43. Викладання історії як творча діяльність (за роботами т.І.Гончарової, і.Ф.Гончарова "Когда учитель - властитель дум" та т.І.Гончарової "Уроки історії - уроки життя").

44. Проблеми позакласної роботи з історії за методичними дослідженнями ф.Л.Левітаса, г.О.Кулагіної, т.І.Гончарової.

45. Тиждень історії в школі: завдання, зміст, методика підготовки.

Кожен учитель історії мріє про те, щоби учні мали інтерес до його предмету, адже в цьому є запорука успішного навчання – якщо учневі цікаво на уроці, то він завжди уважний і активний, не обмежується лише інформацією з підручника, а буде користуватися додатковою та довідковою літературою, в нього завжди будуть виникати запитання.

Важливим фактором формування сталого інтересу до історії є практика проведення предметних тижнів. Вона відкриває широкі можливості для задоволення індивідуальних нахилів та здібностей учнів саме до цього предмету.

Логічним продовженням процесу навчання є позаурочна робота з предмету, яка також значною мірою спрямовує учнів на шлях інтелектуального і морального розвитку, усвідомлення своєї ролі в суспільстві. Найбільш дієвою  і актуальною формою позаурочної роботи на сьогоднішній день є організація і проведення в школах  предметних тижнів. Впродовж тижня історії є найбільше можливостей  зацікавити учнів історією як наукою, цікавим навколишнім світом нашої планети, а також можливостей підвищити інтелектуальний рівень сучасного учня.  Проведення ряду заходів під час тижня історії допоможе вчителю закцентувати увагу старшокласників  на важливі  зміни в сучасному політичному просторі, на зв’язок сьогодення з минулим, на роль кожного у вирішенні складної політичної ситуації на планеті земля. Тому проведення тижня (декади) історії  є доцільною, ефективною і потрібною формою роботи з учнями.

Мета проведення предметних тижнів історії – активізувати творчу і пізнавальну діяльність учнів, формувати в них сталий інтерес до вивчення й дослідження історії, створити для учнів сприятливі умови і дати їм можливість презентувати здобуті знання у нестандартних формах роботи, реалізувати виховний потенціал предмету.

Основне завдання організації і проведення предметних тижнів ґрунтується не на тому, щоб учні засвоювали давно відомі істини, а на створенні такої атмосфери, за якої кожен учень під керівництвом педагога прагне навчитися інтерпретувати історичний матеріал, самостійно здобувати додаткові історичні знання, робити з   матеріалу висновки морального характеру, які б безпосередньо стосувалися його життя. Навчити любити історію, любити і берегти свій рідний край, минуле рідного краю – ось головні завдання предметного тижня історії! Практичне значення  проблеми організації і проведення предметних тижнів історії  полягає в тому, що виникає необхідність шукати й розробляти нові підходи до конструювання раціональної системи позаурочних занять з учнями з метою повнішої реалізації їх педагогічних можливостей. 

Ефективність і успіх проведення предметного тижня залежить від різноманітних факторів, але починається з чіткого планування. 

Це перший етап даної форми роботи, який вимагає від викладача, насамперед, відповіді самому собі на запитання: що я хочу передати дітям, чого я прагну досягти, наскільки цікаво я можу це зробити? Планування передбачає не лише перелік заходів, а також і систему їх підготовки, отже воно не має бути спонтанним, хаотичним, а повинно: 1) відображати спрямованість заходів на досягнення конкретно визначеної мети

2) бути пов’язаним з навчальним матеріалом, щоб учням був зрозумілий зміст тематики заходів

 3) бути пов’язаним з краєзнавчим матеріалом

 4) мати невідємний зв'язок з життєвим досвідом учнів

ПОЛОЖЕННЯ про  тиждень історії  в школі

       I.    Загальні положення.

1.     Предметний тиждень історії проводиться в школі щорічно учителем (учителями) історії з метою підвищення професійної компетентності   в рамках плану методичної роботи, а також для розвитку пізнавальної та творчої комптентностей учнів

2.     Задачі предметного тижня:

удосконалення професійної майстерності педагогів через підготовку, організацію та проведення відкритих уроків та позакласних заходів;

залучення учнів до самостійної творчої діяльності, підвищення їхнього інтересу до історії;

виявлення учнів, які мають творчі здібності, прагнуть до поглибленого вивчення навчальної дисципліни або освітньої галузі.     II.    Організація і порядок проведення   тижня.

1.     Предметний тиждень проводиться відповідно до річного плану роботи школи.

2.     План проведення предметного тижня складається керівником учителем (учителями) історії, погоджується директором школи не пізніше ніж за 2 тижні до проведення.

3.      Після тижня обов’язково підводяться підсумки, відбувається  оголошення результатів і нагородження переможців

4.     Організатором предметного тижня є учитель історії.

5.     Учасниками предметного тижня є:

усі вчителі, що викладають предмет чи групу дисциплін освітньої галузі, з яких проводиться предметний тиждень;

учні школи, що вивчають предмет чи освітню галузь, з яких проводиться предметний тиждень.

6.    У рамках  тижня історії можуть проводитись:

нетрадиційні уроки з предметів;

позакласні заходи (в класах, на паралелі та між паралелями класів);

відкриті уроки, майстер-класи, тощо;

 екскурсії, туристичні походи

 вікторини, лотереї

загальношкільні заходи, свята

конкурси

зустрічі з видатними людьми краю

захист презентацій чи проектів..

7.     Проведення предметного тижня повинно супроводжуватись наявністю різноманітної наочності та інших джерел інформації.

8.     За підсумками предметного тижня найбільш активні учасники можуть бути нагороджені грамотами або призами за рішенням методичної ради.

9.     Аналіз проведення методичного тижня проводиться на нараді при директорі керівником методичного об’єднання та адміністрацією школи.

10. За підсумками предметного тижня в методичний кабінет школи, до районного науково-методичного кабінету (відділу) надаються наступні документи:

• план предметного тижня;

• плани чи семінарії проведення відкритих заходів;

• фото чи відео матеріали;

• аналіз підсумків предметного тижня.