- •1. Виявлення і облік багатоїдних шкідників
- •2. Виявлення і облік шкідників зернових злаків.
- •2.1 Методики обліку злакових попелиць
- •2.2 Облік клопа шкідлива черепашка та інших видів хлібних клопів
- •2.3 Облік трипсів
- •2.4 Облік хлібних жужелиць
- •2.5 Облік хлібних жуків
- •2.6 Облік п'явиць та хлібних блішок
- •2.7 Облік злакової листовійки
- •2.8 Облік хлібних пильщиків
- •2.9 Облік внутрішньостєблових шкідників
- •3. Виявлення і облік шкідників овочевих культур
- •4. Виявлення шкідників плодових і ягідних культур
2.3 Облік трипсів
Максимальна чисельність цих шкідників на посівах озимої пшениці спостерігається на початку її колосіння. У цей час обліковують дорослих комах. Для цього на полі відбирають 20 проб, кожна з яких складається з 5 не повністю виколошених колосів. Пробу кладуть у мішечок з тканини або паперу, який щільно закривають і відправляють до лабораторії, де підраховують загальну кількість трипсів та їх середню чисельність. Якщо вона дорівнює 14-17 особин на колос, посіви обробляють інсектицидами. В першу чергу перевіряють посіви для виявлення трипсів на насіннєвих ділянках, а також у вогнищах високої чисельності цих шкідників (при сівбі пшениці по пшениці або недотриманні строків сівби). Найбільше комах зосереджується на крайових смугах посівів шириною 15-20 м.
Чисельність личинок трипсів на колоссі обліковують у кінці наливу - на початку молочної стиглості зернівки. Методика обліку така ж, як при підрахунку дорослих комах, але в зв'язку з більш рівномірним розселенням шкідників у цій фазі кількість пробних колосів можна скоротити до 50, тобто відібрати лише 10 проб.
2.4 Облік хлібних жужелиць
З метою визначення чисельності хлібної жужелиці та необхідності хімічних обробок посіви зернових злакових культур обстежують декілька разів. Перший - перед сівбою озимих. Обстежують усі поля, відведені під озимі зернові, та ділянки, що до них прилягають. Кількість шкідників (личинок й імаго) визначають за методом розкопок ґрунту на обліковій ділянці площею 0,25 м2 і глибиною 30 см. Якщо першим обліком виявлено яйця й личинок, що тільки відродилися, розмір ділянок можна зменшити до 0,1 м2 , а глибину – до 20 см. Проби відбирають у шаховому порядку (16 на 100 га). За умов достатнього зволоження обстеження проводять з першої декади серпня, а в посуху – пізніше.
Другий раз обстежують поля після появи сходів. Визначають стан розвитку дорослих жуків (закінчилося чи продовжується відкладання ними яєць) і личинок. Візуально оглядають усі сходи, але розкопки ґрунту роблять на тих полях, де були помітні ушкодження сходів. Схема обліків і розрахунки чисельності шкідника такі ж, як і при першому обстеженні.
Навесні, зразу ж після відновлення вегетації, обстежують усі поля, заселені з осені хлібною жужелицею. Схема обліків і підрахунків така ж, як і осінніх обстежень. Посіви обробляють навесні тоді, коли встановлено, що личинки знаходяться у другому віці. Колір личинок, які не закінчили живлення в осінньо-зимовий період, зеленкувато-сірий, а тих, що завершили, – кремово-білий.
Облік пошкодження рослин личинками жужелиці проводять восени і навесні перед лялькуванням личинок. На полі в 10 пробах по 0,25 м2 підраховують усі та ушкоджені рослини, визначають відсоток загиблих та ушкоджених і площу осередків, де рослини загинули.
У період молочної – початку воскової стиглості озимих візуально обстежують крайові смуги полів для виявлення дорослих жуків. У першу чергу оглядають заселені жужелицями ділянки й поля. Жуків виявляють за допомогою пасток Барбера. Три-чотири таких пастки встановлюють на ділянках, де посіви дуже ушкоджувались личинками жужелиці.
Візуальні спостереження за появою жуків шкідника проводять з сьомої до десятої години та з сімнадцятої до дев'ятнадцятої, коли жуки активно живляться на колоссі.
Облік імаго хлібної жужелиці в період молочно-воскової стиглості пшениці дозволяє уточнити заселеність посівів шкідником і визначити тактику проведення осіннього обстеження.
Пошкодження колосся і зерна жуками обліковують у 20 місцях поля на 50-100 колосках, половину з яких беруть по краю поля. Зерно вимолочують, розділяють на ушкоджене і неушкоджене, окремо зважують і визначають відсоток ушкоджених зернівок і втрати врожаю.
