають на достовірність фінансової звітності). При цьому аудитор вказує на вади у системі внутрішнього контролю, які призвели до недобросовісного складання фінансової звітності.

Аудитор доповідає вищому керівному органу підприємства (або його власникам) у тому випадку, якщо у шахрайстві звинувачується управлінський персонал підприємства або посадова особа, яка працює у системі внутрішнього контролю. Так само, як і вищому управлінському персоналу, аудитор вказує власникам на вади у системі внутрішнього контролю.

Як правило, аудиторська концепція конфіденційності, забороняє розголошувати результати аудиторської перевірки третім особам. Втім, якщо це передбачено чинним законодавством, або на вимогу судових органів, можлива ситуація, коли аудитор буде змушений доповісти про виявлені факти шахрайства. Але наголошуємо ще раз, це не є розповсюдженою практикою.

Коли аудитор зробив свою доповідь керівництву підприємства, керівництво повинно вжити негайних заходів по ліквідації помилок та неточностей, аби надати аудитору можливість сформувати свій аудиторський висновок. Можлива така ситуація, що керівництво відмовляється вживати негайні заходи, тоді аудитор може розглянути питання про відмову від проведення перевірки. Такі ситуації є надзвичайно рідкими, і потребують ретельного обмірковування з вищого керівництва аудиторської компанії.

Перелік контрольних запитань для самоперевірки:

1. Поясніть у чому полягають відмінності між помилкою та шахрайством.

2. Як визначається рівень суттєвості помилки бухгалтерської звітності?

3. Які існують методи розкриття шахрайства та помилок?

4. Що повинен враховувати аудитор, описуючи факти шахрайства чи помилок?

Приклади тестових завдань для самостійної перевірки знань

1. Які дії клієнта можуть кваліфікуватися аудитором як помилка?

а) відображення у звітності в якості витрат ненаданих маркетингових послуг;

б) довільна зміна методу оцінки вибуття запасів з методу середньозваженої собівартості на ФІФО;

в) визнання в якості витрат поточного періоду одночасне надходження річної орендної плати;

2. Аудитор кваліфікує факт укриття та невідображення в обліку виручки від реалізації готової продукції як:

а) шахрайство;

б) помилку;

в) описку.

3. Хто несе відповідальність за попередження та виявлення фактів шахрайства та допущення помилок у фінансовій звітності?

а) аудитор;

б) керівництво клієнта;

в) органи державного контролю.

4. Яка умова або подія найбільше підвищує ризик шахрайства при складанні фінансової звітності клієнтом?

а) некомпетентність працівників обліку;

б) необхідність забезпечення росту прибутку для підтримання ринкової вартості акцій у зв’язку з їх публічним розміщенням;

в) використання неадаптованої до потреб клієнта бухгалтерської програми.